27 вересня 2013 року Справа № 9104/137337/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Гудим Л.Я.,
суддів Большакова О.О., Святецького В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рівненської міської ради на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 29 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рівненської міської ради про виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
встановив:
В квітня 2009 року позивач звернулася до суду з урахуванням уточнень позовних вимог просила визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягненням нею трьохрічного віку за 2007-2009 роки.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 травня 2009 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю. Зокрема зазначає, що виплата даної допомоги проводиться згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Порядку призначення та виплати державної грошової допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1751 та відповідних статей Закону України про Державний бюджет України на відповідні роки.
На підставі ст.197 КАС України розгляд наведеної справи проводиться в порядку письмового провадження, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2, перебуває на обліку Управління праці та соціального захисту населення Рівненської міської ради та з 01.07.2007 року отримує допомогу як незастрахована особа.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) - відносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII "»Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-XII), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13), та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон № 2240-ІІІ), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40- 44.
Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40- 44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III.
Оскільки у справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що спір виник щодо виплати допомоги за період 2007-2009 роки особі, яка незастрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширювалися норми Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до статті 15 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом, визначеного ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки позивачка звернулась до суду з позовом 05.02.2009 року та поважних причин пропуску строку звернення до суду не навела то позовні вимоги за період з липня 2007 року по 05 лютого 2008 року задоволенню не підлягають.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до частково задоволення з вищенаведених мотивів, при цьому належить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 22.05.2008 року по 28.02.2009 року та з урахуванням виплачених сум.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рівненської міської ради задовольнити частково.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 29 травня 2009 року по справі № 2а-1411/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Рівненської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 22.05.2008 року по 28.02.2009 року неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Рівненської міської ради провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 22.05.2008 року по 28.02.2009 року з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.О. Большакова
В.В. Святецький