донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.10.2013 р. справа №908/1658/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А.
секретаря Коломієць С.О.
від позивача:ОСОБА_1, представник за дов. від 27.09.2012р. № 85
від відповідача:не з»явився
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від15.07.2013 року
у справі№908/1658/13 (суддя Корсун В.Л.)
за позовомКомунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя
простягнення 6 506,18 грн.
13.05.2013р. до господарського суду Запорізької області звернулось Комунальне підприємство "Водоканал" з позовною заявою про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 заборгованості за безоблікове водокористування в розмірі 6 506,18 грн. (а.с. 6-9).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.07.2013 року по справі №908/1658/13 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі. Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства "Водоканал" 6 506,18 грн. основного боргу та 1 720, 50 грн. судового збору (а.с.79-81).
В обґрунтування прийнятого рішення господарський суд дійшов висновку про те, що зобов'язання по оплаті вартості безоблікового споживання води відповідачем правомірно заявлені та доведені позивачем, натомість заперечення відповідача документально не доведені, не підтверджені матеріалами справи та не спростовують висновку про наявність факту порушення з боку відповідача.
Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, м. Запоріжжя, звернувся із апеляційною скаргою, в якій вважає рішення першої інстанції незаконним, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права та без повного з'ясування обставин, які мають значення для справи (а.с.93).
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам справи, оскільки такої підстави безоблікового водокористування як встановлення в строк засобу обліку не має.
Також скаржник зазначив, що суд не надав правової оцінки неналежному доказу, а саме акту від 03.03.2013 року, складеному у вихідний день, коли відповідач не працював та не знаходився за адресою АДРЕСА_1, тобто все зазначене в акті, не відповідає дійсності і є підробкою документу.
Апелянт просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2013р. та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову.
Представник апелянта у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином..
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення, надав додаткові пояснення на виконання ухвали суду від 24.09.2013р., які розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
Враховуючи те, що явка сторін не була визнана обов»язковою у судове засідання, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.
Справа слуханням відкладалася з метою дослідження та з»ясування фактичних обставин справи, для всебічного, повного і об»єктивного розгляду справи.
Через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду 07.10.2013р. надійшли пояснення відповідача по справі з копією акту про встановлення приладу обліку від 04.03.2013р., які колегією суддів розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
Позивач, Комунальне підприємство «Водоканал» є юридичною особою (ідентифікаційний код 03327121), що підтверджено витягом з ЄДРПОУ, випискою з ЄДРПОУ та Статутом (а.с.33,34,35-38).
Відповідно п. 1.1 Статуту Комунальне підприємство «Водоканал» є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного комунального підприємства "Водоканал".
Відповідач, ОСОБА_6, м. Запоріжжя (ідентифікаційний код НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію та випискою з ЄДРПОУ (а.с.64-65).
05.06.2000р. між Державним комунальним підприємством "Водоканал", правонаступником якого є Комунальне підприємство "Водоканал" (за договором -водоканал, далі - позивач) і приватним підприємцем ОСОБА_6 (за договором-абонент, далі - відповідач) укладено договір на відпуск води та приймання стоків в комунальну каналізацію (а.с. 22-23).
Відповідно до п. 1.1 водоканал забезпечує абоненту подачу води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод в період з 01.06.00 по 31.12.05 по майданчику АДРЕСА_1 (офіс).
Згідно п. 2.2.1 договору абонент зобов»язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності з цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, Правилами приймання стічних вод підприємств в систему міської каналізації м. Запоріжжя.
Згідно п.2.2.3 договору при відсутності або не встановленні облікового прибору в установлений водоканалом строк, розміщення абонентом водомірних вузлів або їх експлуатації з порушенням Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селах України, Правил експлуатації та технічних вимог та водовідведення у містах та селах України, Правил експлуатації технічних вимог до приладів обліку питної, технічної води, промислових та господарських фекальних стоків, водопостачання абонента вважається без обліковим, витрачання води та об»єм стоків в даному випадку визначається розрахунковим шляхом згідно з п.9.6 та 21.5 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селах України, починаючи від дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водомірного вузла.
