61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
29 травня 2013 р. Справа № 1803/2а-630/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі Сумської області на постанову Великописарівського районного суду Сумської області від 08.11.2011р. по справі № 1803/2а-630/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі Сумської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
19.10.11 позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії як дитині війни з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 28.08.2010 року.
За результатами розгляду справи постановою Великописарівського районного суду Сумської області від 08.11.2011 року задоволено частково позов. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Зобов'язано відповідача здійснити нарахування доплати до пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 19.04.11 року з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні механізму та умов виплати допомоги особам, які мають статус "дитина війни", прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 197 та ч. 1 ст. 195 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження та в межах доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" над постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також судом правильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", особам, які мають статус "дитина війни", пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2011 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2011 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Виходячи з системного аналізу ч.2 ст.19 Конституції України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та приписів ч.4 ст.9 КАС України, відповідач у 2011 році не мав підстав застосовувати постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. за № 530 та був зобов'язаний діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу ніж зазначена постанова, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відносно зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без зазначення кінцевої дати такого перерахунку та виплати, колегія суддів вважає його необґрунтованим у зв'язку з тим, що, по-перше, судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів, по-друге, у суду не має достатніх підстав вважати або припускати, що в майбутньому відповідач буде діяти протиправно, оскільки правовідносини на майбутні періоди між сторонами в часі ще не склалися. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення не може в майбутньому регулювати суспільні відносини. В цій частині постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
06.07.2011р. Кабінетом Міністрів України на виконання пункту 7 Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" винесено постанову №745, якою встановлено в тому числі мінімальний розмір пенсій. Постанова набрала чинності з 23.07.2011 року. Оскільки з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії при вирішенні спору застосуванню підлягає законодавча норма, що не визнана неконституційною та прийнята пізніше, в даному випадку мають застосовуватись норми Закону України від 14.06.2011 року №3491-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", а не відповідні норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві починаючи з 23.07.11р. відповідач повинен керуватись положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011р. №745.
Судом першої інстанції дані обставини враховано не було, про що свідчить відкрита дата винесеного рішення.
Враховуючи наведене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову щодо зобов'язання відповідача здійснювати перерахунок та виплату доплати до пенсії позивачу починаючи з 23.07.2011р.
В іншій частині постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції в цій частині - без змін.
Керуючись ст.160, 167, 195,198, 200, 205, 206, 209, 254 КАСУ, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі Сумської області задовольнити частково.
Постанову Великописарівського районного суду Сумської області від 08.11.2011 року по справі 1803/2а-630/11 скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі Сумської області здійснити ОСОБА_1 доплати до пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 23 липня 2011 року.
В цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.
В іншій частині постанову Великописарівського районного суду Сумської області від 08.11.2011 року по справі 1803/2а-630/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Філатов Ю.М.
Судді Водолажська Н.С. Тацій Л.В.