Дата документу 09.09.2013
Справа № 1511/4161/2012
03 вересня 2013 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Петрюченко М.І.
при секретарі - Куркудим В.М.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Іллічівську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поділ нерухомого майна, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом (а.с.3-6) в подальшому уточненому (а.с.67-70) до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, стверджуючи, що спірна чотирикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить їй, її матері - ОСОБА_3, сестрі - ОСОБА_4, та братові - ОСОБА_5 кожному по 1/4 частини житлового приміщення.
Позивачка вказує, що спільне проживання в цій квартирі з відповідачами не можливе, оскільки почалися сварки, негаразди, постійні бійки та погрози. У зв'язку з цим вона разом із чоловіком зверталася до правоохоронних органів з письмовими заявами з приводу нанесення їм тілесних ушкоджень. Всі обставини погано впливають на її маленьку доньку та її з чоловіком і тому вони змушені були виселитися з квартири, вона позбавлена свого законного житла. Іншого місяця проживання у позивачки не має.
У зв'язку з цим позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно виплатити їй компенсацію вартості 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 у розмірі 136 279 грн. 00 коп., припинити її право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1. Також позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в рівних частках на її користь витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1707 грн. 30 коп., оплату вартості експертизи у розмірі 2942 грн. 40 коп., надання правової допомоги у розмірі 2000 грн. 00 коп.
В судовому засіданні представник позивача просила суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідачі були належним чином сповіщені про день і час судового розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, причини своєї відсутності до суду не надали.
Відповідач ОСОБА_5 надав до суду заперечення проти позову (а.с.61-62), просив відмовити у повному обсязі, мотивуючи тим, що ніхто не забороняє та не створює позивачці перешкод у користуванні квартирою та позивачка не вичерпала свої права на право власності, таким як встановлення порядку користування квартирою, чи про виділ квартири у натурі з нерухомого майна. Також відповідач вказує, що у всіх відповідачів не має наміру продавати спірну квартиру та не має можливості солідарно сплатити грошову компенсацію.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, копії свідоцтва про право власності на житло вказано, що спірна квартира належить ОСОБА_2 (а.с.8), ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кожному по 1/4 частини житлового приміщення (а.с.14-19).
Згідно з ч.2 ст.364 ЦК України, якщо виділ частини із спільного майна не допускається згідно із законом, або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової компенсації або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. .
Відповідно до п.1 ч.1 ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі.
Виходячи з роз'яснень, викладених у п.п.5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" за №7 від 04.10.1991 року (зі змінами, внесеними постановами від 25.12.1992 року №13, та від 25.05.1998 року № 15), в окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи і при відсутності згоди власника, що виділяється, зобов'язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку; зокрема, це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник у будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею; розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи, і під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості, для її визначення при необхідності призначається експертиза.
Відповідно до ч.3 ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. В разі неможливості виділу цього майна в натурі він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Надання у володіння зазначеної частки в натурі у відповідності до ч.2 ст.183 цього Кодексу можливе лише за умови, що майно є подільним. Якщо надання частки є неможливим, співвласник вправі вимагати від інших співвласників її матеріальної компенсації.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, складеного 04.01.2013 року (а.с.50-55), вказано, що ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає 545115,00 гривень; 1/4 частина ринкової вартості складає 1362790,00 гривень; з врахуванням існуючого об'ємно-планувального рішення приміщень квартири при дотриманні вимог будівельних норм і правил, з врахуванням забезпечення окремих входів кожному із співвласників, розділити квартиру у відповідності з ідеальними долями 1/4 та 3/4 не уявляється можливим (а.с.55).
Виходячи з аналізу ч.1 ст.364 ЦК України у взаємозв'язку з положеннями ст.ст.21, 24, 41 Конституції України, ст.ст.316, 317, 319, 358, 261 ЦК України, суд вважає, що право співвласника на виділ частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості цієї частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками і такому його праву співвласника, що виділяється, кореспондується обов'язок інших співвласників сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається з дійсної вартості майна на час розгляду судом справи.
При цьому зазначеною нормою передбачено, що обов'язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимоги про призначення компенсації, і не передбачається обов'язок згоди інших співвласників на такий виділ та не ставиться право співвласника на виділ у залежність від згоди інших співвласників і мотивів, з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ.
Крім того, суд вважає, що відсутність взаємної згоди сторін на присудження грошової компенсації співвласнику, що виділяється, не позбавляє можливості, в розумінні ст.364 ЦК України вирішити питання щодо припинення спільної часткової власності на вимогу власника, що бажає реалізувати своє право.
Також судом досліджено копії заяв та постанов про відмову у порушенні кримінальної справи (а.с.74-78), за результатами чого суд прийшов до висновку, що між сторонами по справі періодично виникають суперечні питання з приводу проживання в АДРЕСА_1.
Таким чином, оцінюючи доводи позивача та надані ним докази щодо неможливості спільного використання спірної квартири, враховуючи факт відмови відповідачів вирішити питання про припинення права спільної часткової власності в запропонований позивачем спосіб, правовий режим спільної часткової власності та інтереси всіх її учасників, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд не погоджується з запереченнями відповідачів щодо не можливості виплати відповідної грошової компенсацію позивачу, у зв'язку з тим, що частина відповідачів не працюють та інші отримують недостатні для виплати компенсації доходи, оскільки відповідних доказів підтвердження даних обставин останніми суду не надано. Крім того, суд вважає, що заперечення відповідачів в цій частині не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову.
З огляду на викладене, неподільності спірної квартири, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Виходячи з аналізу змісту ст.ст.84, 88 ЦПК України судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи.
Відповідно до ст.84, 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі у розмірі 1707 грн. 30 коп., який підтверджується квитанціями (а.с.2, 27, 31), оплата вартості експертизи у розмірі 2942 грн. 40 коп., яка підтверджується рахунком фактурою №678 від 23.11.2012 року (а.с.72) та квитанцією до прибуткового касового ордеру (а.с.73), кошти за надання правової допомоги у розмірі 2000 грн. 00 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.346, 365 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України №7 від 04.10.1991 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", ст.ст.3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 223, 293 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поділ нерухомого майна - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно виплатити ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 у розмірі 136 279 грн. 00 коп.
Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1707 грн. 30 коп., оплата вартості експертизи у розмірі 2942 грн. 40 коп., надання правової допомоги у розмірі 2000 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 10 днів з дня оголошення рішення, або отримання його копії.
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області М.І.Петрюченко