Справа № 456/3560/13-ц
Провадження № 2/456/1511/2013
судового засідання
30 вересня 2013 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області
в складі головуючого-судді Пака В.М.
при секретарі Петренко В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд
Встановив:
09 липня 2013 р. в суд поступила позовна заява ОСОБА_1, яка просить шлюб розірвати, зареєстрований 17 листопада 2000 році з тих підстав, що не спільно з відповідачем не проживають однією сім'єю з весни 2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 17 листопада 2000 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем по справі. Від спільного проживання дітей не мають. Спільне життя з відповідачем не склалося з тих підстав, що протягом останніх трьох років сімейне життя між ними погіршувалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. З ініціативи відповідача між ними постійно виникали сварки та скандали так як відповідач зловживає алкоголем. Між ними постійно виникали сварки та скандали, відповідач не здатний підтримувати нормальну атмосферу в сім'ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між ними як подружжя. Відповідач добровільно відмовляється піти в органи РАЦС розірвати шлюб, а тому вона вимушена звернутися до суду. Просить позовні вимоги задовольнити розірвати шлюб.
30 вересня 2013 р. представник позивача ОСОБА_3 подав від імені своєї довірительки ОСОБА_1 письмову заяву просив справу про розірвання шлюбу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 залишити без розгляду, оскільки справу будуть вирішувати в іншому порядку.
Суд вважає, що заяву представника позивача ОСОБА_3 слід задовольнити, а позовні вимоги залишити без розгляду на письмову вимогу.
Керуючись ст.ст. 207 ч. 1 п. 5 ЦПК України, суд
Ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду.
Ухвалу можна оскаржити до апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів шляхом подачі апеляції з дня оголошення, а відповідачу в той же час з часу отримання копії.
Головуючий-суддя В. М. Пак