Справа № 2 -11389\13
08 жовтня 2013 р. Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Науменко А.В.,
при секретарі - Шияновській Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заборону здійснювати будівельні роботи по спорудженню добудови до будинку та зобов'язання за власний рахунок демонтувати споруджені збудовані елементи та повернути прибудинкову територію, капітальну стіну у попередній стан, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про заборону здійснювати будівельні роботи по спорудженню добудови до будинку та зобов'язання за власний рахунок демонтувати споруджені збудовані елементи та повернути прибудинкову територію, капітальну стіну у попередній стан. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач мешкає у будинку № 1 корп. 5 по АДРЕСА_1 в м. Одесі. Сусідом по квартирі є відповідач ОСОБА_2, який мешкає у квартирі № 106, який без наявності будь-яких дозвільних документів здійснює реконструкцію своєї квартири з переплануванням стін та відповідно ослабленням несучої спосібності каркасу будинку, а також влаштування добудови до вказаної квартири. Ці роботи здійснюються з порушенням будівельних норм та правил, на час звернення до суду відповідачем вже проведені зовнішні роботи по спорудженню самовільній прибудові, яка опирається на несучу стіну будинку. Зазначені дії можуть привести до фізичної та біологічної загибелі мешканців будинку під обламками, або від наслідків, яки може викликати таке обрушення будинку, таким чином дії відповідача є зазіханням на реалізацію прав позивача та інших осіб на здоров'я та безпечне життя в цьому будинку.
На судових засіданнях 12.06 та 17.07.2013 р. за клопотанням позивача, у зв'язку з неявкою позивача, судочинство здійснювалося російською мовою, позивачу були роз'ясненні права та окремо положення ст. 7 ЦПК України та ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики». Позивач наполягав на задоволенні позову та після роз'яснення суду щодо обов'язку доказування та запропонування надати додаткові докази, залучив до матеріалів справи лише фото таблиці з виглядом будівельних робіт у їх хронології.
На судове засідання 08.08.2013р. позивач не з'явився, звернувся з заявою про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою. На судове засідання 17.09 позивач не з'явився у зв'язку з відсутністю належного сповіщення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання призначене 17.09 з'явився, не заперечував відкладенню справи для належного сповіщення позивача. Залучив до матеріалів справи документи, яки підтверджують зареєстроване право власності на реконструйовану квартиру з введеною в експлуатацією прибудовою.
На судовому засіданні 08.10.2013 року позивач наполягав на здійснені судочинства російською мовою. В свою чергу відповідач ОСОБА_2, послався на своє право та не надав згоду на це, наполягав на здійсненні судочинства державною мовою, також відмовився надавати переклади на російську мову документів отриманих в державній установі, що підтверджують його право власності на реконструйовану квартиру зі спірною прибудовою. На це позивач неодноразово вказував, що не розуміє державну мову та звинуватив суд у расизмі та націоналізмі. Водночас клопотань про відкладення розгляду справи, надання додаткових доказів, чи необхідності виклику та залучення перекладача позивач не заявив. Використав надане право, надав пояснення по справі російською мовою та наполягав на позовних вимогах, вказав що відповідач неправомірно зайняв земельну ділянку під прибудову, яка належить місту Одесі, тобто укарав цю землю, підтримав доводи викладені у позовній заяві. Зазначив, що усі надані відповідачем документи, що підтверджують право власності на прибудову є незаконними, тому як він не давав згоди на будівельні роботи.
Керуючись положеннями ст. 7 ЦПК України судочинство у судовому засіданні 08 жовтня 2013 року здійснене державною мовою.
