02 жовтня 2013 р. Справа № 33522/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Затолочного В.С., Савицької Н.В.
за участю секретаря Губач Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.09.2010 року у справі №2а-3880/10/1770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «ДП Рівнетрансекспедиція» до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма «ДП Рівнетрансекспедиція» звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0004341541/0/15-214 від 27.07.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 68 768,33 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.09.2010 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне №0004341541/0/15-214 від 27.07.2010 року; стягнуто на користь позивача судовий збір.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить зазначене судове рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неврахування істотних обставин справи. Вказує на те, що у відповідності до п.1.8 ст.1 ЗУ «Про податок на додану вартість» у ТзОВ фірма «ДП Рівнетрансекспедиція» відсутні підстави для отримання бюджетного відшкодування в сумі 68 768 грн. 33 коп. за травень 2010 року, оскільки при відпрацюванні ланцюгів постачання ТМЦ встановлено ряд підприємств - постачальників, по яких неможливо підтвердити включення до податкових зобов'язань сум ПДВ по взаємовідносинах по ланцюгу постачання з ТзОВ фірма «ДП Рівнетрансекспедиція». Такі суми податку на додану вартість відповідно не були сплачені до бюджету. Тому сума ПДВ в розмірі 68 768 грн. 33 коп. не підлягає поверненню з бюджету, так як не була попередньо сплачена постачальниками до бюджету.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.
Представник позивача апеляційну скаргу заперечив за безпідставністю та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В процесі апеляційного розгляду відповідач звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду з клопотанням про проведення процесуального правонаступництва Державної податкової інспекції у м. Рівному, яка реорганізована у Державну податкову інспекцію у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області. Враховуючи положення ст. 55 КАС України, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне. 19.07.2010 року посадовими особами ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області було складено акт №610 від 19.07.2010 року та довідку №163/15-200-30712154 від 20.07.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу та автоматичного співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. У висновках акту та довідки перевірки зазначається про порушення ТзОВ фірма «ДП Рівнетрансекспедиція» п. 1.8. статті 1, пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року в сумі 68 168,33 грн.
На підставі акту №610 від 19.07.2010 року та довідки №163/15-200-30712154 від 20.07.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року заступником начальника ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004341541/0/15-214 від 27.07.2010 року, яким ТзОВ фірма «ДП Рівнетрансекспедиція» було зменшено бюджетне відшкодування на суму 68 768,33 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит, на підставі якого виникло бюджетне відшкодування, сформовано позивачем у відповідності до вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) у зв'язку з придбанням товарів, робіт та послуг, які в наступному використовувалися товариством в рамках господарської діяльності. Податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, що відповідають вимогам пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім цього, Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника податків на отримання бюджетного відшкодування в залежність від результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та факту виконання продавцем обов'язку щодо сплати ПДВ до бюджету.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його вірним з огляду на наступне.
Підпунктом 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.
Таким чином, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому, для віднесення відповідних сум податку, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету.
За приписами пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення (податковий кредит), яке виникло як різниця між сумою податкового зобов'язання попереднього звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, до складу податкового кредиту, на підставі якого було визначено ТзОВ «ДП Рівнетрансекспедиція» бюджетне відшкодування за травень 2010 року позивачем є перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів - вересень 2009, жовтень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року.
Як вбачається з довідки про результати документальної невиїзної перевірки №163/15-200-30712154 від 20.07.2010 року. під час автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що в ланцюгах постачальників наявні контрагенти, що не виконують вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» щодо декларування результатів фінансово-господарської діяльності та наступної сплати до бюджету податку на додану вартість. Враховуючи неможливість підтвердження взаємовідносин підприємств по ланцюгах постачання посадові особи ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області дійшли висновку про завищення ТзОВ «ДП Рівнетрансекспедиція» сум бюджетного відшкодування.
Основними постачальниками позивача були ПП «Ніка Ойл» та ТОВ ВТФ «Авіас», а ТзОВ «ДП Рівнетрансекспедиція» придбавала у них дизельне паливо, яке використовувалося в господарській діяльності підприємства. Основним видом діяльності позивача є транспортні перевезення вантажів (згідно довідки АА №142592 ЄДРПОУ).
Вчинення господарських операцій із вищезазначеними підприємствами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних та інших первинних документів та не заперечувалися посадовими особами ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області під час проведення документальної перевірки (довідка про результати документальної невиїзної перевірки №163/15-200-30712154 від 20.07.2010 року).
Дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТзОВ «ДП Рівнетрансекспедиція» було дотримано вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», необхідні для отримання бюджетного відшкодування за травень 2010 року, а зменшення останньому бюджетного відшкодування у зв'язку з неможливістю підтвердити фактичне надходження податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачальників є нормативно необґрунтованим.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області - залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.09.2010 року у справі №2а-3880/10/1770 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Повний текст ухвали складено 07.10.2013 року.
Головуючий суддя : Костів М.В.
Судді: Затолочний В.С.
Савицька Н.В.