01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"14" серпня 2013 р. Справа № 911/2774/13
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: Темніков О. О. (паспорт серії МЕ № 214813, виданий Голосіївським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 06.02.2003 р.);
від відповідача: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи - підприємця Темнікова Олександра Олександровича, м. Київ
до Фізичної особи - підприємця Гвоздя Романа Олександровича, м. Фастів
про стягнення 8 376, 29 грн.
ФОП Темніков О. О. звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ФОП Гвоздя Р. О. про стягнення 6 819, 00 грн. основної заборгованості, 193, 29 грн. пені, 1 364, 00 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки № 1-24/К від 01.05.2012 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2013 р. порушено провадження у справі № 911/2774/13 за позовом ФОП Темнікова О. О. до ФОП Гвоздя Р. О. про стягнення 8 376, 29 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 31.07.2013 р.
31.07.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 14.08.2013 р.
14.08.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 08500, вул. Ломоносова, 40, гуртожиток, м. Фастів, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
01.05.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 1-24/К, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця корпусні меблі в кількості та асортимені, відповідно до заявки покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
Згідно п. 1.2. договору асортимент, номенклатура, кількість одиниць товару, ціна за одиницю товару, які є невіємними частинами даного договору та мають силу специфікацій.
Відповідно до п. 4.1. договору ціна товару та загальна вартість даного договору визначаються сумами, що вказані в рахунках та накладних, які пред'являються постачальником покупцеві для оплати товару.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що покупець зобов'язаний своєчасно оплачувати кожну партію товару, що передана постачальником.
Згідно п. 4.4. договору розрахунки покупця з постачальником здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Відповідно до п. 7.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 р.
На виконання умов договору позивачем 23.05.2012 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 6 819, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 05/007 від 23.05.2012 р. на суму 6 819, 00 грн., наявною у матеріалах справи.
У квітні 2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 01/04 від 25.04.2013 р., в якій просив погасити заборгованість у розмірі 6 819, 00 грн. Факт направлення позивачем вимоги відповідачу підтверджується фіскальним чеком про відправлення рекомендованого листа № 1809 від 25.04.2013 р.
У червні 2013 р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою вих. № 11/06 від 11.06.2013 р., в якій просив погасити заборгованість у розмірі 6 819, 00 грн. Факт направлення позивачем вимоги відповідачу підтверджується фіскальним чеком про відправлення рекомендованого листа № 0128 від 11.06.2013 р.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, виходячи із вищевказаних норм, прострочення виконання обов'язку відповідачем щодо оплати товару виникло після закінчення семиденного строку від дня пред'явлення вимоги, а саме з 03.05.2013 р.
У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 6 819, 00 грн., що підтверджується договором поставки № 1-24/К від 01.05.2012 р., видатковою накладною № 05/007 від 23.05.2012 р. на суму 6 819, 00 грн., наявними у матеріалах справи.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 6 819, 00 грн. за договором поставки № 1-24/К від 01.05.2012 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки № 1-24/К від 01.05.2012 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 02.05.2013 р. по 11.07.2013 р. всього на загальну суму 193, 29 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.2. договору передбачено, що за порушення строків оплати за отриману партію товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої в строк суми, за кожний день прострочки.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:
- період заборгованості - з 03.05.2013 р. - по 11.07.2013 р., сума основної заборгованості - 6 819, 00 грн., кількість днів заборгованості - 70 днів, розмір облікової ставки НБУ - 7,50 % та 7, 00 %.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
6819.0003.05.2013 - 09.06.2013387.5000 %0.041 %*106.49
6819.0010.06.2013 - 11.07.2013327.0000 %0.038 %*83.70
6 819, 00 грн. х 7.50 % х 2 х 38/365 = 106, 49 грн.
6 819, 00 грн. х 7.00 % х 2 х 32/365 = 83, 70 грн.
Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором поставки № 1-24/К від 01.05.2012 р. у вищевказані періоди становить 190, 18 грн.
Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 190, 18 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором поставки № 1-24/К від 01.05.2012 р., за прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару всього на загальну суму 1 364, 00 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 6.2. договору передбачено, що за прострочку оплати понад десяти календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від несплаченої суми.
Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок штрафу від суми основної заборгованості за договором наступний:
- сума основної заборгованості - 6 819, 00 грн., розмір штрафу - 20 %.
6 819, 00 грн. х 20, 00 % = 1 363, 80 грн.
Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 1 363, 80 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гвоздя Романа Олександровича (ідентифікаційний номер 3033317158) на користь Фізичної особи - підприємця Темнікова Олександра Олександровича (ідентифікаційний номер 3041722994) 6 819 (шість тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 190 (сто дев'яносто) грн. 18 (вісімнадцять) коп. пені, 1 363 (одна тисяча триста шістдесят три) грн. 80 (вісімдесят) коп. штрафу та судові витрати 1 719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 82 (вісімдесят дві) коп. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
16 вересня 2013 р.