Ухвала від 08.10.2013 по справі 813/6639/13-а

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року Справа № 11679/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Мікули О.М., Гінди О.М.

при секретарі судового засідання Щербі С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації Антифашистського комітету України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2013 року у справі за позовом виконавчого комітету Львівської міської ради до Львівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації Антифашистського комітету України, Львівської обласної молодіжної громадської організації «Сокіл», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Львівське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про встановлення обмеження права на проведення масових заходів, -

ВСТАНОВИЛА :

Виконавчий комітет Львівської міської ради 30 серпня 2013 року звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації Антифашистського комітету України, Львівської обласної молодіжної громадської організації «Сокіл», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, Львівське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, з вимогою заборонити відповідачам проводити 31 серпня 2013 року в період з 10.00 год. до 12.00 год. масові заходи на Пагорбі Слави у м. Львові.

В позові Виконавчий комітет Львівської міської ради покликається на неможливість проведення запланованих масових заходів, оскільки учасники таких мають різні бачення історичних подій Другої світової війни, а отже ймовірність виникнення конфліктів на ідеологічному ґрунті є реальною. За наведених підстав позивач вважає, що у випадку одночасного проведення запланованих відповідачами масових акцій 31 серпня 2013 року в одному місці, а саме на Пагорбі Слави по вул. Пасічній в м. Львові існує загроза порушенню громадського порядку та заподіянню шкоди населенню.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2013 року позовну заяву виконавчого комітету Львівської міської ради - задоволено, а саме заборонено Львівській обласній організації Всеукраїнської громадської організації Антифашистський комітет України та Львівській обласній молодіжній громадській організації «Сокіл» проводити 31.08.2013 року в період з 10.00 год. до 12.00 год. масові заходи на Пагорбі Слави на вул. Пасічній в м. Львові.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що ними заздалегідь 20.08.2013 року було подано на адресу Львівського міського голови повідомлення про проведення 31.08.2013 року з 10.45 год. до 12.00 год. на Пагорбі Слави по вул. Пасічній в м. Львові урочистих заходів, в тому числі, мітингу з офіційно зареєстрованою символікою та транспарантами, з нагоди 100-річчя з дня народження Марченка О.П. Вважає, що відсутні підстави для неможливості забезпечення громадського порядку під час проведення масових заходів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов Виконавчого комітету Львівської міської ради суд першої інстанції виходив з того, що аналізуючи встановлені обставини у справі та вимоги чинного законодавства , суд приходить до переконання, що організатори масових заходів мають різні бачення історичних подій Другої світової війни, а отже ймовірність виникнення конфліктів на ідеологічному ґрунті є реальною. З огляду на це, суд дійшов висновку, що у випадку одночасного проведення запланованих відповідачами масових акцій 31.08.2013 року в одному місці - на Пагорбі Слави по вул. Пасічній у м. Львові, існує загроза порушення інтересів національної безпеки, громадського порядку та завдання шкоди населенню. За таких обставин існують передбачені законом підстави для обмеження права на мирні зібрання та заходи, що відбуваються в цей час.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи: 20.08.2013 року Львівська обласна організація Всеукраїнської громадської організації Антифашистський комітет України звернулася до міського голови м. Львова з повідомленням про намір проведення урочистих заходів, а саме покладення квітів та вінків на Пагорбі Слави по вул. Пасічній в м. Львові, в тому числі проведенні мітингу з офіційно зареєстрованою символікою та транспарантами. Дата проведення заходу - 31.08.2013 року. Час проведення заходу з 10.45 год. до 11.45 год. Орієнтовна кількість учасників - до 100 осіб.

Крім того, 29.08.2013 року Львівська обласна молодіжна громадська організація «Сокіл» звернулася до міського голови м. Львова з повідомленням про намір проведення поминальних заходів з вшанування пам'яті жертв Другої світової війни та жертв комуністичних репресій на Пагорбі Слави по вул. Пасічній в м. Львові. Дата проведення заходу - 31.08.2013 року. Час проведення заходу з 10.00 год. до 12.00 год. Орієнтовна кількість учасників - 500 осіб.

Згідно зазначених вище повідомлень, проведення масових заходів 31.08.2013 року Львівською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації Антифашистський комітет України та Львівською обласною молодіжною громадською організацією «Сокіл» співпадатиме по часу, а саме з 10.00 год. до 12.00 год. та по місцю проведення таких, а саме Пагорб Слави по вул. Пасічній в м. Львові.

Частиною другою статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що здійснення прав на свободу зібрань та об'єднання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно зі статтею 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування; обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Норма частини 2 статті 39 Конституції України кореспондується з нормою статті 64 Конституції України, в якій визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина, а відповідно і право на мирні зібрання, не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Національна безпека, у відповідності до статті 1 Закону України «Про основи національної безпеки України», це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам. Національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток; загрози національній безпеці - наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України. Також передбачено, що об'єктами національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи; суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси; держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) від 19 квітня 2001 року №4рп/2001 (справа №1-30/2001), організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і, водночас, надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. При здійсненні громадянами права на свободу думки і слова, на вільне поширення своїх поглядів і переконань не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.

Згідно з Положенням про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 листопада 2010 року № 550, громадський порядок - це система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі. Тлумачення понять «національна безпека», «громадський порядок», «громадська безпека» та інших, що стосуються окремих положень щодо обмеження прав, містяться також у Сіракузьких принципах тлумачення обмежень і відступів від положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, схвалених економічною та соціальною радою Організації Об'єднаних Націй у 1985 році. Так, згідно з названим актом «громадський порядок» можна визначити як сукупність норм, які забезпечують життєдіяльність суспільства або як низку основоположних принципів, на яких побудовано суспільство. Повага до прав людини є частиною громадського порядку. Громадський порядок необхідно тлумачити в контексті задач конкретного права, яке обмежено з цієї підстави. Під «громадською безпекою» мається на увазі захист від загрози безпеці людей, їхньому життю або фізичному здоров'ю, а також серйозних збитків їхньому майну.

