08 жовтня 2013 року Справа № 36789/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Мікули О.І., Гінди О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Борщівського районного суду від 02.11.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної ради про визнання протиправним розпорядження голови Тернопільської обласної ради про накладення на нього дисциплінарного стягнення,
ОСОБА_1 04.10.2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільської обласної ради, в якому просить відмінити, як незаконне розпорядження голови Тернопільської обласної ради від 25 березня 2010 року № 63, яким йому, як завідуючому Борщівською обласною комунальною центральною районною аптекою № 11, оголошено догану. Вказав, що при прийнятті рішення від 19 листопада 2009 року № 792 «Питання аптечних закладів, спільної власності територіальних громад, сіл, селищ та міст Тернопільської області» Тернопільська обласна рада, не врахувавши вимог ст.105 ЦК України, згідно яких саме орган, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язаний негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, а також закон зобов'язує цей же орган призначити комісію з припинення юридичної особи, поклала обов'язок щодо створення комісії з припинення юридичної особи на голову обласної ради. Голова обласної ради, будучи уповноваженим цим рішенням лише на призначення у встановленому порядку тимчасово виконуючого обов'язки на посаду директора КП «Тернопільфарм», перевищив власні владні повноваження, передбачені ст.55 Закону України «Про місцеве самоврядування», а також надані сесією повноваження, та видав розпорядження, яким зобов'язав керівників аптечних закладів вчинити певні дії по проведенню реорганізації мережі аптечних установ. Посилаючись на те, що при видачі розпорядження № 63 від 25 березня 2010 року було допущено порушення вимог ст.21 КЗпП України не були створені умови для виконання дій, які вимагалися головою обласної ради, ст.31 КЗпП та ст.105 ЦК України, а саме, головою ОДА були перевищені повноваження в частині дій по реорганізації аптечних закладів, дисциплінарне стягнення накладено з порушенням вимог ст.ст.147-1,148 КЗпП України щодо порядку та строку його накладення, а тому, за наведених обставин, просить розпорядження відповідача від 25 березня 2010 року за № 63 відмінити, як незаконне.
Оскаржуваною постановою Борщівського районного суду Тернопільської області від 02.11.2010 року в позові ОСОБА_1 до Тернопільської обласної ради про визнання протиправним розпорядження голови Тернопільської обласної ради про накладення на нього дисциплінарного стягнення - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що підставами для скасування даного розпорядження є те, що Державний комітет з регуляторної політики та підприємництва у Тернопільській області листом від 13 листопада 2010 року повідомив про неможливість виконання рішення № 792 від 19 листопада 2009 року з підстав невизначеності правонаступників майнових прав та обов'язків суб'єкта господарювання, а відтак позивач не міг виконати розпорядження голови Тернопільської обласної ради № 5 від 18 січня 2010 року, за невиконання у подальшому якого, йому була оголошена догана. Окрім цього, для виконання розпорядження голови Тернопільської обласної ради № 5 від 18 січня 2010 року «Про забезпечення подання до державних реєстраторів документів реорганізовуваних аптечних закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області» відповідачем не було надано позивачу відповідного пакету документів, які останній мав би подати до державного реєстратора, а також не було надано власником майна доручення на виконання зазначених дій. Виконувати розпорядження голови Тернопільської обласної ради № 2 від 13 січня 2010 року «Про комісію з припинення діяльності реорганізованих аптечних закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області» не мав наміру, оскільки вважав його таким, що не відповідає вимогам ст.ст.105,107 ЦК України. Усі ці дії мав виконувати власник майна. Вважає, що під час накладення дисциплінарного стягнення у виді догани, відповідачем було порушено строки такого накладення, оскільки розпорядження № 5 від 18 січня 2010 року повинно було бути виконано у строк до 23 січня 2010 року, а відтак термін притягнення до дисциплінарної відповідальності сплинув 23 лютого 2010 року. Незважаючи на вказане, голова Тернопільської обласної ради видав розпорядження про притягнення позивача до відповідальності 25 березня 2010 року, тобто понад встановлений законом місячний строк.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що він отримав під розписку розпорядження голови Тернопільської обласної ради № 2 від 13 січня 2010 року та № 5 від 18 січня 2010 року, а також лист Тернопільської обласної ради від 21 січня 2010 року № 08-80 - 25 січня 2010 року. Листом від 01 лютого 2010 року позивач на виконання листа Тернопільської обласної ради від 21 січня 2010 року № 08-80 повідомив Тернопільську обласну раду про те, що без наявності передавального акту, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється стосовно всіх її кредиторів та боржників, органи державної реєстрації не приймають документів для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної. А також повідомив, що Борщівською обласною комунальною центральною районною аптекою № 11 подано позов до господарського суду Тернопільської області про визнання незаконним рішення Тернопільської обласної ради від 19 листопада 2009 року №792, вважаючи це фактором, який, на його думку, не дає можливостей виконати дії, зазначені в листі Тернопільської обласної ради від 21 січня 2010 року №08-80.
З листа голови обласної ради від 10 лютого 2010 року № 08-189 вбачається, що останній надав позивачу роз'яснення порядку подання необхідних документів до відділу державного реєстру райдержадміністрації. Зазначив, що для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про рішення засновника щодо припинення юридичної особи передавальний акт не подається. Крім того, листом зобов'язано завідуючого Борщівською обласною комунальною центральною районною аптекою №11 ОСОБА_1 письмово доповісти у триденний термін з моменту отримання цього листа про виконання розпорядження голови Тернопільської обласної ради від 18 січня 2010 року №5.
З листа від 12 березня 2010 року № 08-363 вбачається, що Тернопільська обласна рада, не отримавши жодної відповіді на вищезгаданий лист, зобов'язала завідуючого Борщівською обласною комунальною центральною районною аптекою №11 до 16 березня 2010 року надати персональне письмове пояснення про причини невиконання розпорядження голови Тернопільської обласної ради від 18 січня 2010 року №5.
Як встановлено з письмового пояснення позивача від 15 березня 2010 року №34, останній повідомив Тернопільську обласну раду про неможливість виконання ним доведених розпорядчих документів, а також подання до державного реєстратора документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців запису про рішення засновника (обласної ради) щодо припинення юридичної особи.
Суд першої інстанції встановив, що виявивши факт невиконання позивачем розпоряджень голови Тернопільської обласної ради № 2 та № 5 з листа від 01 лютого 2010 року, змогли виявити проступок лише отримавши пояснення позивача від 15 березня 2010 року, з якого була встановлена суб'єктивна оцінка ситуації та особиста мотивація позивача з приводу невиконання розпорядження голови Тернопільської обласної ради від 18 січня 2010 року №5.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що дисциплінарне стягнення правомірно накладено на позивача особою, уповноваженою приймати такі рішення, в порядку і строки, визначені законодавством, тому позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, Борщівська обласна комунальна центральна районна аптека №11 є правонаступником державно-комунальної центральної районної аптеки № 11 Борщівського району та центральної районної аптеки №11 м. Борщів, яка відповідно до рішення Тернопільської обласної Ради народних депутатів від 16 липня 1992 року «Про комунальну власність області» включена до переліку об'єктів комунальної власності Тернопільської області, як самостійна юридична особа.
3гідно п.п.1.1, 1.3, 2.2, 4.1, 5.5, 5.6, 8.1 Статуту Борщівської обласної комунальної центральної районної аптеки №11 дана аптека є самостійною юридичною особою, об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області; власником і засновником аптеки є Тернопільська обласна рада; аптеку очолює завідуючий, який призначається на посаду та звільняється з посади власником; завідуючий аптекою несе персональну відповідальність за результати роботи та здійснення своїх функцій перед власником; реорганізація та ліквідація аптеки проводяться згідно з порядком, передбаченим чинним законодавством України.
19 листопада 2009 року Тернопільська обласна рада в межах наданих їй законом України «Про місцеве самоврядування» повноважень, прийняла рішення № 792 «Питання аптечних закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області». Відповідно до зазначеного рішення сесії Борщівська обласна комунальна центральна аптека № 11 реорганізовується шляхом злиття та утворення на майні і коштах аптечних закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області комунального підприємства Тернопільської обласної ради «Тернопільфарм».
На виконання рішення сесії № 792 головою Тернопільської обласної ради видані розпорядження від 13 січня 2010 року № 2 «Про комісію з припинення діяльності реорганізованих аптечних закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області», яким передбачено утворити комісію з припинення діяльності реорганізованих аптечних закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, до складу комісії включити керівника кожного аптечного закладу, що реорганізовується; керівників реорганізовуваних аптечних закладів зобов'язано утворити аналогічну комісію в персональному складі для забезпечення процедури припинення діяльності аптечного закладу згідно з чинним законодавством України; а також розпорядження від 18 січня 2010 року № 5 «Про забезпечення подання до державних реєстраторів документів реорганізовуваних аптечних закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області», згідно з яким зобов'язано керівників реорганізовуваних аптечних закладів подати у відповідні відділи державних реєстраторів необхідні документи для припинення діяльності таких аптечних закладів, зокрема, Борщівської обласної комунальної центральної районної аптеки № 11; забезпечити виконання цього розпорядження та про проведену роботу інформувати Тернопільську обласну раду у п'ятиденний термін з дня його отримання.
