ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12070/13 26.09.13
За позовомДержавного підприємства «Південна залізниця»
До Державного агентства резерву України
Простягнення 385 845,03 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Прядка О.В. - за дов.
від відповідача Михайлюк А.З. - за дов.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Державного агентства резерву України на користь позивача ДП "Південна залізниця" кошти в сумі 385 845,03 грн. за період з квітня по грудень 2012р. за договором №П/НР-031338/НЮ від 30.04.2003 року.
Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 26.09.2013
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
30.04.2003р. між Державним комітетом з державного матеріального резерву та Статутним територіально-галузевим об'єднанням Південна залізниця (правонаступник Державне підприємство «Південна залізниця») було укладено договір № П/НР-031338/НЮ відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
Згідно умов договору залізниця виконує зобов'язання по забезпеченню належного зберігання цінностей та веденню бухгалтерського обліку, по закладанню на відповідальне зберігання передбачених номенклатурою цінностей, по проведенню поновлення та заміни цінностей (п. 2 Договору).
На виконання наказу Міністерства інфраструктури України від 10.04.2012 № 212 19.04.2012 проведена зміна найменування Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця» на Державне підприємство «Південна залізниця».
05.11.2012 між ДП «Південна залізниця» та Державним агентством резерву України укладено додаткову угоду № 3 до договору № П/НР-031338/НЮ від 30.04.2003, згідно з п. 1 сторони погодили річний розмір коштів на відшкодування витрат залізниці (зберігання) на утримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в межах кошторису на 2012 рік в сумі 620 796,52 грн. в тому числі ПДВ 103 466,09 грн.
Судом встановлено, що у спірний період позивач та відповідач перебували у договірних відносинах, оскільки вищевказаний договір набрав чинності з моменту його підписання та продовжує свою дію протягом усього терміну зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву (п.п 7.3 Договору).
Згідно Актів виконаних робіт по зберіганню матеріальних цінностей (державного) мобілізаційного резерву за 2 квартал 2012 від 11.07.2012 та звітів позивача про витрати на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за квітень-грудень 2012 року склали - 385 845,03 грн., в т.ч. 20 % ПДВ в сумі - 64 307,51 грн., а саме:
- за 2-й квартал 2012 року - 120 634,98 грн., в т.ч. ПДВ 20 105,83 грн.
- за 3-й квартал 2012 року - 115 330,60 грн., в т.ч. ПДВ 19 221,77 грн.
- за 4-й квартал 2012 року - 149 879,45 грн., в т.ч. ПДВ 24 979,91 грн.
Суми витрат, здійснених позивачем, підтверджуються актами виконаних робіт та звітами про витрати за 2-й, 3-й, 4-й квартал 2012 року, кошторисом витрат на 2012 рік, погодженим Держрезервом.
Згідно п.п. 4.4 договору Зберігачу (позивач) за зберігання цінностей мобілізаційного резерву Комітет (відповідач) здійснює в межах, визначених підписаними актами взаєморозрахунків фактичних витрат у відповідності до п.п. 4.3. договору, не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Суду доведено, що з метою досудового врегулювання спору, позивачем відповідачу направлялися листи від 06.11.2012 № Н-14-1/260, від 04.04.2013 № Н-14-1/85 на що отримано відповідь про відсутність фінансування.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам зазначеного вище Договору та законодавства України, відповідачем не було в повному обсязі та вчасно проведено розрахунки перед Державним підприємством "Південна залізниця" по сплаті наданих послуг за період з квітня по грудень 2012 р., в зв'язку з чим заборгованість Державного агентства резерву України перед позивачем становить за розрахунком Позивача 385845,03 грн.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором, зокрема, пунктом 2.1. зазначено, що Зберігач зобов'язаний забезпечити належне зберігання цінностей і вести бухгалтерський облік на позабалансовому рахунку Зберігача.
Відповідно ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно з п. 3.1. Договору, Комітет зобов'язаний відшкодовувати Зберігачу витрати на зберігання цінностей згідно з погодженим зведеним кошторисом витрат між Зберігачем та Комітетом у межах асигнувань, передбачених на ці цілі.
Відповідно до п 4.1. Договору, відшкодування витрат за зберігання цінностей визначається згідно щорічно погодженого Комітетом зведеного кошторису витрат Зберігача, який здійснює відповідальне зберігання цих цінностей мобілізаційного резерву.
05.11.2012 між Державним агентством резерву України та Державним підприємством "Південна залізниця" було укладено додаткову угоду № 3. Даною угодою сторони погодили річний розмір коштів на відшкодування витрат Зберігача на утримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в межах кошторису на 2012 рік в сумі 620 796,52 грн. в т.ч. ПДВ 103 466,09 грн. (п.1 Угоди).
Згідно з п. 4.3. Договору зазначено, що Зберігач надає Комітетові щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним, звіти про фактичні витрати за зберігання цінностей, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків на утримання цінностей мобілізаційного резерву за встановленою формою.
На виконання умов договору та додаткової угоди позивачем були надані відповідачу такі документи:
- за 2-й квартал 2012 року - 120 634,98 грн., в т.ч. ПДВ 20 105,83 грн.
- за 3-й квартал 2012 року - 115 330,60 грн., в т.ч. ПДВ 19 221,77 грн.
- за 4-й квартал 2012 року - 149 879,45 грн., в т.ч. ПДВ 24 979,91 грн.
Вищезазначені акти виконаних робіт за зберігання цінностей за 2-й, 3-й та 4-й квартали на загальну суму 385845,03 грн., відповідач підписав без зазначення дати та повернув позивачу.
Листом № Н-14-1/85 від 04.04.2013, позивач повідомив відповідача про наявну у останнього заборгованість за Договором відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № П/НР-031338/НЮ.
Листом Державне агентство резерву України повідомило позивача проте, що у зв'язку з обмеженим фінансування на даний час Держарезерв не має можливості провести розрахунки по оплаті вартості зберігання.
Згідно з п. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Відшкодування витрат (з урахуванням податку на додану вартість) зберігачу за зберігання цінностей мобілізаційного резерву комітет здійснює в межах, визначених підписаними актами взаєморозрахунків фактичних витрат у відповідності до п. 4.3. цього договору, не пізніше 30 числа місяця наступного за звітним кварталом (п. 4.4 Договору).
Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Державним агентством резерву України було сплачено наявну у нього заборгованість за спірним Договором в розмірі 385 845,03 грн.
В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому суд відзначає, що відповідач скористався своїм правом на подачу письмового відзиву, однак жодних доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 37472392) на користь Державного підприємства «Південна залізниця» (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код ЄДРПОУ 01072609) 385 845 (триста вісімдесят п'ять тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 03 коп. витрат, здійснених на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за період з квітня по грудень 2012р., 7 716 (сім тисяч сімсот шістнадцять) грн. 90 коп. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 07.10.2013р.