Постанова від 27.09.2013 по справі 2а-3650/10/1770

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 року Справа № 35071/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Іщук Л.П.,Сеника Р.П.

за участю серкретаря судового засідання Дембіцької Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Радивилівський елеватор» до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Радивилівський елеватор» (надалі - позивач) 21.07.2010 року звернулося до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача, заборону вчиняти дії.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в даному випадку діями відповідача порушено його права, оскільки дії із зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток мають своїм наслідком наступне відображення в електронній базі даних податкової служби інформації про зменшення від'ємного значення, з наступним контролем за відповідністю зазначеної інформації у податкових деклараціях позивача з податку па прибуток наступних періодів, чим порушуються права товариства на визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток в порядку, встановленому виключно законами України. При цьому позивач зазначає, що не вказує предметом цього позову будь-який акт перевірки, проведеної відповідачем, а визначає, що предметом цього адміністративного позову є оскарження - визнання неправомірними - дій відповідача, якими порушено права та інтереси позивача, а також вимога про заборону відповідачу вчиняти інші дії на подальше порушення прав позивача.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції із зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за III квартал 2008 року на 8700,00 грн., за IV квартал 2008 року - на 1419500,00 грн., за III квартал 2009 року - на суму 202323,00 грн. неправомірними. Визнано дії Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції із відображення в електронній базі даних Радивилівського відділення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції АІС «Аудит» зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за III квартал 2008 року на 8700,00 грн., за IV квартал 2008 року - на 1419500,00 грн., за III квартал 2009 року - на суму 202323,00 грн. неправомірними Суд виходив з того, що дії відповідача щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування та відображення такого зменшення в базі даних органу державної податкової служби є протиправними, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства про оподаткування.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Дубинська об'єднана ДПІ подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В основному покликається на результати перевірки, якими встановлено, що ТзОВ «Радивилівським елеватором» порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 року № 895 «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток» та підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено валові витрати у розмірі 1 630 523 грн., а саме по звітних періодах: 3 кв. 2008 року - 8700 грн.; 4 кв. 2008 року - 1419500 грн.; 3 кв. 2009 року - 202323 грн.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її аргументованою.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків. їх зміни чи припинення.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, акт перевірки є, по суті, лише засобом фіксації виявлених контролюючим органом фактів порушення чинного законодавства, не має обов'язкового характеру та сам по собі не призводить до виникнення обов'язків у платника податків.

Отже, вимоги позивача щодо визнання протиправними висновків у акті перевірки не можуть бути предметом розгляду в адміністративному порядку, позаяк зазначений акт не має обов'язкового характеру, не змінює стану суб'єктивних прав та обов'язків платника податків(позивача), а виступає лише засобом фіксації виявлених податковим органом порушень платником норм податкового законодавства.

Вказана позиція не суперечить практиці касаційного суду, що мається в справі.

За таких обставин, проаналізувавши вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196 , 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції задоволити, скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року по справі № 2а-3650/10/1770 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Радивилівський елеватор» до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Л.П. Іщук

Р.П. Сеник

Повний текст виготовлено 04.10.2013 року.

Попередній документ
34117626
Наступний документ
34117628
Інформація про рішення:
№ рішення: 34117627
№ справи: 2а-3650/10/1770
Дата рішення: 27.09.2013
Дата публікації: 16.10.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо: