Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.
Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.
09 жовтня 2013 року справа №812/3421/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої Арабей Т.Г.
суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.,
при секретарі: Борисовій А.А.
за участю:
представника позивача ОСОБА_2, діючої за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 р. у справі № 812/3421/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області про скасування постанови про накладення стягнення № 000001 від 18.03.2013 р.,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області про скасування постанови про накладення стягнення № 000001 від 18.03.2013 р.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 р. у справі № 812/3421/13-а адміністративний позов ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області про скасування постанови про накладання стягнення №000001 від 18.03.2013 задоволено, внаслідок чого, визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 18.03.2013 №000001, якою до ОСОБА_3 застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 7000 грн.
Не погодившись з судовим рішенням Інспекція з питань захисту прав споживачів у Луганській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 по справі № 812/3421/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області та закрити провадження по справі, посилаючись на порушення суду першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення сторони, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та у задоволені позову відмовити, з наступних підстав.
В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що 13 лютого 2013 року на адресу відповідача надійшла скарга громадянина ОСОБА_4 , в якій повідомляється, що в закладі ресторанного господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1» в РЦ «Шоколад», розташованого на АДРЕСА_1 (господарюючий суб'єкт: ФОП ОСОБА_3, юридична адреса: АДРЕСА_2), відвідувачі курять кальян та просив здійснити перевірку вказаного закладу та притягнути до відповідальності винних осіб (а.с.33).
ФОП ОСОБА_3 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в якості фізичної особи підприємця з 27.10.2009 та за договором оренди від 23.10.2012р. №01/11-12 орендує частину приміщення площею 112 кв.м під розміщення барів (на 1 поверсі - 22,54 кв.м., на 2 поверсі - 32,9 кв.м., частину приміщень на поверсі, необхідних для обслуговування відвідувачів, - 56,5 кв.м.) (а.с.13,56-57).
Відповідно до торгового НОМЕР_1 серії ТПБ виданого на період з 01.06.2012р по 31.05.2017р.ФОП ОСОБА_3, він має право на здійснення торговельної діяльності, діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу у сфері ресторанного господарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.69).
Згідно листа Держспоживінспекції України від 26.02.2013 року № 869-3-7/7 Держспоживінспекції у Луганській області була надана згода на проведення позапланової перевірки дотримання вимог Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення» ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) за зверненням ОСОБА_4 (а.с.34) .
На підставі ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів», наказу відповідача №19 від 11.03.2013 року та направлення на проведення перевірки № 000118/118 від 11.03.2013 року, співробітниками відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була проведена перевірка бару ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, в присутності уповноваженої особи ОСОБА_7.
За результатами перевірки складено акт від 11.03.2013 №000118/118 , яким зафіксовано куріння кальяну у барі ФОП ОСОБА_3, що є порушенням вимог ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення», куріння у закладі ресторанного господарства, який без заперечень підписаний уповноваженою особою позивача ОСОБА_7 (а.с.38-39).
За вчинення правопорушення, передбаченого статтею 20 Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» у барі РІД «Шоколад», розташованого на АДРЕСА_1, постановою від 18.03.2013р. № 000001 до ФОП ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 7000 грн., яку направлено на адресу ФОП ОСОБА_3 18.03.2013 № 496/1-5/3 та отримано 22.03.2013 року (а.с.40-41).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні встановлено, що відомості про факт куріння в барі ФОП ОСОБА_3 в РЦ «Шоколад» за адресою: АДРЕСА_1, зазначені в акті перевірки від 11.03.2013 №000118/118, не знайшли свого підтвердження, оскільки зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин, без належної кваліфікації певних дій як куріння тютюнових виробів, без детального з'ясування місця проведення підприємницької діяльності позивачем, без врахування наявності чи відсутності місць для куріння в приміщенні, де проводилася перевірка та постанова, яка була винесена на підставі акта перевірки від 11.03.2013 №000118/118, винесена відносно особи, яка не вчиняла зазначеного в постанові порушення статті 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає його помилковим з наступних підстав.
16 грудня 2012 року набрав чинності Закон України № 4844-УІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів». Вказаним нормативно-правовим актом внесені зміни до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 № 2899-IV, відповідно до ст.13 якого забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів, в тому числі, у приміщеннях закладів ресторанного господарства.
Як вбачається з акту перевірки, було замовлено кальян, яке було виконано працівником позивача: офіціантом ОСОБА_8, що знайшло підтвердження рахунком НОМЕР_2 від 11.03.2013р. на оплату 110 гривень (а.с.37).
Факт куріння кальяну було зафіксовано саме в барі,який належить позивачу, про що зазначено в акті перевірки без письмових заперечень уповноваженої особи позивача.
Пояснення свідків, допитаних в суді першої інстанції не спростовують обставин, зазначених в акті перевірки, оскільки вони були присутні після отримання замовленого кальяну та при складані акту перевірки,а не під час вчинення порушення.
З огляду на зазначене, реалізація кальяну в закладі ресторанного господарства позивачем не спростовується, а тому доводи позивача, що кальян курили в іншому місці та на площі, що не належить позивачу, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки законом заборонено куріння кальяну у приміщеннях закладів ресторанного господарства , яким є бар позивача та в якому зафіксовано вчинення порушення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області - задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 р. у справі № 812/3421/13-а - скасувати.
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області про скасування постанови про накладення стягнення № 000001 від 18.03.2013 р. - відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови ухвалені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 жовтня 2013 р. Постанова в повному обсязі складена 14 жовтня 2013 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Судді Т.Г.Арабей
І.В.Геращенко
Л.В.Губська