Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 111/1916/13-а
09.10.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Яковенко С.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трубніков Ю.Л. ) від 26.07.13 у справі № 111/1916/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Мисівської сільської ради Ленінського району АР Крим (вул. Аджиєвського, буд.37,с.Мисове,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98210)
про визнання незаконним рішення 17 сесії 6 скликання від 21.11.2012 р. та зобов'язання виконати певні дії,
У травні 2013 ОСОБА_2 звернулась з позовом до Мисівської сільської ради Ленінського району АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення №638 від 21.11.2012р. , яким позивачеві відмовлено у наданні згоди на розробку технічної документації землеустрою щодо отримання земельної ділянки площею 0,3972 га в оренду. Також позивач просила суд покласти на відповідача обов'язок розглянути на найближчій сесії клопотання про надання їй в оренду земельної ділянки та прийняти позитивне рішення з цього питання.
Постановою Ленінського районного суду АР Крим від 26.07.2013р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, визнано незаконним та скасовано рішення Мисовської сільської ради №638 від 21.11.2012р., на відповідача покладений обов'язок розглянути заяву ОСОБА_2 від 19.11.2012р.
На зазначене судове рішення від ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі нез'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195,197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відмова відповідача у наданні згоди позивачу на розробку технічної документації із землеустрою не ґрунтується на нормах діючого земельного законодавства.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія з огляду на наступне.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що позивач є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «А», вбиральні літ. «В», огорожі літ. 1-3, басейну лі. «І», вимощення літ. «ІІ», що розташоване за адресою: АДРЕСА_2
19.11.2012р. позивач звернулась до Мисівської сільської ради із заявою про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,3972га для надання в оренду строком на 49 років для розміщення готелю та допоміжних об'єктів.
Рішенням сімнадцятої сесії шостого скликання Мисівської сільської ради №638 від 21.11.2012р. позивачеві відмовлено у наданні згоди на розробку технічної документації з тих підстав, що на спірну земельну ділянку рішеннями №525 та №526 від 11.07.2012р. надана згода громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою по відведенню у власність.
Зі змісту письмових пояснень відповідача вбачається, що Мисівська сільська рада Ленінського району АР Крим заперечує проти надання позивачеві земельної ділянки саме у розмірі 0,3972га, не оспорюючи право позивача на отримання земельної ділянки, яка знаходиться під будівлями та спорудами, що належать позивачеві на праві власності, а також земельної ділянки, яка потрібна для обслуговування цих будівель і споруд.
Отже, Мисівська сільська рада Ленінського району АР Крим, при розгляді заяви ОСОБА_2 повинна була вирішити питання щодо надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, на якої розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать позивачу на праві власності та на земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування цих об'єктів.
За таких обставин, рішення відповідача правомірно визнано судом першої інстанції незаконним та скасовано.
Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що посилання у свідоцтві про право на спадщину за законом на те, що успадковане майно розташовано на земельної ділянці площею 0,3972га, не породжує право позивача на отримання в оренду земельної ділянки саме цією площею, оскільки попередні власники успадкованого нерухомого майна не оформлювали у встановленому законом порядку своє право користування спірною земельною ділянкою.
Зазначені висновки суду відповідають приписам статті 120 ЗК України, відповідно до яких, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Судова колегія не може погодитись з доводами заявника апеляційної скарги про те, що вона має право на отримання земельної ділянки саме у розмірі 0,3972га, оскільки судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивач посилається на наявність споруд, яки не увійшли до спадкової маси та є самочинним будівництвом.
Судова колегія також зазначає, що доводи ОСОБА_2 щодо не визначення судом першої інстанції у резолютивній частині рішення строків розгляду відповідачем заяви щодо надання згоди на розробку документації із землеустрою, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки це процесуальне питання можливо вирішити у порядку приписів статті 168 КАС України.
Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для її задоволення судовою колегією не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
2. Постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трубніков Ю.Л. ) від 26.07.13 у справі № 111/1916/13-а за позовом ОСОБА_2 до Мисовської сільської ради Ленінського району АР Крим про визнання незаконним рішення 17 сесії 6 скликання від 21.11.2012 р. та зобов'язання виконати певні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.Р.Лядова