"29" серпня 2013 р.
642/6649/13-ц
2/642/1357/13
29 серпня 2013 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Бородіної О.В.,
при секретарі Алімурадовій Т.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
29 липня 2013 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що сторони 17 травня 2011 року уклали договір позики, у відповідності до якого відповідач отримав в борг грошові кошти у сумі 70 000 грн., у договорі також зазначалося термін повернення грошових коштів - 21 червня 2013 року.
Всупереч умовам договору позики, відповідач зобов'язання належним чином не виконав, позику ОСОБА_1 не повернув, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду, в якому позивач просив стягнути на його користь з відповідача суму боргу за договором позики у розмірі 70 000 грн., та витрати по оплаті судового збору.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та посилаючись на те, що відповідач не повертає борг у добровільному порядку, просив стягнути борг у судовому порядку.
Відповідач у судове засідання не з»явився, надав суду заяву про слухання справи за його відсутністю, у заяві зазначив, що позов визнає, не заперечуває факт отримання ним в борг від позивача грошових коштів у заявленому розмірі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, за яким позивач передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти.
Відповідно до ч.1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
На підтвердження укладання договору позики, умов повернення позики та отримання коштів позивачем надано договір позики від 17.05.2011 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи, оригінал договору був оглянутий судом у судовому засіданні.
Відповідно до договору позики від від 17.05.2011 року відповідач отримав грошові кошти від ОСОБА_1 у розмірі 70 000 грн., з терміном повернення до 21 червня 2013 року.
Станом на день розгляду справи, борг за вказаними договором позики відповідач не повернув, а відтак, права позивача підлягають захисту судовим рішенням.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, внаслідок не виконання умов договору у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 70 000 грн., яку відповідач зобов'язаний повернути позивачу.
Виходячи з того, що відповідач не виконав умови укладеного з позивачем договору позики, не повернув борг, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, а відтак про їх задоволення.
Крім того, заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 визнав, що в силу вимог ст. 174 ЦПК України є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 526-530, 625, 1046, 1047 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 212-215, 294 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 17.05.2011 року у розмірі 70 000 грн. (сімдесят тисяч грн..).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 700 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання через Ленінський районний суд м. Харкова апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, або якщо рішення було ухвалене за відсутності осіб, що приймають участь у справі, протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.
Суддя О.В. Бородіна