Відповідач заперечував у задоволенні позову, вказав, що належними та діючими документами підтверджується, правомірність виникнення права власності на реконструйовану квартиру з прибудовою. Підстав для припинення прав власності відповідача на спірну прибудову, шляхом її демонтування позивач не навів, будівельні роботи по реконструкції закінчені та не проводяться. Пояснив суду, що документами підтверджується наявність прибудови до належної йому квартирі на першому поверсі з закриттям вікон тільки у його квартирі. Ніяких проектів чи планів на будівництво другого поверху над прибудовою не передбачається. Усі будівельні роботи здійснені у відповідності до будівельних норм, що підтверджене прийняттям реконструйованої квартири в експлуатацію.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд дійшов висновку що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджене, що позивач проживає в квартирі 107 в будинку № 1 корп. 5 по вул.. Семінарсьій в м. Одесі.. Відповідач є співвласником на праві спільної часткової власності та проживає у квартирі № 106 в будинку № 1 корп. 5 по вул.. Семінарсьій в м. Одесі.. Зазначені квартири позивача та відповідача знаходяться на першому поверсі будинку.
Відповідач не заперечує, що здійснив реконструкцію належної йому на праві спільної часткової власності квартири з влаштуванням прибудови. Згідно наданого технічного паспорту слідує, що прибудова визначена, як засклений балкон та має площу 19,0 кв.м.. Загальна площа квартири з прибудовою балкону складає 99, 10 кв.м. З технічного паспорту підтверджене, що прибудова примикає до зовнішньої стіни будинку з двома вікнами тільки в межах стіни квартири відповідача.
Позивач вказує що здійснена відповідачем реконструкція з прибудовою є самовільним будівництвом на земельній ділянці, яка належить місту Одесі, тобто яка самовільно зайнята відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Відповідно до ч.5 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифікату.
Частиною 2 статті 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
В свою чергу свідоцтвом на право власності від 09.08.2013 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується виникнення та державна реєстрація спільної часткової власності на зазначену реконструйовану квартиру з прибудовою загальним розміром 99,1 кв.м.. Реєстрація права власності здійснена на підставі рішення індексний номер 4886762 від 09.08.2013 року. На час розгляду справи декларація про готовність об'єкту до експлуатації та її реєстрація, свідоцтво на право власності, рішення про державну реєстрацію права власності і сама реєстрація є діючими, про наявність цих документів позивачу не було відомо.
Таким чином, суд встановлює, що проведені будівельні роботи по реконструкції квартири з влаштуванням прибудови не є самочинним будівництвом, а право власності на реконструйовану та введену в експлуатацію квартиру набуто відповідачем у часткову власність на законних підставах ( ст. 328 ЦК України)
Суд звертає увагу, що законність видачі свідоцтва на право власності та його реєстрації не відноситься до предмету спору та доказування по справі, тому не перевіряється судом (ст. 11 ЦПК України).
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, суд визнає що позивачем не наведені підстави для припинення права власності відповідача на частину квартири шляхом демонтування прибудови - балкону, яка є частиною квартири ( ст. 346 ЦК України)
Позивачем не надано доказів та не обґрунтовано порушення його майнового права на земельну ділянку, адже судом здійснюється захист порушеного права належного той чи іншій особі. Підстави звернення позивачем до суду за захистом прав м. Одеси по справі не наведені. Крім того, позивачем не обґрунтовано положеннями законодавства необхідності власнику квартири оформлювати земельну ділянку під такий об'єкт нерухомості як квартира. Адже квартира, будучи самостійним ізольованим об'єктом, являється частиною цілісного багатоквартирного житлового будинку, розташованого на одній земельній ділянці.
Також суд вказує, що відповідно до положень ст. 3 ЦПК України, законодавством не передбачені підстави для захисту прав від можливих порушень на майбутнє, тому посилання позивача на необхідність його захисту від можливих наслідків фізичної та біологічної загибелі мешканців будинку під обламками при обрушенні будинку у зв'язку з проведеною відповідачем реконструкцією квартири - є безпідставними.
Суд визнає, що позивачем не доведене належними та допустимими доказами (ст. ст. 58, 59 ЦПК України ) порушення відповідачем права позивача на життя, здоров'я та безпеку проживання у будинку.
Враховуючи викладені обставини справи, суд визнає, що позовні вимоги є недоведеними та безпідставними, тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заборону здійснювати будівельні роботи по спорудженню добудови до будинку та зобов'язання за власний рахунок демонтувати споруджені збудовані елементи та повернути прибудинкову територію, капітальну стіну у попередній стан - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Науменко
08.10.2013