№ провадження 33/781/404/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Мягкий О.В.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.
10.10.2013 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Ремез П.М., за участю секретаря Абрамової А.О. та скаржника ОСОБА_3 та його представника - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за скаргою ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 вересня 2013 року відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1,
за ч.4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 вересня 2013 року на ОСОБА_3 накладене адміністративне стягнення за ч.4 ст.130 КпАП України у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 2 роки.
ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 27 червня 2013 року о 22 год. 00 хв. керуючи автомобілем ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Кіровограді по вул. Чайковського був учасником ДТП, після чого вживав спиртні напої, що підтверджено результатами висновку КОНД № 833, чим порушив вимоги п. 2.10 (е) Правил дорожнього руху, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.4 КУпАП.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову районного суду змінити в частині накладеного адміністративного стягнення та накласти на нього більш м'яке стягнення, при цьому вказує на те, що місцевим судом при призначенні йому адміністративного стягнення у порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовано всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності за вчинення такого правопорушення, знаходження на його утриманні сім'ї, що він свою вину визнав повністю, а також і те, що позбавлення його права керувати транспортними засобами приведе до того, що він не зможе забезпечити сім'ю матеріально всім необхідним для існування.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника та його представника, які підтримали свою апеляцію і просили її задовольнити, вивчивши доводи апеляції вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, з таких підстав.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП районний суд об'єктивно з'ясував обставини даної справи і, врахувавши досліджені по справі докази, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п. 2.10 (е) Правил дорожнього руху України і його вина підтверджується адміністративним протоколом серії АБ2 № 885321 від 15.08.2013 року, а також результатами висновку КОНД № 833 та визнавальними поясненнями самого правопорушника ОСОБА_3 (а.с.1-3).
Згідно з положеннями ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи суддя під час розгляду даної справи належним чином врахував вимоги ст.ст. 33, 280 КУпАП та призначив ОСОБА_3 стягнення з врахуванням даних про його особу, який хоч і визнав свою вину у вчиненні правопорушення, та за відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, однак вчинив правопорушення пов'язане з вживанням спиртних напоїв водієм після вчинення ДТП, при цьому останній самовільно залишив місце ДТП.
Доводи апеляції ОСОБА_3 про те, що місцевим судом при призначенні йому адміністративного стягнення у порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовано всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки як вбачається з оскарженої постанови, суд належним чином врахував характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, тобто у даному випадку повністю дотримався вимог ст.ст. 33 і 280 КУпАП.
Долучені скаржником до апеляційної скарги та надані ним суду в ході апеляційного розгляду справи - довідка про склад його сім'ї, відповідно до якої він має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючу дружину, що підтверджується ксерокопією трудової книжки останньої, а також довідки про стан здоров'я його матері ОСОБА_5 та призначення їй 12.03.2013 року третьої групи інвалідності, хоч і є такими, які слід врахувати обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_3, однак вони не можуть бути підставою для зміни виду застосованого до скаржника стягнення, а його розмір і так районним судом визначений скаржнику мінімально можливий, який передбачено санкцією ч.4 ст. 130 КУпАП.
А тому, з урахуванням вищезазначених обставин та особи правопорушника районний суд правильно обрав вид та розмір адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 2 роки, який за даних обставин справи та з урахуванням особи правопорушника, послужить вихованню особи правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Вказані обставини визнаю такими, що не дають підстав для зміни постанови суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_3 стягнення, та призначення йому більш м'якого адміністративне стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 ч.4 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 вересня 2013 року відносно нього залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Ремез П.М.