1326/7879/2012
2-а/1326/846/2012
Іменем України
26.12.2012
Суддя Франківський районного суду м. Львова -Дячишин В.Ф., розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до положень ст. 183-2 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м. Львова про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
встановив:
позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова винести рішення, яким зобов'язати відповідача підвищити їй пенсію за віком відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та зобов'язати відповідача в подальшому здійснювати нарахування та виплату підвищеної вказаної пенсії. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що її було реабілітовано на підставі ст. 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» та відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані відповідно до ст. 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», призначені пенсії підвищуються на 50 % мінімальної пенсії за віком, однак така виплачувалась у значно меншому розмірі. Просить позов задоволити.
29.10.2012 року ухвалою суду відкрито скорочене провадження по даній справі.
Представник відповідача подав до суду заперечення у якому зазначає, що розрахунок підвищення громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, та членів їх сімей, яких було примусово переселено, здійснювалося виходячи з суми 19,91 грн., тому розмір такого підвищення становив 4,98 грн. Відповідно до п.п.2 п.4 Постанови КМУ від 16.07.2008 року №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" з 01.09.2008 року громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,40 грн., а членам їх сімей, яких було примусово переселено - 43,52 грн. В задоволенні позову просить відмовити, оскільки пенсія нарахована правомірно.
Оскільки предметом позову є нарахування та виплата підвищення до пенсії, в силу п.2 ч.1 ст. 183-2 КАС України судовий розгляд здійснюється в порядку скороченого провадження.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, вважаю, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова, як одержувач пенсії за віком.
Згідно з довідкою про реабілітацію № 44-130у/91 від 17.03.1994 року позивача було реабілітовано на підставі ст. 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».
Відповідно до ст.8 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 з 01.09.2008 р. громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,40 грн., а членам їх сімей, яких було примусово переселено - 43,52 грн.
Однак статтею 77 п. «г»Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 15.05.1992 року з наступними змінами і доповненнями передбачено, що громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», призначені пенсії підвищуються на 25 відсотків, а членам їх сімей, яких було примусова переселено - на 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В п. 6 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зазначається, що прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень у тому числі органів державної влади.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначений розмір мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної пенсії за віком.
За чинним законодавством України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, згідно ст. 28 даного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом.
Згідно ч.7 ст.9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), тому поняття мінімальної пенсії за віком, наведене у ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»слід застосовувати для визначення розміру підвищення до пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем підвищення до пенсії виплачується в обсягах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 з 01.09.2008 р., що суперечить Закону України «Про пенсійне забезпечення», який має вищу юридичну силу, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в межах строку звернення до суду.
Таким чином, оскільки відповідач без законних підстав не здійснив виплату належної пенсії, чим порушує законні права позивача, слід визнати такі дії відповідача щодо не нарахування та не виплати щомісячного підвищення до пенсії протиправною.
Позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування та виплату підвищеної пенсії, то такі задоволенню не підлягають, оскільки відсутні підстави для нарахування та виплати спірної допомоги в подальшому, так як предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорюванні права, а на момент розгляду справи такий факт порушення права позивача в майбутньому відсутній
Керуючись ст.ст. 7-12, 86, 161-162, 167, 183-3 КАС України, Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -
постановив:
адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій -задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова щодо невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як політично репресованого, згодом реабілітованого в розмірі, передбаченому п. «г»ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення»із розрахунку 50 % мінімальної пенсії за віком встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 12.09.2012 року щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 77 п. «г»Закону України «Про пенсійне забезпечення»з врахуванням мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум за даний період.
На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через районний суд.
Суддя Дячишин В.Ф.