Справа № 522/25957/13-ц
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
11 жовтня 2013 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Донцов Д.Ю., розглянувши заяву КП «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за теплову енергію з ОСОБА_1,
КП «Теплопостачання міста Одеси» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплову енергію в сумі 5379,06 грн.
Вивчивши матеріали справи, суддя вважає необхідним відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу з наступних підстав.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Статтею 208 ЦК України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти: правочини між фізичною та юридичною особою.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно ст. 19 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги ”, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Згідно ст.19 Закону України «Про теплопостачання» діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.
Згідно п. 8 правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 послуги з централізованого опалення надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Однак, як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, в порушення вищевказаних вимог закону договір про надання послуг з централізованого опалення між КП «Теплопостачання міста Одеси» та ОСОБА_1 не укладався.
Таким чином, з заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів вбачається спір про право, оскільки підставою виникнення цивільного права вимагати виконання обов'язку по сплаті за спожиту теплову енергію (права вимоги), виходячи зі змісту зазначених вище норм закону, є договір про надання послуг з централізованого опалення укладений в письмовій формі.
Факт наявності договірних відносин між постачальником та споживачем теплової енергії в даному випадку має бути встановлений судом в позовному порядку шляхом дослідження доказів, які його підтверджують та їх оцінки. Реєстр нарахувань та оплат, довідка (виписка з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію) не є договором про надання послуг з централізованого опалення, але може бути доказом наявності договірних відносин між сторонами.
Крім того, заявником не було додано до заяви будь-якої інформації про затверджені у встановленому законом порядку тарифи на теплопостачання для споживачів, а відтак суд позбавлений можливості перевірити правильність розрахунків заявника.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Згідно ч. 4 ст. 100 ЦПК України, про відмову у прийнятті заяви суддя постановлює ухвалу.
Таким чином, враховуючи, що договір між КП «Теплопостачання міста Одеси» та ОСОБА_1 не укладався, суддя приходить до висновку, що із заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право і тому необхідно відмовити у прийнятті заяви КП «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ЦПК України, відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 100 ЦПК України, суддя, -
Відмовити КП «Теплопостачання міста Одеси» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з ОСОБА_1.
Роз'яснити заявнику, що згідно ч. 2 ст. 101 ЦПК України, відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5 -денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу , ухвала якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя