27 вересня 2013 року Справа № 49172/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Іщук Л.П.,Сеника Р.П.
за участю секретаря судового засідання Дембіцької Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року по справі за позовом головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до головного управління юстиції у Львівській області, відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, скасування постанови,-
ГУПФ у Львівській області звернулося 23.03.2011 року в суд із позовом до ГУЮ у Львівській області, ВДВС ГУЮ у Львівській області, ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій державного виконавця при винесенні постанови від 04.03.2011 року ВП № 24910651 про відкриття виконавчого провадження, скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2011 року ВП № 24910651. Вимоги мотивовані тим, що відповідачем винесена постанова ВП 24910651 від 04 березня 2011 року, згідно виконавчих листів по справі №2а-273/11, виданих відповідно 01 березня 2011 року Шевченківським районним судом м. Львова, про зобов'язання ГУПФ у Львівській області провести перерахунок і виплату пенсії з 01.11.2010 року ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» однак такі вважає безпідставними і неправомірними, стверджує, що відповідачем відкрито виконавче провадження по неналежних виконавчих документах. Вказує на те, що вищезгаданий виконавчий лист не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в таких не зазначено дату і номер рішення, за яким видано виконавчий документ, та відсутні ідентифікаційний код боржника і ідентифікаційний номер стягувача, а самі листи підписані різними особами. З цих підстав вважає, що у відповідності до положень статтей 24 та 26 вищенаведеного Закону виконавче провадження не підлягало до відкриття. Крім цього зазначає, що головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним підрозділом центрального органу державної влади, а відтак виконавчі провадження не підвідомчі відповідачу. Зазначені порушення викладалися у скаргах адресованих відповідачу, однак вважає, що прийняті за результатами розгляду цих скарг постанови, якими у діях державного виконавця порушень не виявлено, є формальними.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року закрито провадження у справі, в частині вимог до відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області, до підрозділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області у задоволенні решти вимог позову відмовлено. Проаналізувавши норми законодавства, суд виходив з того, що головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним підрозділом центрального органу державної влади, а відтак виконавчі провадження по вищенаведених виконавчих листах підвідомчі відповідачу. Крім цього, судом зазначається, що питання відкриття виконавчого провадження відноситься до виключної компетенції органів державної виконавчої служби, а не позивача.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на те, що вищезазначені виконавчі провадження не належать до підвідомчості відповідача. А відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що виконавчим листом №2А-273/11, виданим 01.03.2011 року Шевченківським районним судом м. Львова зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок і виплату пенсії з 01.11.2010 року ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та на підставі постанов Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року, №969 від 18.10.2010 року і наказів Міністра оборони України №377 від 28.07.2008 року, №380 від 22.07.2010 року, №576 від 05.11.2010 року, №50 від 28.01.2011 року. Допущено негайне виконання в частині стягнення суми підвищеної пенсії за 1 місяць. Документ вступив в законну силу 16.02.2011 року.
В свою чергу, на виконання виконавчого листа 04.03.2011 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№24910651.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів. Державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 24 вищенаведеного Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно ст. 19 вищезазначеного Закону, у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
Тому слід погодитися з висновками суду першої інстанції, що з урахуванням вищевказаних норм законодавства, випливає, що індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника зазначається у виконавчому листі за умови його наявності, зокрема якщо така інформація була встановленою під час розгляду справи судом, який виніс рішення по справі.
Разом з тим, як вбачається зі змісту вищенаведеного виконавчого листа, в таких міститься інформація щодо номеру справи та дати її розгляду, що є датою винесення судом рішення.
Відповідно до ч.2 ст.20-1 вищенаведеного Закону, на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень: 1) за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади; 2) за якими підлягає стягненню сума боргу від п'яти до десяти мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті.
Пунктом 1.1. «Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5, встановлено, що головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюють систему органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно випливає, що головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним підрозділом центрального органу державної влади, а відтак виконавчі провадження по вищенаведених виконавчих листах підвідомчі відповідачу.
З приводу різних підписів на думку сторони позивача у виконавчих листах, то подібне є припущенням та відсутні докази в підтвердження подібних доводів.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року по справі № 2а-3462/11/1370, без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Л.П. Іщук
Р.П. Сеник
Повний текст виготовлено 04.10.2013 року.