2/251/2317/13
251/8147/13-ц
09.10.2013 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі:
головуючого судді: Мітькова М.В.
при секретарі: Пінчук Г.С., Поповій М.Ю.
за участі представника позивача Литвиненко Ю.П.
представника відповідача 2: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горлівки справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 02 жовтня 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 4283Р. Згідно договору він отримав кредитні кошти у розмірі 12500,00 гривень з кінцевим терміном погашення кредиту 02.10.2010 року. Відповідно до договору поруки № 4283Р/П від 02 жовтня 2007 року, поручитель ОСОБА_4 поручається за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором та несе солідарну відповідальність у повному обсязі. Однак боржниками умови кредитного договору та договору поруки належним чином не виконувалися, в зв'язку з чим станом на 21.11.2008 року виникла заборгованість, яка була стягнута з відповідачів за рішенням Калінінського районного суду м.Горлівка від 04.03.2009 року. В ході проведення виконавчого провадження заборгованість стягнута за рішенням Калінінського районного суду м.Горлівка від 04.03.2009 року була погашена 19.06.2012 року.
Відповідно до п.п. 4.2, 4.7 кредитного договору позичальник сплачує банку відсотки та комісійну винагороду за весь період з моменту списання кредитних ресурсів з позичкового рахунку позичальника до моменту повного виконання позичальником зобов'язань по поверненню отриманих кредитних ресурсів. Пунктом 7.3. кредитного договору передбачено, що він набирає чинності з моменту першої видачі кредитних ресурсів (їхньої першої частини) та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Отже, в зв'язку з порушенням умов кредитного договору і нарахуванням відсотків та пені за користування кредитом за період з 21.11.2008 року (тобто з дати направлення першого позову до суду) по 19.06.2012 року (тобто до дати погашення заборгованості, яка була стягнута з відповідачів відповідно до рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 04.03.2009 року) у відповідачів виникла заборгованість в сумі 18 245,44 гривень, з яких: нараховані відсотки - 5 064,66 гривень; пеня по відсоткам - 1 823,28 гривень; несплачена комісія - 9 625,00 гривень; пеня по комісії - 1 732,50 гривень. Вказану суму позивач просить стягнути на його користь солідарно з відповідачів, а також витрати по сплаті судового збору.
Представник позивача у судовому засіданні у повному обсязі підтримала позовні вимоги, пояснила, що банк має право нараховувати відсотки, комісію та пеню до повного виконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором, при цьому кредитний договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, зобов'язання припиняється не будь-яким виконанням, а лише виконанням, проведеним належним чином відповідно до умов договору у випадку повного погашення заборгованості за кредитом, наявність судового рішення від 04.03.2009 року про стягнення заборгованості з відповідачів на користь банку та його виконання відповідачем не є підставою для припинення зобов'язання, оскільки сплативши заборгованість за кредитом відповідачі виконали зобов'язання лише частково, але зобов'язання припиняються належним виконанням, а не ухваленням рішення суду. Відсотки та комісійну винагороду, яка нараховувалась після подання до суду первісного позову, банк мав змогу обчислити лише після того, як буде сплачено тіло кредиту, яка була погашена лише 19.06.2012 року. Після виконання рішення суду у повному обсязі, позивачем направлялися позичальнику та поручителю вимоги про сплату заборгованості за кредитом, таким чином, банк своєчасно пред'явив вимогу до поручителя, оскільки договір поруки не міг вважатися припиненим. Заперечувала проти застосування наслідків пропущення строку позовної давності на вимогу представника відповідача, оскільки вважала, що позивачем строк позовної давності не пропущений. Позовні вимоги просила задовльнити у повному обсязі.
Представник ОСОБА_2 відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, зазначила, що договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань, також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконаним основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, при цьому строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавием або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки. Основне зобов'язання ОСОБА_4, виконав ще 19.06.2012 року. Тобто усі строки дії договору поруки закінчилися та він вважається припиненим, а тому для стягнення заборгованості з поручителя відсутні правові підставі. Також заявила про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, який сплинув 04.03.2012 р., але позивач звернувся з позовом лише після 02 квітня 2013 року. Просила відмовити у задоволенні позову, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_4.
Відповідач ОСОБА_3 до суду не з'явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідно до ст.169 ЦПК України справу розглянуто за відсутності відповідача, повідомленого належним чином про час та дату судового засідання, стосовно якого суд не має відомостей про причину неявки.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача ОСОБА_4, дослідивши письмові матеріали по справі, і давши їм оцінку у сукупності, приходить до наступного.
02 жовтня 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 4283Р. Згідно з умовами кредитного договору, відповідачу був наданий кредит у сумі 12500,00 гривень шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_3, відкритий згідно договору про відкриття карткового рахунку від 02 жовтня 2007 року.
Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 розділу 3 Кредитного договору відповідач зобов'язаний щомісячно здійснювати погашення заборгованості за кредитом з 1 по 10 число кожного місяця у складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого за договором становить 348,00 гривень та відповідно з графіком зниження розміру заборгованості повністю повернути кредит в строк до 02 жовтня 2010 року з оплатою по процентній ставці 0,0001% відсотків річних, а також згідно п.4.7 розділу 4 Кредитного договору, щомісяця сплачувати комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 218,75 гривень.
На підставі п 4.9 розділу 4 Кредитного договору в разі непогашення, несвоєчасного погашення або погашення не в повному обсязі трьох поспіль щомісячних ануїтетних платежів та/або щомісячних комісійних винагород, за користування кредитними ресурсами застосовується процентна ставка у розмірі 36% відсотків річних, подальше нарахування процентів проводиться за вказаною новою процентною ставкою та відповідно, розмір щомісячного ануїтетного платежу за цим договором становить 573 гривні, починаючи з одинадцятого числа місяця, в якому Позичальник не сплатив, несвоєчасно сплатив або сплатив не в повному обсязі третій поспіль вищезазначений платіж.
Згідно з п.6.1 Кредитного договору за прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів, порушення будь-яких строків платежів, передбачених цим кредитним договором відповідач сплачує пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє від зобов'язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.
Забезпеченням виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором є порука фізичної особи - ОСОБА_4, на підставі договору поруки №4283Р/П від 02.10.2007 року між позивачем та ОСОБА_4
Згідно п.п. 2.2., 3.1. Договору поруки, ОСОБА_4 відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що й позичальник - ОСОБА_3, та у випадку невиконання позичальником зобов'язань у встановлені кредитним договором строки, поручитель повинен не пізніше двох банківських днів сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор.
Договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань, що погоджується з положеннями ст. 252 ЦК України, згідно якої термін, як певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідачі своєчасно не здійснили погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення зазначених норм закону та умов договору, відповідачі зобов'язання за кредитним договором не виконали.
В зв'язку з цим, рішенням Калінінського районного суду м.Горлівка від 04.03.2009 року по справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з відповідачів як солідарних боржників було заборгованість за кредитним договором станом на 21.11.2008 року в сумі 11189,83 гривень. Таким чином, у відповідності до ч.3 ст.61 ЦПК України факт порушення відповідачами виконання зобов'язань за кредитним договором № 4283Р від 02.10.2007 року є доведеним.
В ході здійснення виконавчого провадження з примусового виконання вказаного рішення суду заборгованість за кредитним договором в сумі 11189,83 гривень була сплачена боржниками лише 19.06.2012 року, що підтверджується випискою за особовим рахунком ОСОБА_3 за період з 02.10.2007 року по 12.03.2013 року (а.с.39-52), а також відомостями про відрахування з пенсійного рахунку поручителя ОСОБА_4 (а.с. 100 - 101).
Відповідно до п.п. 4.2., 4.7 кредитного договору позичальник сплачує банку відсотки та комісійну винагороду за весь період з моменту списання кредитних ресурсів з позичкового рахунку позичальника до моменту повного виконання позичальником зобов'язань по поверненню отриманих кредитних ресурсів.
Пунктом 7.3. кредитного договору передбачено, що він набирає чинності з моменту першої видачі кредитних ресурсів (їхньої першої частини) та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Таким чином, позивачем реалізовано його право та нараховано комісійну винагороду, відсотки та пеня за весь час фактичного користування кредитними ресурсами, внаслідок чого за період з 21.11.2008 року (тобто з дати направлення першого позову до суду) по 19.06.2012 року (тобто до дати погашення заборгованості, яка була стягнута з відповідачів відповідно до рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 04.03.2009 року) в сумі 18 245,44 гривень, з яких:
- нараховані відсотки - 5 064,66 гривень;
- пеня по відсоткам - 1 823,28 гривень;
- несплачена комісія - 9 625,00 гривень;
- пеня по комісії - 1 732,50 гривень.
Неодноразово банк звертався до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з вимогами про усунення порушень умов кредитного договору, повернення кредитних коштів, у зв'язку з несвоєчасним та не в повному обсязі погашенням заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом та несплатою щомісячної комісійної винагороди Банку, що підтверджується відповідними вимогами від 23.11.2012 року (а.с. 29, 30) та вимогами від 18.01.2013 року (а.с. 27, 28), а також поштовими повідомленнями. Однак, вимоги банку у встановлений строк відповідачами у добровільному порядку на теперішній час не виконанні, заборгованість не погашена.
Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як передбачено ст.530 ЦК України зобов'язання підлягають виконанню у вказаний в договорі строк, а якщо строк визначений моментом вимоги, то протягом семи днів з моменту отримання вимоги кредитора.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики (кредита), розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що передбачено ст. 625 ЦК України.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, Основні критерії належності виконання містяться у ст. 526 ЦК України, відповідно до якої належно виконаним буде вважатися, зокрема, зобов'язання, яке виконано відповідно до умов договору. Неналежно проведене виконання не припиняє зобов'язання, а лише тягне за собою покладення на боржника нових обов'язків, які є заходами цивільно-правової відповідальності. Таким чином, припинення зобов'язання пов'язується з не з будь-яким виконанням, а лише виконанням, проведеним належним чином.
З наведеного вбачається, що зобов'язання боржника за кредитним договором будуть виконані ним належним чином лише у випадку повного погашення заборгованості за кредитом. Відповідно до умов кредитного договору банк має право нараховувати відсотки, комісію та пеню до моменту повернення кредитних коштів на позичковий рахунок. Отже, виконання відповідачами рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 04.03.2009 року не є підставою для припинення зобов'язання, оскільки сплативши заборгованість за кредитом у зазначеній сумі, відповідачі виконали зобов'язання лише частково.
Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.
При цьому, згідно з приписами чинного законодавства України зобов'язання припиняються належним виконанням, а не ухваленням рішення суду. Після ухвалення рішення суду вимоги до поручителя, як солідарного боржника, при наявності заборгованості автоматично припинитись не можуть.
Обчислити відсотки та комісійну винагороду, яка нараховувалась після подання до суду першого позову, позивач мав змогу лише після того, як 19.06.2012 року була погашена заборгованість за тілом кредиту.
Таким чином, до повного виконання відповідачами рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 04.03.2009 року, позивач не мав права та можливості направляти відповідачам вимогу про погашення заборгованості по донарахованим відсоткам, комісії та пені.
Отже, позивачем своєчасно пред'явлено вимогу до поручителя, спочатку шляхом подання позовної заяви до суду 21.11.2008 року, в подальшому шляхом звернення з вимогами про усунення порушень умов кредитного договору, повернення кредитних коштів, у зв'язку з несвоєчасним та не в повному обсязі погашенням заборгованості від 23.11.2012 року та від 18.01.2013 року.
Заперечення представника відповідача, щодо припинення поруки в зв'язку з погашенням відповідачами основного зобов'язання на підставі попереднього рішення суду є безпідставними, оскільки під виконанням основного зобов'язанням по відношенню до договору поруки слід розуміти виконання всіх істотних умов за кредитним договором, в тому числі і щодо сплати заборгованості по нарахованих відсотках, комісіях та пені, а не лише сплату відповідачами суми тіла кредиту.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги являються обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. нормами ст.ст. 257, 258 ЦК України встановлено, що загальний строк позовної давності становить три роки, а позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена строком в один рік. Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у позові. Однак, в зв'язку з тим, що до повного виконання відповідачами рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 04.03.2009 року, позивач не мав права та можливості направляти відповідачам вимогу про погашення заборгованості по донарахованим відсоткам, комісії та пені та відповідно обчислити відсотки та комісійну винагороду, яка нараховувалась після подання до суду першого позову, позивач отримав змогу лише після того, як 19.06.2012 року була погашена заборгованість за тілом кредиту, право вимоги та пред'явлення позову виникло у позивача 19.06.2012 року. Таким чином, позивачем нараховані суми заборгованості у межах періоду позовної давності, що підтверджується відповідними розрахунками, позивач звертався до відповідачів з вимогами від 23.11.2012 року та від 18.01.2013 року про усунення порушень умов кредитного договору, повернення кредитних коштів, у зв'язку з несвоєчасним та не в повному обсязі погашенням заборгованості, отже позивачем строки позовної давності не були порушені.
Пояснення представника відповідача про те, що в позові слід відмовити, оскільки позивачем пропущений строк на звернення до суду суд вважає необґрунтованими.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на підставі ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 553, 554, 610, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213, 214, 218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з солідарно з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (рр 290910350980, МФО 335816, код ЄДРПОУ 25795288) заборгованість за кредитним договором від 02 жовтня 2007 року за період з 21.11.2008 року по 19.06.2012 року в сумі 18245 (Вісімнадцять тисяч двісті сорок п'ять) гривень 44 копійки.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (рр 290910350980, МФО 335816, код ЄДРПОУ 25795288) витрати по сплаті судового збору у розмірі 114 (Сто чотирнадцять) гривень 70 копійок з кожного.
Вступну та резолютивну частини рішення проголошено 09 жовтня 2013 року у присутності представника позивача та представника відповідача 2.
Повний текст рішення виготовлено 14 жовтня 2013 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя