донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.10.2013 р. справа №905/3931/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів: секретаря Радіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А. Коломієць С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу від позивача: від відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» м. Донецьк не з»явився не з»явився
на ухвалу господарського суду Донецької області
від31.07.2013р. (про передачу справи за підсудністю)
у справі№905/3931/13 (суддя Колесник Р.М.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» м.Донецьк
до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м. Київ визнання договору фінансового лізингу №L632-04/07 від 26.04.2007р. недійсним в частині встановлення у п.6.1 права відповідача на вилучення у позивача предмету лізингу у безспірному порядку
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м. Київ про недійсним договору фінансового лізингу (оренди) №L632-04/07 від 26.04.2007р. в частині встановлення у п.6.1 права відповідача на вилучення у позивача предмету лізингу у безспірному порядку (а.с.2-4).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.07.2013р. справу № 905/3931/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м.Київ про визнання договору фінансового лізингу №L632-04/07 від 26.04.2007р. недійсним в частині встановлення у п.6.1 права відповідача на вилучення у позивача предмету лізингу у безспірному порядку надіслано за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва (а.с.62).
Ухвала господарського суду мотивована тим, що місцезнаходженням відповідача є м.Київ, а відтак є необхідність надіслання матеріалів справи за встановленою законодавством територіальною підсудністю, з посиланням на ст.ст. 15,17 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з даною ухвалою, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» м.Донецьк подав апеляційну скаргу, в якій просить суд ухвалу господарського суду Донецької області від 31.07.2013р. по справі №905/3931/13 скасувати та направити зазначену справу для подальшого розгляду до господарського суду Донецької області.
На думку апелянта, ухвала господарського суду Донецької області від 31.07.2013р. по справі №905/3931/13 є необґрунтованою та незаконною.
Апелянт зазначає, що предметом спору є не визнання недійсним договору фінансового лізингу №L632-04/07 від 26.04.2007р. в цілому, який передбачає обов»язки як для позивача так і для відповідача, а лише визнання недійсним п.6.1 договору, який встановлює, що лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку.
В даному випадку, як вважає скаржник, юридичною адресою позивача - є м.Донецьк, а відтак справа №905/3931/13 територіальна підсудна саме господарському суду Донецької області.
01.10.2013р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н, б/д, в якому останній просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 31.07.2013р. по справі №905/3931/13 без змін та розглянути справу без участі представника відповідача, який колегією суддів розглянутий та залучений до матеріалів справи (а.с 83-84).
Сторони у судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
Враховуючи те, що явка сторін не була визнана обов»язковою, колегія суддів ухвалила розглянути апеляційну скаргу за відсутністю сторін.
Відповідно до ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про повернення позовної заяви.
За правилами ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги обмеження процесуального строку, встановленого для розгляду апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду та враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду за наявними матеріалами справи..
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.
Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності передачі справи за підсудністю.
Спірні правовідносини регулюються Господарським процесуальним кодексом України.
Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м. Київ про недійсним договору фінансового лізингу (оренди) №L632-04/07 від 26.04.2007р. в частині встановлення у п.6.1 права відповідача на вилучення у позивача предмету лізингу у безспірному порядку.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 31.07.2013р. справу №905/3931/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м.Київ про визнання договору фінансового лізингу №L632-04/07 від 26.04.2007р. недійсним в частині встановлення у п.6.1 права відповідача на вилучення у позивача предмету лізингу у безспірному порядку, надіслав за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду м.Києва, з посиланням на ст.ст.15, 17 Господарського процесуального кодексу України, з чим позивач не погодився.
Перевіривши правильність надсилання господарським судом справи за встановленою підсудністю, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та відповідність оскаржуваної ухвали вимогам чинного законодавства з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
За правилами частини 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Згідно частини 2 ст.15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Як вже зазначалось вище, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м.Київ про визнання договору фінансового лізингу №L632-04/07 від 26.04.2007р. недійсним в частині встановлення у п.6.1 права відповідача на вилучення у позивача предмету лізингу у безспірному порядку.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладений договір фінансового лізингу №L632-04/07 від 26.04.2007 року, за яким відповідач (лізингодавець) зобов'язується придбати у свою власність предмет лізингу і передати його позивачу (лізингоотримувачу) за плату у тимчасове володіння та користування на умовах даного договору, а останній зобов"язався оплатити лізингодавцеві лізингові платежі в строки, зазначені в графіку.
Тобто, предметом даного судового розгляду є вимоги лізингоотримувача (позивача), місцезнаходженням якого є місто Донецьк, до лізингодавця (відповідача), місцезнаходженням якого - є місто Київ, про визнання договору фінансового лізингу №L632-04/07 від 26.04.2007р. недійсним в частині встановлення у п.6.1 права відповідача на вилучення у позивача предмету лізингу у безспірному порядку.
При цьому, суд першої інстанції в обґрунтування своїх висновків послався на п. 1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання право чинів (господарських договорів) недійсними", зі змісту якого вбачається, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій ст.15 ГПК України, територіальна підсудність господарським судам справ у спорах про визнання договорів недійсними, визначається за місцезнаходженням сторони, зобов»язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Якщо зобов»язаною стороною за договором є кожна із сторін, справа розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
У даному ж випадку мова йде про спір, де позивач є зобов»язаною стороною зі сплати лізингових платежів, а відповідач зобов»язаний передати у тимчасове володіння та користування майно. При цьому, зобов»язання відповідача перед позивачем є першочерговим, а обов»язок позивача сплатити лізингові платежі знаходяться у безпосередній залежності від факту виконання свого обов»язку відповідачем, що і зумовлює застосування правил 1 частини 1 стаття 15 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічна правова позиція висловлена Вищим господарським судом України в постанові від 27.02.2013р. по справі №32/5005/8220/2012.
Згідно із частиною 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю.
Враховуючи той факт, що місцезнаходженням відповідача є місто Київ, спір у даній справі має віршуватись відповідно до загального правила територіальної підсудності, визначеного ч.2 ст.15 ГПК України, тобто у господарському суду м. Києва.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Донецької області, що у даному випадку справа №905/3931/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м.Київ про визнання договору фінансового лізингу №L632-04/07 від 26.04.2007р. недійсним в частині встановлення у п.6.1 права відповідача на вилучення у позивача предмету лізингу у безспірному порядку підлягає надсиланню за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду м.Києва на підставі ст.15 Господарського процесуального кодексу України, оскільки місцезнаходженням відповідача є місто Київ.
Вимога апелянта про направлення для подальшого розгляду до господарського суду Донецької області справи №905/3931/13 не підлягає задоволенню з наступного.
Відповідно до вимог ст.106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийняті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції повноважень щодо направлення для подальшого розгляду до господарського суду у справі немає відповідно до розділу ХП Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 31.07.2013р. у справі №905/3931/13 є законною та обґрунтованою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не спростовують висновку місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» м.Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 31.07.2013р. у справі № 905/3931/13 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 31.07.2013р. у справі № 905/3931/13 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.О. Радіонова
Судді І.В.Зубченко
О.А.Марченко
Надруковано: 4 екз.
1.позивачу
1.відповідачу
1 у справу
1.ДАГС