27 вересня 2013 року Справа № 9104/141556/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Большакової О.О., Святецького В.В.,
при секретарі Омеляновській Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Центральної рятувально-водолазної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року по справі за позовом Центральної рятувально-водолазної служби у Львівській області до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення,-
10.08.2011 року Центральна рятувально-водолазна служба у Львівській області (далі - ЦРВС) звернулась в суд із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення №15/04/03348502 від 11.04.2011 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ЦРВС є неприбутковою організацією, яка фінансується виключно з обласного бюджету через Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Львівської обласної державної адміністрації. Видатки позивача затверджені відповідно до Заходів з організацій рятування на водах Львівської області на 2011 рік лише 14.03.2011 року, а кошти на фінансування надійшли на казначейський рахунок лише 16.03.2011 року. Після нарахування заробітної плати працівникам, 18.03.2011 року платіжними дорученнями було сплачено єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування в сумі 27637,93 грн., однак, у зв»язку з відсутністю коштів на оплату праці та виплату відрахувань на заробітну плату, ЦРВС не сплачено єдиний внесок за січень 2011 року у встановлений законодавством строк. Вважає рішення управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова №15/04/03348502 від 11.04.2011 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску протиправним та просить його скасувати.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року в задоволенні позову ЦРВС до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що здійснення позивачем несвоєчасної сплати єдиного внеску є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування», а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов»язком позивача. Відтак, винесене відповідачем рішення за №15/04/03348502 від 11.04.2011 року про застосування до позивача, за несвоєчасну сплату єдиного внеску, штрафу в розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум та нарахування пені в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, за кожний день прострочення платежу, є правомірними.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що під час прийняття оскаржуваного акту, управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова всупереч вимозі ч. 8 ст. 9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування», не дослідив фактів отримання позивачем коштів на оплату праці за період з січня по березень 2011 року включно та фактів виплати коштів на оплату праці, внаслідок чого УПФ України в Личаківському районі м. Львова зробило неправильний висновок про порушення позивачем своєчасності сплати страхових внесків за вказаний період.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою в управлінні Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова як платник єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов»язкового державного соціального страхування в обов»язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов»язкового державного соціального страхування.
Як випливає із ч. 1 ст. 4 згаданого Закону платниками єдиного внеску є:
1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов»язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
З огляду на вищевикладену правову норму, на платника єдиного внеску, яким є позивач, покладено обов»язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до частини 5 даної статті Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Так, ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску зобов»язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов»язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону - календарний рік.
Колегією суддів встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач в порушення частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» не сплатив єдиний внесок за відповідний базовий період.
Відповідно до частини 10 даної статті 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 вказаного Закону ).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону № 2464-VI).
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов»язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов»язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч. 3 ст. 25 Закону №2464-VI).
Відповідно до ч. 13 ст.25 Закону №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці га соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов»язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Так, із матеріалів справи слідує, що 11.04.2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова прийнято рішення №15/04/03348502 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування до ЦРВС застосовано штраф в розмірі 10 відсотків на загальну суму 2763,80 грн. та нараховано пеню в розмірі 0,1 відсотка на суму недоїмки, на загальну суму 690,95 грн., за період з 21.02.2011 року до 18.03.2011 року.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та приходить до переконання, що здійснення позивачем несвоєчасної сплати єдиного внеску є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування», а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов»язком позивача. Винесене 11.04.2011 року рішення №15/04/03348502 про застосування до позивача, за несвоєчасну сплату єдиного внеску, штрафу в розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум та нарахування пені в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, за кожний день прострочення платежу, є правомірними.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення №15/04/03348502 від 11.04.2011 року такими, що не підлягають до задоволення.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 160 ч. 3, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Центральної рятувально-водолазної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року по справі №2а-9014/11/1370 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали складено 30.09.2013 року.
Головуючий суддя : Гудим Л.Я.
Судді: Большакова О.О.
Святецький В.В.