02 жовтня 2013 року Справа № 32104/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Затолочного В.С., Савицької Н.В.
за участю секретаря Губач Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Хотинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року у справі №2а-814/10/2470 за позовом Хотинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,
встановив:
В лютому 2010 року Державна податкова інспекція у Хотинському районі Чернівецької області звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6 200 грн.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 760, 00 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове про задоволення його позовних вимог у повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі неправильного та неповного дослідження судом першої інстанції доказів і встановлення обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що виявивши під час перевірки порушення у вигляді не роздрукування фіскальних звітних (z-звітів) за 16.01.09р., 31.01.09р., 08.02.09р., 15.02.09р., 20.02.09р., 15.03.09р., 02.05.09р., К05.09р., 08.08.09р., 10.08.09р.,13.08.09р., 18.08.09р., 29.08.09р., 01.09.09р., 12.09.09р., 20.09.09р., 22.11.09 р., тобто у 17 випадках, позивачем правомірно застосовувалась фінансова санкція в сумі 340,00 грн. за кожне порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при виявленні такого порушення. Натомість, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові вказує на те, що при виявленні таких порушень їх слід оцінювати як порушення встановленого правила поведінки, що охоплюється одним складом правопорушення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.
Представник відповідача направив на адресу суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що не погоджується з нарахуванням фінансової санкції в сумі 5 780, 00 грн. за не роздрукування щоденних фіскальних чеків (z-звітів), оскільки п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено накладення фінансової санкції окремо за кожне порушення, тобто у 17 випадках повинна бути застосована фінансова санкція в сумі 340, 00 грн. за порушення конкретної норми Закону, що охоплюється одним складом правопорушення.
В процесі апеляційного розгляду відповідач звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду з клопотанням про проведення процесуального правонаступництва Державної податкової інспекції у Хотинському районі Чернівецької області, яка реорганізована у Хотинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області. Враховуючи надані докази реорганізації первинного позивача та положення ст. 55 КАС України, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне. 10 грудня 2009 року представниками Державної податкової інспекції у Хотинському районі Чернівецької області проведено перевірку та складено акт перевірки приватного підприємця ОСОБА_1 з питань дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. В ході перевірки встановлено порушення у вигляді: недотримання вимог ст.3 п. п. 1,2,9,13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі зазначеного акту позивачем 19.02.2010 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00002304231/0, яким визначено порушення, передбачене п.9, п. 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, та яким згідно з п. 4 ст.17, ст.22 вказаного Закону № 265/95-ВР до відповідача застосовано штраф в сумі 6200,00 гривень.
В судовому засіданні суд першої інстанції прийняв часткове визнання відповідачем позовних вимог стосовно застосування фінансових санкцій в сумі 145, 00 грн. за порушення п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та фінансової санкції в сумі 275, 00 грн. за порушення п.13 ст. 3 цього ж Закону.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині застосування фінансових санкцій в сумі 5 440, 00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що виявивши під час перевірки порушення у вигляді не роздрукування фіскальних звітних чеків за 16.01.09р., 31.01.09р., 08.02.09р., 15.02.09р., 20.02.09р., 15.03.09р., 02.05.09р., 24.05.09р., 08.08.09р., 10.08.09р., 13.08.09р., 18.08.09р., 29.08.09р., 01.09.09р., 12.09.09р., 20.09.09р., 22.11.09р., тобто у 17 випадках, позивачем повинна застосовуватись фінансова санкція в сумі 340 грн. за порушення конкретної норми Закону № 265/95-ВР при виявленні такого порушення, та оцінювати такі факти, як порушення встановленого правила поведінки, що охоплюється одним складом правопорушення.
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду не може погодитись з висновками суду першої інстанції, що знайшли своє відображення в оскаржуваній постанові, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованість по сплаті фінансових санкцій в сумі 6 200 грн. Штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.12.2009 року №00002304231/0.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування, послуг» суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до державного бюджету в десятиденний строк з дня прийняття органами державної податкової служби рішення про застосування таких фінансових санкцій.
У випадку несплати порушником застосованих штрафних санкцій в добровільному порядку, останні стягуються за позовом податкового органу в судовому порядку.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не перерахувала фінансові санкції в суми 6 200, 00 грн. до державного бюджету в десятиденний строк з дня прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також не оскаржувала саме рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.12.2009 року №00002304231/0. Докази протилежного ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надавалися.
Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6 200, 00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу. Апелянт у встановленому законом порядку довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
постановив :
Апеляційну скаргу Хотинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області задовольнити.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року у справі №2а-814/10/2470 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) заборгованість по сплаті фінансових санкцій в сумі 6 200, 00 грн. до відповідного бюджету.
Постанова набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Повний текст постанови складено 07.10.2013 року.
Головуючий суддя : Костів М.В.
Судді: Затолочний В.С.
Савицька Н.В.