Справа № 161/8938/13-ц
Провадження № 2/161/2985/13
(заочне)
23 вересня 2013 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:головуючого судді Івасюти Л.В.
при секретарі Сидоренко О.В.
з участю позивача ОСОБА_1
його представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -
24.05.2013р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Свій позов мотивує тим, що 21 листопада 2011 року між ним та відповідачем було укладено Договір позики. Відповідно до п.1 даного Договору він передав, а відповідач прийняв у власність 718200 (сімсот вісімнадцять тисяч двісті) гривень, що еквівалентно 90000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення договору (1 долар США = 7,98 гривень) з оплатою 5% від залишку суми боргу, щомісячно, за користування позикою. Факт одержання грошей підтверджується розпискою, власноручно написаною відповідачем в момент передачі йому суми позики. Пунктом 2 Договору передбачено, що зазначену суму позики відповідач зобов'язується повернути позивачу готівкою частинами в термін не пізніше, як до 01 вересня 2012 року за наступним графіком: до 01.02.2012р. - 20000 доларів, що еквівалентно 159800,00 грн. за офіційним курсом НБУ; до 01.03.2012р. - 10000 доларів, що еквівалентно 79900,00 грн. за офіційним курсом НБУ, до 01.04.2012р. - 10000 доларів, що еквівалентно 79900,00 грн. за офіційним курсом НБУ; до 01.05.2012р. -10000 доларів, що еквівалентно 79900,00 грн. за офіційним курсом НБУ; до 01.06.2012р. - 10000 доларів, що еквівалентно 79900,00 грн. за офіційним курсом НБУ; до 01.07.2012р. - 10000 доларів, що еквівалентно 79900,00 грн. за офіційним курсом НБУ; до 01.08.2012р. - 10000 доларів, що еквівалентно 79900,00 грн. за офіційним курсом НБУ, до 01.09.2012р. - 10000 доларів, що еквівалентно 79900,00 грн. за офіційним курсом НБУ. Згідно п.4 договору всі оплати суми позики та відсотків по ній відображаються в додатку 1, що є невід'ємною частиною даного договору. На виконання умов договору ним було передано відповідачу кошти в розмірі 718200грн. Документом, який посвідчує факт передання позивачем відповідачу визначеної грошової суми є розписка, написана власноручно останнім 22.11.2011р.
Станом на даний час відповідач не здійснив жодної оплати в рахунок повернення отриманої ним суми позики, а тому, за останнім рахується заборгованість перед ним в розмірі 718200 грн. 02.04.2013р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про оплату боргу на суму 1723688,00 грн. Цю вимогу останній не отримав, що підтверджує факт небажання виконувати свої зобов'язання, визначені Договором позики від 21.11.2011р. Факт неотримання підтверджується роздруківками з реєстру поштових відправлень, розміщених на сторінці http://www.ukrposhta.com.
Пунктом 3 Договору передбачено, що оплата 5% місячних від залишку за користування позикою здійснюється відповідачем 6 і 20 числа, щомісячно, рівними частками. Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу проценти за користування позикою в розмірі 111545,00 грн. та неустойку в розмірі 854930,00 грн.
Відповідач також зобов'язаний сплатити йому інфляційні нарахування в розмірі 3979,02 грн., та 3% річних від простроченої суми в розмірі 21336,57 грн.
Посилаючись на вищенаведене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу із врахуванням індексу інфляції в розмірі 722179,02 грн., відсотки за користування позикою в розмірі 111545,00 грн., неустойку в розмірі 854930,00 грн., 3% річних у розмірі 21336,57 грн., а всього 1709990,59 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 3979,02грн. .
Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки. Про причини неявки суд не повідомив. Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача по наявних матеріалах та зі згоди представника позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ч.1 ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
З матеріалів справи вбачається, що 21 листопада 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір позики між фізичними особами. Відповідно до п.1 даного Договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність 718200 (сімсот вісімнадцять тисяч двісті) гривень, що еквівалентно 90000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення договору (1 долар США = 7,98 гривень) з оплатою 5% від залишку суми боргу, щомісячно за користування позикою.
Пунктом 2 Договору передбачено, що зазначену суму позики відповідач зобов'язується повернути позивачу готівкою частинами в термін не пізніше, як до 01 вересня 2012 року .
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до абз.2 ч.І ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
На виконання умов договору позивачем було передано відповідачу кошти в розмірі 718200грн. Документом, який посвідчує факт передання позивачем відповідачу визначеної грошової суми є розписка, написана власноручно останнім 22.11.2011р.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що станом на даний час відповідач коштів не повернув, а тому, за останнім рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 718200 грн.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Пунктом 3 Договору передбачено, що оплата 5% місячних від залишку за користування позикою здійснюється відповідачем 6 і 20 числа, щомісячно, рівними частками. За таких обставин, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу проценти за користування позикою в розмірі 111545,00 грн.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 10 Договору передбачено, що якщо відповідач своєчасно не повернув суму позики або суму відсотків за користування нею, він зобов'язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу, а також неустойку в розмірі 10 процентів місячних від простроченої суми.
Отже, згідно розрахунку, наданого суду позивачем та перевіреного в суді, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача неустойку в розмірі 854930,00 грн.
Частиною 1 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 21336,57 грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача слід стягнути сплачене позивачем державне мито (судовий збір) .
Таким чином, оцінивши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, з відповідача слід стягнути в користь позивача встановлену в судовому засіданні суму боргу за договором позики, розмір нарахованих процентів та судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 625, 1046, 1048, 1050 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 718200 грн. (сімсот вісімнадцять тисяч двісті гривень) боргу за договором позики, 111545грн. (сто одинадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять гривень) процентів за користування позикою, 854930грн. неустойки, 21336,57грн. три проценти річних, а всього 1706010,58грн. та 3441 грн. судових витрат по справі.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта