справа № 166/1413/13-а
номер провадження 2-а/166/46/13
категорія: 102
смт. Ратне 11 жовтня 2013 року
Ратнівський районний суду Волинської області в складі:
головуючого судді Савчука М.А.
з участю секретаря Ленартович К.І.
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області (далі - Управління) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
02.10.2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління про визнання дій Управління неправомірними та зобов'язання розглянути заяву про призначення допомоги як малозабезпеченій сім'ї.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 29.07.2013 року звернулася до відповідача із заявою про призначення державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї, у якій відмовилась надавати згоду на обробку персональних даних. Листом № 1755/05.07 від 29.07.2013 року відповідач відмовив їй у розгляді заяви та призначенні державної соціальної допомоги тому, що вона відмовилася дати згоду на обробку її персональних даних. Зазначила, що відповідачу відповідно до п.2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» надано дозвіл на обробку персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень.
Вважає, що зазначена відмова відповідача є незаконною, оскільки вважаючи це порушенням прав гарантованих Конституцією України та Законом України « Про захист персональних даних», згідно якого не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
З урахуванням наведеного, просить визнати дії Управління неправомірними та зобов'язати розглянути заяву про призначення допомоги як малозабезпеченій сім'ї.
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві підтримала, просить їх задовольнити та показала, що відповідач не пояснив про наслідки відмови на обробку персональних даних, а тому могла б не відмовлятись від їх обробки.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. В наданих письмових запереченнях зазначив про розгляд справи у відсутності представника та невизнання позову, з проханням відмовити у його задоволенні. Зазначив, що ОСОБА_1 05.09.2008 року вперше звернулась до Управління із заявою про призначення їй допомоги малозабезпеченій сім'ї, було надано відповідні документи і допомога призначалась та виплачувалась.
029.07.2013 року позивачка повторно зверталась до Управління із заявою про призначення допомоги як малозабезпеченій сім'ї, однак було відмовлено у призначенні допомоги, так як вона та члени її сім'ї відмовилися дати згоду на збір інформації та обробку їх персональних даних.
Враховуючи, що підставою для обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних (ст. 11 Закону України « Про захист персональних даних»), призначити державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї неможливо.
Заслухавши позивачку, дослідивши заперечення відповідача та письмові докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» (далі-Закон), право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.
Як передбачено ст.4 Закону, заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради.
У заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону.
До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються:
- документ, що посвідчує особу;
-довідка про склад сім'ї.
- декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім'ї .
-довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).
Форми заяви, довідки про склад сім'ї, декларації про доходи та майно встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Місцеві державні адміністрації для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі й інформацією органів доходів і зборів.
Такі вимоги також закріплені в п.6 «Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям»(далі-Порядок), однако відсутні застереження про те, що у заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно.
Так, позивачка зазначила, що всі необхідні документи надала відповідачу, що відповідає вимогам п.8. Порядку, де зазначено, що соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.
При огляді в судовому засіданні заяви про призначення допомоги, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України №96 від 22.02.2012 року, графа про дачу згоди на обробку персональних даних відсутня.
Поряд з цим, в ст.2 Закону України « Про захист персональних даних», в Законі та Порядку, відсутні поняття збір інформації, як вимагає ст.4 Закону, а наявні поняття в згаданій ст.2:
- згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про її надання;
-обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.
Отже, відмовою відповідача для призначення допомоги як підстава є відмова згоди на обробку персональних даних, що, як проаналізовано, не передбачено як Законом, так Порядком і формою заяви.
Крім того, ст. 7 Закону, п. 10 Порядку передбачено умови, за яких державна соціальна допомога не призначається, зменшується її розмір або припиняється виплата. Така підстава, як відмова від обробки персональних даних відсутня.
Судом також встановлено, що 05.09.2008 року позивачка зверталась до Управління із заявою про призначення їй допомоги малозабезпеченій сім'ї, яка була призначена та виплачувалась, хоча ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачалось, що у разі зміни визначеної мети обробки персональних даних суб'єктом персональних даних має бути надана згода на обробку його даних відповідно до зміненої мети, якщо нова мета обробки є несумісною з попередньою. (Даний абзац третій частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом від 20.11.2012 року.
29.07.2013 року позивачка знову звернулася до Управління з заявою про призначення їй державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, у якій зазначила, що не дає згоди на обробку персональних даних. До заяви долучила всі необхідні документи.
З листа № 1755/05.07 від 29.07.2013 року Управління вбачається, що позивачці відмовлено в призначені та виплаті державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з тієї підстави, що
ненадано нею згоди на обробку персональних даних її та членів її сім'ї, в зв'язку з цим призначити державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям за цією заявою не є можливим.
Статтею 32 Конституції України передбачено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних», підставами виникнення права на використання персональних даних, окрім згоди фізичної особи на обробку її персональних даних, є дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю бази персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень.
Також, обробка персональних даних повинна здійснюватися для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством, як передбачено ч.5 ст. 6 Закону України « Про захист персональних даних».
Не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, як слідує з ч.6 ст. 6 Закону України « Про захист персональних даних».
Аналіз наведених положення закону вказують на те, що отримання від суб'єктів персональних даних письмової згоди на обробку їх персональних даних у сфері призначення допомоги не є обов'язковим, оскільки дозвіл на обробку їх персональних даних наданий законом виключно для здійснення його повноважень у сфері їх призначення. Крім того, станом на 06.08.2013 року зазначена мета не змінювалась і нова мета відсутня. (ст 6. Закону України «Про захист персональних даних», ст.4 Закону).
Будь-які дії володільця бази персональних даних, що виходять за межі дозволу, наданого йому відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень, повинні здійснюватись за згодою суб'єкта персональних даних.
Володілець бази персональних даних, який здійснює їх обробку, на підставі проведеного аналізу законодавства, відповідно до якого здійснюються його повноваження щодо обробки персональних даних в сфері призначення допомоги, самостійно визначає підстави виникнення права на використання персональних даних фізичних осіб, які звертаються за їх призначенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у черговому перерахунку допомоги як малозабезпеченій сім'ї у зв'язку з ненаданням позивачем та членами її сім'ї дозволу на обробку їх персональних даних.
Крім того, як слідує з матеріалів справи, призначення позивачу допомоги відповідачем вже проводилось в попередні роки.
За таких обставин, дії Управління щодо відмови у призначеної позивачу допомоги як малозабезпеченій сім'ї слід визнати неправомірними.
Поряд з цим, позивачка немає повноважень надавати згоду на збір інформації та обробку персональних даних відповідно до Закону України « Про захист персональних даних» щодо повнолітніх членів своєї сім'ї.
Отже, позовні вимоги в частині зобов'язання Управління розглянути заяву про призначення допомоги як малозабезпеченій сім'ї, підлягають задоволенню, оскільки відповідач вказане питання по суті не вирішував, повноваження щодо призначення державної допомоги та інших соціальних виплат належать лише органам соціального захисту населення і суд при здійсненні правосуддя не може перебирати на себе функції державного органу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 9, 71,158-163 КАСУ, ст.32 Конституції України, ст. ст. 2,6,11 Закону України « Про захист персональних даних», ст.ст.3,4,7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 року, пп.6,8,10 «Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250,суд,-
Позов задовольнити.
Визнати дії управління соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги як малозабезпеченій сім'ї у зв'язку з ненаданням згоди на обробку її та членів її сім'ї персональних даних, неправомірними.
Зобов'язати управління соціального захисту населення Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення державної допомоги як малозабезпеченій сім'ї по суті у відповідності до вимог Закону України « Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» і «Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАСУ.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий підпис Савчук М.А.
Оригіналу відповідає.
Суддя Ратнівського
районного суду Савчук М.А.