Як вбачається з розпорядження голови Тернопільської обласної ради № 63 від 12 травня 2006 року, яке було внесено на затвердження сесії Тернопільської обласної ради, завідувачем Борщівської обласної комунальної центральної районної аптеки № 11 є позивач по справі ОСОБА_1. Розпорядженням голови Тернопільської обласної ради № 5 від 18 січня 2010 року позивачеві, як завідуючому Борщівською обласною комунальною центральною районною аптекою № 11, зобов'язано подати у відповідний відділ державного реєстратора необхідні документи для припинення діяльності даного аптечного закладу, а також, розпорядженням голови Тернопільської обласної ради № 2 від 13 січня 2010 року зобов'язано утворити аналогічну обласній комісію в персональному складі для забезпечення процедури припинення діяльності аптечного закладу згідно з чинним законодавством України. Однак з часу прийняття розпоряджень голови Тернопільської обласної ради № 2 та № 5 від 13 та 18 січня 2010 року ОСОБА_1 не виконав жодних дій щодо подання необхідних документів для припинення діяльності аптечного закладу, у зв'язку з чим розпорядженням голови Тернопільської обласної ради № 63 від 25 березня 2010 року була оголошена догана.
Рішенням сесії Тернопільської обласної ради № 803 від 26 листопада 2009 року, з метою забезпечення своєчасного вирішення питань управління об'єктами спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, голові Тернопільської обласної ради у міжсесійний період, зокрема п 1.3 доручено видавати розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників об'єктів спільної власності. Вказане рішення Тернопільської обласної ради, щодо доручення голові Тернопільської обласної ради повноважень у міжсесійний період видавати розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, на час розгляду даної справи жодною зі сторін не оспорювалось, а відтак є чинним.
Листом від 21 січня 2010 року № 08-80, Тернопільська обласна рада з метою внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців запису щодо припинення юридичної особи зобов'язувала завідуючого Борщівською обласною комунальною центральною районною аптекою № 11 у тижневий термін з дати отримання цього листа особисто подати до відділу державного реєстру Борщівської районної державної адміністрації копію рішення Тернопільської обласної ради від 19 листопада 2009 року № 792 та копію платіжного документа про внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації в сумі 51 грн. на розрахунковий рахунок ДП «Інформаційно-ресурсний центр» у ГОУ ВАТ «Ощадбанк» м. Київ (МФО 300465, код ЄДРПО 33499803), наказ про утворення комісії з припинення юридичної особи «Борщівська обласна комунальна центральна районна аптека № 11», в якому повинні міститися дані про персональний склад комісії, у тому числі ідентифікаційні номери кожної особи з складу цієї комісії. Отже, в розпорядженні позивача були усі необхідні документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців запису щодо припинення юридичної особи, однак позивач проігнорував та не виконав розпоряджень власника, тобто порушив трудову дисципліну.
Посилання позивача на порушення відповідачем вимог трудового законодавства, зокрема строків притягнення до дисциплінарної відповідальності з наступних підстав. Згідно ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Виявивши факт невиконання позивачем розпоряджень голови Тернопільської обласної ради № 2 та № 5 з листа від 01 лютого 2010 року, змогли виявити проступок лише отримавши пояснення позивача від 15 березня 2010 року, з якого була встановлена суб'єктивна оцінка ситуації та особиста мотивація позивача з приводу невиконання розпорядження голови Тернопільської обласної ради від 18 січня 2010 року №5.
Відповідно до п. 3 ст. 41 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строк його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Пункт 3 ст. 40 КЗпП України надає право власникові розірвати трудовий договір у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. При звільненні працівника з цієї підстави слід враховувати, що на працівника покладаються обов'язки, які складають зміст його трудової функції, а також обов'язок додержуватись внутрішнього трудового розпорядку, який встановлено законодавством та локальними нормативними актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єкт владних повноважень згідно з пунктом 7 частини першої вищезгаданої статті КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно пункту 1 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Відповідно до частини другої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Ця норма визначає предметну підсудність адміністративних справ також за суб'єктним критерієм. Виняток становлять: справи, щодо яких Кодексом адміністративного судочинства України встановлено іншу підсудність; справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності названих органів та їх посадових осіб у справах про адміністративні проступки; справи, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Із системного аналізу пункту 1 частини першої та частини другої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що з урахуванням суб'єктного критерію місцевим загальним як адміністративним судам підсудні справи, в яких однією зі сторін є орган чи посадова особа органу місцевого самоврядування. Однак, коли іншою стороною у справі є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, то така справа підсудна окружному адміністративному суду
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що дисциплінарне стягнення правомірно накладено на позивача особою, уповноваженою приймати такі рішення, в порядку і строки, визначені законодавством, тому позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
З огляду на те, що дана справам вирішена неповноважним судом та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч.4 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Борщівського районного суду від 02.11.2010 року у справі № 2а-89/10 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволені позову ОСОБА_1 до Тернопільської обласної ради про визнання протиправним розпорядження про накладення на нього дисциплінарного стягнення - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.І. Мікула
О.М. Гінда