09 жовтня 2013 року Справа № 9/242/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Корсак В.А.
судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)
розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2013р.
за скаргою публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
на діїЛенінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції
у справі господарського суду№ 9/242/09 Миколаївської області
за позовом публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
докомунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток"
про представників сторін: позивача - відповідача - ВДВС -стягнення 691 093,51грн. пр. Левченко О.В. - дов. №01/33-390 від 26.12.12р. не з'явився не з'явився
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.02.2010р. позов відкритого акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго") задоволено частково, стягнуто з комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" на користь позивача 463 858,60грн. - боргу, 47 487,11грн. - пені, 14 704,57грн. - збитків від інфляції, 6 836,88грн. - 3% річних, та судові витрати.
Вказане судове рішення набрало законної сили та на його виконання 10.03.2010р. господарським судом Миколаївської області видано накази.
25.05.2012р. Ленінським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №28754746 у зв'язку з повним виконанням рішення господарського суду Миколаївської області від 26.02.2010р.
У червні 2013 року публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, в якій просило поновити процесуальний строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №28754746 від 25.05.2012р., визнати неправомірними дії державної виконавчої служби щодо закінчення виконавчого провадження, а також визнати недійсною постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №28754746 від 25.05.2012р.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.07.2013р. (суддя Бездоля Д.О.), яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2013р. (судді Шевченко В.В., Мирошниченко М.А., Головей В.М.) відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ "Миколаївобленерго" про поновлення процесуального строку на оскарження дій Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, а скаргу залишено без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Миколаївської області та постановою Одеського апеляційного господарського суду, публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про виконавче провадження", просить судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким відновити пропущений процесуальний строк на оскарження дій державної виконавчої служби та направити скаргу на дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на розгляд господарського суду Миколаївської області.
Заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові суду апеляційної інстанції та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.05.2012р. старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Чмих Л.В. на підставі п.8 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову, якою закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області №9/242/09 від 10.03.2010р., а також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження стягувачем 19.06.2013р. було виявлено, що виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області №9/242/09 від 10.03.2010р. закінчено, про що 25.05.2012р. ВДВС було прийнято відповідну постанову.
Згідно з ч.1 ст.1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби України щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Попередні судові інстанції встановили, що скарга на дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.05.2012р. ВП №28754746 подана позивачем 27.06.2013р., тобто через 1 рік 1 місяць та 2 дня після їх вчинення.
З судових рішень також вбачається, що позивач, доводячи поважність причини пропуску процесуального строку, посилається на те, що вищевказана постанова ВДВС була отримана ним лише 19.06.2013р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
За приписами ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користування іншими правами, наданими законом.
Суди дослідили, що факт обізнаності позивача з відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання рішення від 26.02.2010р. ним не спростований (що підтверджується листом позивача №10-35/245 від 20.01.2011р.), відтак будучи повідомленим про те, що він є стороною виконавчого провадження, позивач уже з цього моменту не був позбавлений права знайомитися з матеріалами виконавчого провадження та контролювати його хід, а у разі незгоди з діями чи бездіяльністю органів державної виконавчої служби, оскаржити їх у встановлений законом строк, враховуючи те, що постанова ВДВС була винесена 25.02.2012р.
Окрім того, попередні судові інстанції встановили, що копія оскаржуваної постанови ВДВС від 25.05.2012р. направлена сторонам виконавчого провадження супровідним листом №20576 від 12.06.2012р. простою кореспонденцією у відповідності з вимогами ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", а позивач в свою чергу всупереч приписам ст.33 ГПК України не надав жодних доказів неотримання вищевказаної кореспонденції.
Пунктом 9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що встановлений у частині першій статті 1212 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою, або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53, 1212 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала.
Зважаючи на те, що позивач не довів поважність причин пропуску ним процесуального строку, встановленого для звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відмову в задоволенні клопотання ПАТ "Миколаївобленерго" про поновлення процесуального строку на оскарження дій Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції та постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.05.2012р. ВП №28754746, залишивши скаргу без розгляду.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами прийнято ухвалу і постанову з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Судові витрати, сплачені касатором до бюджету за подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України залишаються на касаторі.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2013р. у справі №9/242/09 господарського суду Миколаївської області залишити без змін.
Головуючий В. Корсак
Судді М. Данилова
Т. Данилова