Іменем України
Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Семопядного В.О.
суддів Сербіна В.В., Піскун О.П.
при секретері Галюлько Т.О.
з участю прокурора Голоти С.
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянула 10 жовтня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження №12013040390000514 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2013 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Синельниково Дніпропетровської області українець, громадянин України, який має середню освіту, неодружений, непрацюючий , який має на утриманні малолітню дитину 2007 року народження, який проживає за адресою : АДРЕСА_1, раніше судимий:
-17 липня 2009 року Синельниківським міськрайоним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений умовно-достроково з випробуванням строком в 1 рік 6 місяців;
-09 грудня 2009 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання терміном 1 рік 1 місяць за вироком суду від 17 липня 2009 року до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 21 листопада 2011 року за постановою Червоноармійського суду від 13 грудня 2011 року умовно достроково на 10 місяців 24 доби.
провадження 11кп/774/584/13 головуючий суддя 1 інстанції Новік Л.М.
категорія ч. 1,2 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України суддя-доповідач Семопядний В.О.
засуджений: за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Як вбачається з вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він ОСОБА_2 будучи притягнутим до кримінальної відповідальності 23.10.2012 року Синельниківським MB ГУМВС України в Дніпропетровській області по ст. 289 ч.2, 185 ч. 3 КК України та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та знов скоїв тяжкі корисні злочини.
Повторно, 18.02.2013 року приблизно о 02 годині 3 0 хвилин ОСОБА_2, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля магазину «Комп - Сервіс»,
розташованого по вул. Миру 26-а. м. Синельникове, Дніпропетровської області, шляхом вільного доступу, таємно, навмисно, на власну користь, з корисливих спонукань викрав камеру відео спостереження «Z - BEN» вартістю 400грн, котра була встановлена на дереві напроти вищезазначеного магазину, та з викраденим з місця скоєння злочину зник, після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки на суму 400 гривень.
Повторно, 23 лютого 2013 року приблизно о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_2, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, прийшов до гаражу АДРЕСА_2, де шляхом пошкодження задньої стінки проник в гараж звідки таємно, навмисно, на власну користь, з корисливих спонукань викрав запчастини до автомобілю «Таврія Славута», а саме : бампер задній вартістю 150, грн., бампер передній вартістю 150 грн., фари сигналу «стоп» в кількості два штуки вартістю по 80грн., на суму 160 грн., пластикову панель салону автомобіля вартістю 30 грн., бокове дзеркало заднього виду вартістю 25 грн., та з викраденим з місця скоєння злочину зник, після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальні збитки на суму 515 гривень.
Повторно, 24 лютого 2013 року приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_2, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, прийшов до гаражу АДРЕСА_3, де шляхом пошкодження замку проник в гараж звідки таємно, навмисно, на власну користь, з корисливих спонукань викрав комплектуючи з автомобіля ВАЗ -2104 , а саме колеса в кількості 3 шт. вартістю 500 грн. за 1 колесо на суму 1500грн., задній ліхтар (лівий) вартістю 300 грн., фари в кількості 2 шт., вартістю по 300 грн. на суму 600 грн., радіаторну решітку вартістю 100 грн., радіатор вартістю 400 грн., котушку запалювання вартістю 150грн., акумуляторну батарею вартістю 500 грн., піч автомобільну вартістю 300 грн., та з викраденим з місця скоєння злочину зник, після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальні збитки на загальну суму 3850 гривень.
Повторно, 25 лютого 2013 року приблизно о 23 годині ОСОБА_2, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу проник на територію домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_4, де з кліток, які знаходились на території вищевказаного домоволодіння таємно, навмисно, на власну користь, з корисних спонукань викрав кролів у кількості 4 шт., породи «Велікан» вартістю 350 грн. за одного, на загальну с 700 грн. і два породи «Гігант» вартістю 250 грн. за одного на загальну суму 500 грн. та з викраденим з місця скоєння злочину зник, після чого викраденим розпорядився на власний розсуд спричинивши потерпілому ОСОБА_9 матеріальних збитків на загальну суму 1200грн.
Повторно, 28 лютого 2013 року приблизно о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_2, маючи намір на незаконне заволодіння транспортним засобом прийшов до гаражу, розташованого по поблизу буд АДРЕСА_5, та шляхом пошкодження воріт проник в гараж де реалізуючи свій злочинний намір підійшов до автомобілю марки «NISSAN BLUEB1RD» д.н. НОМЕР_1 вартістю 25000 гривень, що належить ОСОБА_10 та користуючись ключами, які знаходились в замку запалювання автомобіля, завів двигун, та виїхав на ньому з гаража, таким чином заволодів вказаним автомобілем, на якому з місця скоєння злочину зник, та розпорядився на власний розсуд.
Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад кримінальних правопорушень, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений, передбачена за ч.2 ст.185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
А також у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднана з проникненням у сховище.
А також у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 289 КК України, незаконне заволоці транспортним засобом з будь-якою метою, вчиненого повторно, з проникненням у сховище.
В апеляції обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, а саме: за ч. 2 ст. 185 КК України -1 рік позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України-2 роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 289 КК України- 3 роки позбавлення волі, без конфіскації майна. У відповідності до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна. В обґрунтування своїх апеляційних вимог обвинувачений посилається на те, що судом встановлено достатньо обставин, які можуть бути підставою для застосування до нього при призначенні покарання положень ст. 69 КК України, такими є: відшкодування шкоди потерпілим, які до нього не мають претензій, явка з провинною, активне сприяння розкриттю злочину щиросердне каяття. Також суд у вироку зазначив, однак необґрунтовано не прийняв, як пом'якшуючу обставину, що у нього на утриманні знаходиться малолітня дитина та на протязі всього досудового слідства він стверджував, що скоював крадіжки у зв'язку з тим, що не мав коштів на утримання сім'ї, так як незадовго до цього він був звільнений з роботи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, обвинуваченого, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та журналу судового засідання, за згодою учасників процесу, кримінальне провадження було розглянуто за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.
Таким чином, так як, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 та кваліфікація його дій за ч. 2,3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України у апеляційній скарзі обвинуваченим, не оспорюються, тому апеляційним судом не перевіряються.
Що стосується доводів обвинуваченого ОСОБА_2 щодо суворості призначеного йому покарання, колегія суддів вважає їх необґрунтованими.
При призначенні покарання ОСОБА_2, суд першої інстанції у відповідності до ст. 65 КК України в повному обсязі врахував ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, наслідки, які настали, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, вину визнав, у вчиненому розкаявся, шкоду потерпілим відшкодовано.
У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання та призначення покарання ОСОБА_2 із застосуванням ст. 69 КК України та вважає, що саме таке покарання призначене ОСОБА_2 є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання новим злочинам.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404,405,407 КПК України, судова колегія,
Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2013 року щодо ОСОБА_2, залишити без змін.
Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, а особою, яка тримається під вартою, - в той же строк з дня вручення їй копії ухвали, шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції.
судді:
В.О. Семопядний В.В. Сербін О.П. Піскун