Справа № 740/3352/13-ц
Провадження № 2/740/1049/13
09 жовтня 2013 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд в складі:
головуючого- судді СКАЛОЗУБ О.М.,
при секретарі -Полєтавкіній М.О.,
за участі представника позивачки, відповідачки ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Ніжин цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення,-
Позивачка в своїй позовній заяві просить виселити відповідачів із житлового будинку АДРЕСА_1, посилаючись на такі обставини : згідно протоколу № 25-036/12-1 проведення прилюдних торгів (предмет іпотеки) від 29 червня 2012 р., акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09 липня 2012 р. та свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу ОСОБА_4 23 липня 2012 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 1112, вона є власником житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки площею 0,884 га, кадастровий номер 7410400000:03:008:0051, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та раніше належав ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 31 травня 2008 р. за № 1371 приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу ОСОБА_5
Своє право власності на будинок вона зареєструвала у встановленому порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2516128 від 17 квітня 2013 р.
Придбаний нею будинок реалізовувався з прилюдних торгів, у межах виконавчого провадження відділу ДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції, як предмет іпотеки, яка забезпечувала борг ОСОБА_1 по кредитному договору № 935/8-193 від 05 червня 2008 р., укладеному нею з АКБСР «Укрсоцбанк», в розмірі 68703,75 доларів США.
Однак, вже майже рік з моменту придбання нею вищезазначеного майна колишня його власниця ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 без її на те згоди проживають у вказаному домоволодінні і не допускають її ні на територію земельної ділянки ні до будинку, чим чинять їй перешкоди у здійсненні нею свого права власності.
Вказані особи не реагують на її прохання та попередження, погрожують їй, коли вона намагається увійти на територію свого домоволодіння, випускають на неї собаку тощо.
З проханням вжити заходів реагування до відповідачів вона зверталася з відповідною заявою до Ніжинського MB УМВС України в Чернігівській області. У відповіді на цю заяву зазначено, що в ході перевірки було встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 дійсно проживають відповідачі, але вони до даного будинку нікого не впускають.
Ще в липні 2012 р. вона направляла відповідачам претензію, якою наполягала на тому, щоб вони та члени їх сім'ї у десятиденний термін з дня отримання претензії звільнили будинок від речей та виселилися у добровільному порядку. Однак, до цього часу відповідачі її вимог не виконали.
Вважає, що з моменту припинення права власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 відповідачі займають його без законних підстав і протиправно чинять їй перешкоди у користуванні своєю власністю.
Відповідачі втратили право на житло у зв'язку з втратою ОСОБА_1 права власності на нього та переходом цього права власності до неї. А отже, займають належне їй житлове приміщення самоправно.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав з підстав викладених у ньому та просив його задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 позов визнала частково і пояснила,що вона згодна з вимогами про те,що будинок належить позивачці і вони в ньому проживають.З позивачкою вона буде вирішувати це питання в добровільному порядку і з банком також.Але вона не згодна з виселенням з будинку в той час,коли настає зима і опалювальний сезон.
Відповідач ОСОБА_3, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи ,в судове засідання не з'явився,про причини неявки до суду не повідомив,заяв від нього про розгляд справи у його відсутність чи відкладення розгляду справи не поступало,що дає суду підстави розглядати справу у його відсутність..
Вислухавши представника позивачки,відповідачку,дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, т.я. викладені в позовній заяві доводи знайшли своє підтвердження дослідженими в суді доказами.
Судом встановлено, що згідно копії протоколу ТОВ «Укрспецторг групп» № 25-036/12-1 від 29.06.2012 р. проведення прилюдних торгів (предмет іпотеки) з продажу житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем торгів є ОСОБА_2
Згідно копії Акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09.07.2012 року при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-685, виданого Ніжинським міськрайонним судом 07.07.2010 року, звернуто стягнення на житловий будинок та земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_1, для задоволення грошових вимог ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Київської філії ПАТ «Укрсоцбанк».
Згідно копії свідоцтва від 23.07.2012 року ОСОБА_2 є власницею житлового будинку НОМЕР_1 ,загальною площею 72,2 кв.м та земельної ділянки площею 0,884 га, що знаходяться в АДРЕСА_1.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Встановлений ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» порядок виселення мешканців передбачає, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено ч. 3 ст. 109 ЖК.
Відповідачам 12.07.2012 року позивачкою направлялась письмова вимога про добровільне виселення із спірного житлового будинку,однак вимога задишилась без задоволення, відповідачі житло не звільняють,продовжують в ньому проживати,чим порушують законні права позивачки,як власника даного будинку.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти ,користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійснені.
Ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР " Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року", Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції закріплено принцип непорушності та право приватної власності,який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплено право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до Закону за своєю волею,незалежно від волі інших осіб..
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За викладених обставин, враховуючи зазначені вище норми закону, суд приходить до висновку, що позивач має право на захист свого права власності від вказаних порушень її прав як власника, а тому її позовні вимоги є законними,обгрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином,слід усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з житлового будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до ст.ст.79,88 ЦПК України слід стягнути на користь ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір :з ОСОБА_1 в розмірі 57 грн 35 коп., ОСОБА_3 в розмірі 57 грн 35 коп,оскільки його сплата підтверджена відповідними документами..
Керуючись ст. ст. 41, 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 316, 317, 328, 334, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 109, 150, 156 ЖК України, ст. 40 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 10, 11, 60, 209,212-215, 218, ЦПК України,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення задовольнити.
Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з житлового будинку АДРЕСА_1.
Стягнути на користь ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір :з ОСОБА_1 в розмірі 57 грн 35 коп., ОСОБА_3 в розмірі 57 грн 35 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ:СУДДЯ
МІСЬКРАЙСУДУ О.М.СКАЛОЗУБ