Справа № 1329/2-220/11 Головуючий у 1 інстанції: Воробель М.М.
Провадження № 22-ц/783/5597/13 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
Категорія: 33
07 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: судді Бакуса В.Я.,
суддів: Гірник Т.А., Ніткевича А.В.,
секретаря: Глинського О.А.,
з участю: прокурора Лящука Т.І., представника Львівської митниці мін доходів Збитковської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Державної казначейської служби України Федевич Любомири Михайлівни на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 12 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної казначейської служби України, треті особи - Львівська митниця, Мостиське районне управління юстиції Львівської області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяною незаконною конфіскацією майна, -
встановила:
рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 12 червня 2013 року вказаний вище позов задоволено частково. Постановлено стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку в користь ОСОБА_4 43 732 грн. 50 коп. за спричинену матеріальну шкоду та 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішення суду оскаржив представник Державної казначейської служби України Федевич Л.М., просить рішення суду скасувати й ухвалити нове, яким у задоволені вимог відмовити, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та рішення суду прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що органи дізнання та досудового слідства діяли відповідно до встановлених законодавством правил і норм, а відтак не встановлена незаконність дій посадових осіб органу дізнання, слідства, прокуратури та суду, яка є підставою для відшкодування шкоди; позивачем не надано доказу про вартість конфіскованого майна, а відтак мається недоведеність суми матеріального відшкодування. Крім того, апелянт посилається на те, що суд не обґрунтував факт заподіяння позивачу моральної шкоди, чим вона підтверджується та розмір такої шкоди.
Представник відповідача-апелянта, позивач та представник третьої особи - Мостиського РУЮ Львівської області в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення щодо часу та місця розгляду справи.
За таких обставин, у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розглядові справи.
До участі у справі залучено Львівську митницю міндоходів, яка, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 є правонаступником Львівської митниці.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу на підтримання апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення районного суду, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1176 ЦК шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладання адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.2 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу.
У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду (ч.2 ст.1).
Пунктом 4 ч.2 вказаного вище Закону передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття справи про адміністративне правопорушення.
Стаття 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» передбачає, що у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються):
1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;
2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;
4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;
5) моральна шкода.
Статтею 4 вказаного вище Закону передбачено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Відшкодування громадянинові шкоди у випадках, передбачених Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», провадиться за рахунок коштів державного бюджету шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.
Відповідно до постанови Галицького районного суду м. Львова від 22 грудня 2009 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.352 МК України та накладено на нього стягнення у вигляді конфіскації 5 830 пачок цигарок марки «Classic Blue", 2 470 пачок цигарок марки «Classic Red", загальною вартістю 41 253 грн., вилучених згідно протоколу № 1471/20909/09 від 12.11.2009 року (а.с.5).
Як зазначено у постанові ОСОБА_4 10.11.2009 р. близько 02 год. 30 хв. прямуючи через митний пост «Шегині» Львівської митниці в РП з України автомобілем НОМЕР_1, намагався перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом використання спеціального виготовленого тайника товар - 5 830 пачок цигарок марки «Classic Blue", 2 470 пачок цигарок марки «Classic Red", що були приховані у порожнині між передньою конструктивною стінкою фургону автомобіля та спеціально змонтованою з ДСП подвійною стінкою. Загальна вартість цигарок становила 41 253 грн.
Відповідно до акту про знищення (утилізацію) неякісної або небезпечної продукції від 05.03.2010 р. та листа відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області № 09/23-7384 від 25.05.2010 року конфісковані сигарети в кількості 8 300 пачок за постановою Галицького районного суду від 22 грудня 2009 року знищено згідно акту про знищення від 04.03.2010 року (а.с.16, 35).
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 25 березня 2010 року вищевказану постанову Галицького районного суду м. Львова від 22 грудня 2009 року скасовано, а справу провадженням закрито за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу даного правопорушення. Крім того, постановлено повернути ОСОБА_4 вилучені, відповідно до протоколу № 1471/20909/09 від 12.11.2009 року 5 830 пачок цигарок марки «Classic Blue", 2 470 пачок цигарок марки «Classic Red", загальною вартістю 41 253 грн. (а.с.6-8).
Таким чином, вказане вище підтверджує те, що позивачу завдана матеріальна шкода внаслідок конфіскації сигарет за постановою районного суду, вартість матеріальної шкоди підтверджується постановою суду і така шкода відшкодовується незалежно від вини посадових і службових осіб цього органу.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що позивачу спричинено моральну шкоду, оскільки незаконна конфіскація та знищення майна призвели до душевних страждань.
Крім того, з урахуванням обставин справи, характеру правопорушення, глибини душевних страждань, принципів справедливості, добросовісності та розумності колегія суддів погоджується із визначеним районним судом розміром моральної шкоди.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, доказам, що надані сторонами, дана належна оцінка. Спір вирішено на підставі наданих сторонами доказів у відповідності із нормами матеріального та процесуального законодавства. А відтак, підстав для скасування рішення районного суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.303, 305, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу представника Державної казначейської служби України Федевич Любомири Михайлівни відхилити, а рішення Яворівського районного суду Львівської області від 12 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Бакус В.Я.
Судді: Гірник Т.А.
Ніткевич А.В.