Згідно з розділом 6 договору, договір вважається діючим до укладення нового договору.
Додатковою угодою № б/н від 04.02.2013 р. до договору сторони домовились внести зміни в п. 2.2.9 договору, виклавши його в наступній редакції: відповідальними особами (особами, що їх заміщають) за водопостачання абонента, зберігання пломб на водолічильних вузлах, вводах та водопровідних мережах абонента, забезпечення безпечних умов праці при проведенні робіт по зняттю показників облікових приладів, огляду водолічильних вузлів, вводів водопроводу, водопровідних та каналізаційних мереж і споруд абонента, підписання усіх видів актів, актів-рахунків, виконання приписів представників водоканалу, абонент призначає: ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Решта умов договору відповідно до п. 2 Додаткової угоди б/н від 04.02.2013 р. до договору залишились незмінними і обов'язковими для виконання сторонами.
Відповідно до Акту технічного обстеження водопроводу від 04.02.2013р. б/н, який підписаний як представниками КП "Водоканал", так і ФОП ОСОБА_6, представниками КП "Водоканал" у присутності відповідача було проведено технічне обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання приміщення, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, АДРЕСА_1 (а.с.12).
Внаслідок обстеження встановлено, що приміщення, яке належить ОСОБА_6, постачається питною водою із міської мережі водопостачання через загальний ввід житлового будинку. На вводі в приміщення прилад обліку по фактичному визначенню води не встановлений. Із змісту акту слідує, що КП "Водоканал" здійснено припис, за яким ОСОБА_6 необхідно в строк до 08.02.2013 встановити на вводі новий держповірений прилад обліку.
20.02.2013р. за наслідками проведеної позивачем перевірки виконання абонентом вимог вказаного вище припису було виявлено, що припис не виконано, засіб обліку не встановлений, про що було складено акт технічного обстеження від 20.02.2013р. Відповідачу було повторно надано припис встановити терміново на вводі засіб обліку, про що сповістити КП "Водоканал" (а.с. 13).
28.02.2013р. представниками КП "Водоканал" повторно було здійснено перевірку виконання відповідачем припису, за наслідками якої було виявлено, що на момент огляду припис не виконано та засіб обліку не встановлено, про що складено Акт технічного обстеження від 28.02.2013р. (а.с. 14).
03.03.2013р. представниками КП "Водоканал" було здійснено втретє перевірку виконання відповідачем раніше наданого припису та виявлено, що на момент огляду припис не виконано. За наслідками проведеної перевірки позивачем був складений Акт технічного обстеження від 03.03.2013р. (а.с.15).
28.02.2013р. позивачем було складено акт № 2901/2 за нормою споживання за період 01.02.2013 р. по 03.02.2013р., який є підставою для оплати на протязі трьох днів (а.с. 16).
28.02.2013р. КП "Водоканал" на підставі Акту технічного обстеження від 28.02.13 б/н складено акт-рахунок № 2901/2, за яким відповідачу нарахована до сплати загальна сума в розмірі 5782,93 грн. за період з 04.02.2013р. по 28.02.2013р. (а.с.17).
03.03.2013р. КП "Водоканал" на підставі Акту технічного обстеження від 03.03.2013р. б/н складено акт-рахунок № 2901/2, за яким відповідачу нарахована до сплати загальна сума в розмірі 722,87 грн. за період з 01.03.2013р. по 03.03.2013р. (а.с. 18).
Зазначені акти були складені у присутності відповідальної особи відповідача ОСОБА_8, але останній від підпису відмовився, про що в актах зроблено відповідний запис.
04.03.2013 року відповідачем було виконано припис: на вводі встановлено засіб обліку, який прийнято в реалізацію та опломбовано, пломби здано на збереження абоненту, про що складено Акт від 04.03.2013 року (а.с.19).
Таким чином, на підставі вищезазначених актів технічного обстеження відповідачу було виписано акти-рахунки за період з 01.02.2013р. по 03.03.2013р. на загальну суму 6 506,18 грн.
Вказані акти-рахунки направлені на адресу відповідача із супровідним листом від 21.03.2013р. № 3065 (а.с.21-22).
Однак, відповідач оплату за вказаними вище актами-рахунками не здійснив, внаслідок чого, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 6 506,18 грн.
Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності нарахування та стягнення суми боргу за безоблікове водокористування.
Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. № 2918-Ш (далі - Закон України № 2918), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р., зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за № 936/15627 (далі по тексту -Правила користування).
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших право чинів.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 19 Закону України № 2918 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.
Відповідно до вимог ст.23 Закону №2918 підприємства питного водопостачання мають право, зокрема, сприяти впровадження засобів обліку та регулюванню споживання питної води.
Правилами користування №190 визначено порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України для виробників послуг централізованого постачання та осіб, що приєднані до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України, та з якими виробником укладено договір на отримання питної води та скидання стічних вод.
Ці Правила діють у період виникнення спірних правовідносин, тому правильно застосовані місцевим господарським судом.
Згідно з п. 2.1 Правил № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до законів України "Про питну воду та питне водопостачання та "Про житлово-комунальні послуги".
Водокористування вважається без обліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (п. 3.2 Правил № 190).
Згідно п.3.3 Правил №190 у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.
Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п.3.4 Правил користування.).
У разі відсутності у споживача засобу обліку або неможливості виконати ремонт існуючого виробник має право зобов»язати споживача встановити або замінити засіб обліку у визначений ним термін відповідно до умов договору (п.5.9 Правил № 190).
Пунктом 10.1 Правил №190 встановлено, що у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил, відповідно до якого виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.
Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 167 від 29.05.2003р. затвердженні Правила приймання стічних вод у систему каналізування м. Запоріжжя, які розповсюджуються на КП "Водоканал" та всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та відомчої приналежності, приватних підприємців та фізичних осіб, що є власниками нежилих об'єктів, на території яких здійснюється виробнича діяльність, і які скидають безпосередньо або опосередковано (через мережі іншого підприємства) свої стічні води у систему каналізації. Правила є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, яким Водоканал надає послуги з водопостачання і водовідведення, розташованими на території Запорізької міської ради.
Відповідно до п. 2.1.2 Правил приймання стічних вод у систему каналізування м. Запоріжжя КП "Водоканал" має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь-якого абонента, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання і т.д. та складати акти за результатами цих обстежень. При вияві представником водоканалу порушень підприємством вимог Правил та Договору у акті встановлюються терміни їх усунення. Акт оформлюється підписами представників водоканалу і обстежуваного абонента. Якщо останній відмовляється підписати акт, він підписується представником водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про відмову ( з вказівкою П.І.Б. і посади представника, що відмовився від підпису). Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для вживання відповідних заходів.
За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та доведення факту порушення умов, визначених змістом зобов»язання внаслідок несплати у визначений термін за безоблікове водокористування.
Доводи апелянта спростовується п. 10.1 Правил №190, про який зазначено вище, а відтак колегією суддів до уваги не приймаються.
Докази про те, що Акт від 03.03.2013р. не відповідає дійсності не підтверджені жодним чином, тому колегією суддів відхиляються.
Враховуючи викладене, твердження заявника апеляційної скарги про недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та матеріального права не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 на рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2013р. у справі № 908/1658/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2013р. у справі № 908/1658/13 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.О.Радіонова
Судді І.В.Зубченко
О.А.Марченко
Надр.5 прим:1 -у справу; 2 -позивачу;3 -відповідачу;4 - ДАГС;5-ГС Запорізької обл.