Здійснення повноважень щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян під час проведення мирних зібрань Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» покладено на органи місцевого самоврядування. Так, відповідно до підпункту 3 пункту "б" частини першої статті 38 названого Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку. Отже, виконавчі комітети місцевих рад здійснюють повноваження щодо організації та контролю за забезпеченням охорони громадської безпеки, громадського порядку під час проведення мирних зібрань, органи міліції безпосередньо забезпечують громадський порядок, безпеку дорожнього руху, безпеку громадян тощо на таких заходах.

Відповідно до статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо). Суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.

Таким чином, необхідно зазначити, що для прийняття рішення про задоволення позову суд повинен пересвідчитися у реальності можливої загрози, при цьому така реальність повинна бути підтверджена відповідними доказами.

Як встановив суд першої інстанції, метою створення і діяльності Львівського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації Антифашистський Комітет України є сприяння у боротьбі проти ескалації неофашизму. Завданнями Комітету є: протидія розпалюванню національної ворожнечі та ксенофобії; захист правди історії і, перш за все, історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років; здійснення зв'язків з органами державної влади, громадськими, зокрема ветеранськими організаціями і з засобами масової інформації для сприяння боротьби проти ескалації фашизму; проведення та участь в акціях антифашистської та антимілітаристської спрямованості; сприяння правдивому, об'єктивно-науковому, дійсно історичному поданню історії України, розповсюдженню відповідних історичних документів; сприяння недопущенню проявів антигуманної політики і моралі, сприяння неухильному виконанню органами державної влади та місцевого самоврядування закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

Львівська обласна молодіжна громадська організація «Сокіл» була зареєстрована в жовтні 2006 року, своєю діяльністю продовжує справу аналогічної організації, що існувала впродовж І пол. ХХ ст. в Галичині та прагне сприяти підвищенню національної свідомості українців, вчити захищати свої національні права в середовищі молодого покоління українців. В основі своєї діяльності ЛО МГО «Сокіл» вбачає ідеологію українського націоналізму.

Проводячи аналіз мети створення і діяльності зазначених вище організацій, суд приходить до висновку, що такі є кардинально протилежними.

Даючи оцінку встановленим в ході розгляду справи правовідносинам, суд вбачає небезпеку порушенню інтересів національної безпеки і громадського порядку в можливості виникнення конфліктних ситуацій, оскільки має місце збіг у місці та часі проведення двох мирних зібрань різного (протилежного) ідеологічного спрямування (10.00 год. до 12.00 год. на Пагорбі Слави на вул. Пасічній в м. Львові.

Суд вважає, що якщо масові заходи відповідачів відбуватимуться згідно з вказаними у повідомленнях даті та годинах, тобто з 10.00 год. до 12.00 год. 31.08.2013 року, тому є реальна загроза виникнення конфліктів між учасниками зазначених масових заходів, які мають різні бачення історичних подій, що в свою чергу може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.

При тому, суд, стверджуючи зазначене, враховує загальновідомі події, які мали місце 09.05.2011 року, під час проведення яких було завдано значної шкоди громадському порядку, здоров'ю учасникам таких акцій, при цьому порушено п'ять кримінальних справ.

В оприлюдненому рішенні від 11.04.2013 р. в справі "Олексій Вєренцов проти України", Європейський суд з прав людини звернув увагу, що справа Вєренцова виявила законодавчу прогалину стосовно свободи мирних зібрань, яка існує в Україні вже два десятиріччя".

Відтак, ідеться в рішенні, Україна має реформувати законодавство, прописавши вимоги до організації проведення мирних зібрань і підстави для їх обмеження. Тому, доки порядок організації зібрань не буде законодавчо врегульовано, суди мають зберігати практику послідовності рішень та застосовувати до спірних правовідносин ті норми законодавства, які є чинними, а у разі їх відсутності, принцип аналогії права (закону).

З урахуванням того, що Україна є суверенною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій діє принцип верховенства права, а людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, суд, задовольняючи вимоги позивача керується перш за все інтересами членів громади та інших громадян, яким, проведенням заходу масового характеру може бути спричинена певна небезпека.

З огляду на визначення пріоритетів держави Україна, з урахуванням практики розгляду справ Європейським судом з прав людини, суд вважає за необхідне заявлені вимоги задовольнити та зазначає, що відповідачі мають право в інший час, в будь-якому іншому місці висловити свою думку, політичні переконання та погляди, шляхом проведення мирних зібрань.

При вирішенні спору судом першої інстанції враховано вимоги статті 3 Конституції України в якій зазначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Аналізуючи встановлені обставини у справі та вимоги чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно прийшов до переконання, що організатори масових заходів мають різні бачення історичних подій Другої світової війни, а отже ймовірність виникнення конфліктів на ідеологічному ґрунті є реальною. З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку, що у випадку одночасного проведення запланованих відповідачами масових акцій 31.08.2013 року в одному місці - на Пагорбі Слави по вул. Пасічній у м. Львові, існує загроза порушення інтересів національної безпеки, громадського порядку та завдання шкоди населенню. За таких обставин існують передбачені законом підстави для обмеження права на мирні зібрання та заходи, що відбуваються в цей час.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Львівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації Антифашистського комітету України - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2013 року у справі № 813/6639/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.І. Мікула

О.М. Гінда

Попередній документ
34111703
Наступний документ
34111705
Інформація про рішення:
№ рішення: 34111704
№ справи: 813/6639/13-а
Дата рішення: 08.10.2013
Дата публікації: 15.10.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо: