Номер провадження № 22-ц/785/6201/13
Головуючий у першій інстанції Бузовський В.В.
Доповідач Гірняк Л. А.
08.10.2013 року м. Одеса
Судова колегія в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Гірняк Л.А.
Суддів : Заїкін А.П.,Плавич Н.Д.
При секретарі: Счастливцева Л.В.
За участю позивача-ОСОБА_3
Відповідача- ОСОБА_4
Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17.04.2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4
-про стягнення аліментів та додаткових витрат
06.12.2012 року позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом в якому зазначала , що неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з нею. Відповідач, являється його батьком, котрий надає аліменти в розмірі 1\4 частини заробітку добровільно. Посилаючись на те, що цих аліментів недостатньо для утримання сина, просила суд стягнути на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\3 частини зі всіх видів його заробітку. Одночасно просила суд стягнути з відповідача понесені нею додаткові витрати в сумі 26 647 грн.70 коп. Вимоги обґрунтовувала тим, що їх син хворіє на хронічну хворобу, потребує постійних витрат для профілактики. Син займався з репетиторами для підготовки до Зовнішнього незалежного оцінювання для вступу до Вищого навчального закладу. Дитина виїжджала в туристичні поїздки за кордон на що нею були витрачені значні кошти.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів доходу відповідача, починаючи з 06 грудня 2012 року і до досягнення ОСОБА_5 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4. В іншій частині позовних вимог відмовив.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, висновок суду не відповідає обставинам справи. Зокрема посилається на те, що суд не взяв до уваги її матеріальний стан сторін, хворобу сина, обов'язок відповідача утримувати дитину.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.182 СК України, роз'яснень, що містяться у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст.182 СК України, тобто не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком обставин, передбачених статтею 184 СК України.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Судом першої інстанції встановлено, що від шлюбу сторони мають спільну дитину -сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3.
Сторонами не заперечується, що дитина проживає разом із позивачем.
Позивач просила визначити розмір аліменти в розмірі 1\3 частини зі всіх видів заробітку.
Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що визначений позивачем розмір аліментів є занадто великим та у нього не має можливості сплачувати аліменти, оскільки рівень його статків не високий.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має регулярний заробіток, працює в Національному одеському філармонійному оркестрі на посаді начальника відділу кадрів та юридичного забезпечення(а.с.18)
Відповідно до довідки його дохід за період з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року склав 57 306,70 грн.(а.с.19).
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що визначений судом розмір аліментів 1\4 частини аліментів є правильним .
Посилання позивачки на те, що ним отримується дохід від участі в концертних міроприємствах не може бути прийнято до уваги, оскільки відсутні докази що концерти відбуваються на платній основі.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем були понесені додаткові витрати в сумі 26 647,70 грн. пов'язані з оплатою репетиторів-9300 грн.; на харчування щомісячно; побутову хімію;153,04 щомісячно; комунальні послуги-113.18, оплату Інтернету-55. 00 грн., на одежу-9775.50 грн.; канцелярські товари-1151,65 грн.; зайняття спортом-250 грн.. на місяць, на ліки-83,70 грн; 160- на УЗД; туристичні подорожі- 6004 грн.
Відповідач позовні вимоги щодо стягнення додаткових витрат на утримання сина не визнав, посилаючись на те, що ним сплачуються аліменти на дитину, його хвороба не пов'язана з матеріальними затратами.
Судова колегія погоджується з судженням суду щодо відсутності правових підстав для стягнення додаткових витрат, оскільки позивачем не надано належних доказів для підтвердження того, що їх син потребує додаткового лікування та харчування в зв'язку з хворобою.
Що стосується витрат на канцелярські товари, оплату комунальних послух, оплату Інтернету, то позивачем сплачуються аліменти для утримання сина, в тому числі пов'язані з цими послугами.
Витрати на подорожі за кордон не відноситься до додаткових витрат та вирішуються виходячи з матеріальних можливостей сторін оскільки не відносяться до особливих обставин.
Виходячи з загальних засад щодо сплати аліментів на утримання дитини, колегія суддів вважає, що в апеляційній скарзі відсутні доводи, які б давали підстави до скасування рішення суду, оскільки при розгляді справи у апеляційному суді скаржник не надала будь - яких переконливих доказів на спростування висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст.ст.308;315; 317; 319 ЦПК України судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17.04.2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Суддя - Л.А.Гірняк
Судді- А.П.Заїкін
Н.Д. Плавич