27 вересня 2013 року Справа № 106/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Іщук Л.П.,Сеника Р.П.
за участю секретаря судового засідання Дембіцької Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у справі за позовом Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі, Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
Прокурор Галицького району м. Львова звернувся до Львівського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Львівського міського центру зайнятості з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 19950,76 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на момент реєстрації та надання статусу безробітної (10.06.2008) відповідач була зареєстрована, як фізична особа - підприємець та отримувала допомогу по безробіттю у періоди з 10.06.2008 року по 24.06.2008 року та з 17.09.2008 року по 08.09.2009 року. Станом на дату розгляду справи сума коштів, виплачених відповідачу, як допомога по безробіттю, становить 19950,76 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В основному покликається на те, що станом на дату реєстрації та надання статусу безробітної відповідач підприємницькою діяльністю не займалася. Крім цього, 24.09.2008 року проведено державну реєстрація припинення підприємницької діяльності відповідача та з її слів ситуація з нею склалась внаслідок непрофесійності посадової особи сторони позивача.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.07.2010 року позивачем направлено претензію № 5373/14, у якій ОСОБА_1 зобов'язано повернути кошти в сумі 19950,76 грн. Вказана сума коштів відповідачем у встановлений строк добровільно не сплачена.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219, із внесеними змінами, (далі - Порядок) до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.
Відповідно до пункту 12 Порядку для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.
Відповідно до підпункту «б» пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-ХІІ від 01.03.1991 року (із змінами) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: - громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
У заяві про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідачем власноруч був внесений запис, що як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрована, що засвідчила власним підписом від 10.06.2008 року.
Беручи до уваги пункт 2 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року №7-1, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Обмін інформацією здійснюється між Державним центром зайнятості, Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України як центральними органами виконавчої влади.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за час перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю відповідач була зайнятою особою, зареєстрованою як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року по справі № 8676/10/1370, без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Л.П. Іщук
Р.П. Сеник
Повний текст виготовлено 04.10.2013 року