донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.10.2013 р. справа №905/5381/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А.
секретаря Коломієць С.О.
від позивача:не з»явився
від відповідача:Незнамова С.М., представник за дов. від 17.05.13р. б/н
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» м. Київ
на рішення господарського суду Донецької області
від06.08.2013 року
у справі№ 905/5381/13 (суддя Гринько С.Ю.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» м. Київ
до Комунального підприємства Слов»янської міської ради «Словміськводоканал» м.Слов»янськ, Донецька область
провизнання неправомірними дії відповідача, що полягають у нарахуванні плати за стічні води з перевищенням гранично допустимих концентрацій за договором №426 на надання послуг з питного водопостачання і водовідведення від 01.01.2013р. у розмірі 233967,32грн.
25.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства Слов»янської міської ради «Словміськводоканал» м.Слов»янськ, Донецька область про визнання неправомірними дії відповідача, що полягають у нарахуванні плати за стічні води з перевищенням гранично допустимих концентрацій за договором №426 на надання послуг з питного водопостачання і водовідведення від 01.01.2013р. у розмірі 233967,32грн. (а.с.8-11).
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.08.2013 р. у задоволенні позову відмовлено (а.с. 225-226).
Судове рішення мотивоване тим, що обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає встановленим законом та договором №426 від 01.01.2013р. способам захисту порушеного права, що є підставою для відмови у позові.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» м.Київ звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 06.08.2013р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги (а.с. 233-237).
Так, в апеляційній скарзі апелянт вважає, що суд першої інстанції невірно застосував положення ст.ст.15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та дійшов хибного висновку, що позивач невірно обрав спосіб захисту своїх прав.
Крім того, скаржник стверджує, що суд першої інстанції не повно та не всебічно дослідив всі обставини, висновки суду ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах.
Зокрема, в апеляційній скарзі вказано, що сторонами щомісячно з лютого по червень 2013р. включно підписувались акти звірки розрахунків, згідно яких була відсутня будь-яка заборгованість ТОВ «ТК Урожай», в тому числі заборгованість з оплати підвищеного тарифу з оплати за стоки за ПДК.
Представник апелянта у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити без змін рішення господарського суду у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення, надав відзив на апеляційну скаргу від 07.10.2013р. № 2166/08.
Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 34940079), що підтверджено довідкою з ЄДРПОУ, витягом з ЄДР, та Статутом (а.с. 33-49).
Відповідач, Комунальне підприємство Слов»янської міської ради «Словміськводоканал» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 35420080), що підтверджено довідкою з ЄДРПОУЮ випискою з ЄДР та Статутом (а.с.54-58).
01.01.2013р. між Комунальним підприємством Слов»янської міської ради «Словміськводоканал» (за договором - підприємство питного водопостачання, далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» (за договором - абонент, далі - позивач) було укладено договір на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення №426, з протоколом розбіжностей від 14.01.2013р. до нього (а.с. 15-22, 23).
За умовами укладеного договору підприємство питного водопостачання подає по своїм водопровідним мережам питну воду абоненту у межах узгоджених об»ємів і узгодженого щомісячного графіку з урахуванням затвердженого місцевими органами державної виконавчої влади ліміту, або максимально узгоджених об»ємів, в залежності від технічної можливості підприємства, а абонент приймає узгоджений об»єм поданої води , використовує її і здійснює оплату послуг відповідно з діючими тарифами, умовами договору, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002р. №2918-III», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-ІV, Правилами користування… №190 від 27.06.2008р. (п. 1.1 договору).
Підприємство приймає господарсько-побутові і близько до них по складу стічні води абонента, які поступають на очисні споруди у межах узгоджених розрахункових об»ємів і узгодженого щомісячного графіку у межах гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а абонент спускає стічні води і своєчасно сплачує послуги підприємства відповідно з діючими тарифами, умовами договору, Правилами користування… Правилами користування… №190 від 27.06.2008р., Правилами приймання стічних вод підприємств в системи каналізації міст, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових і інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів, Правилами приймання стічних од підприємств в комунальні і відомчі системи каналізації населених пунктів України (п.1.2 договору).
Розрахунковий об»єм спожитої води визначений у п.2.3 договору.
Розділом 4 договору сторони визначили об»єми і порядок надання послуг по водовідведенню.
Так, пунктом 4.15 договору сторони зазначили, що скид абонентом стоків з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ПДК) визначається Правилами приймання. Період, за який стягується плата за скид абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, встановлюється разовим аналізом, визначається відповідно з Правилами приймання, але не більше трьох календарних місяців (місяця, в якому відібрана проба, і двох попередніх місяця). Підвищена плата стягується за весь об»єм стічних вод, скинутих абонентом за цій період з даного об»єкту. Розрахунок підвищеної плати визначається відповідно з кратністю перевищення ПДК відповідно з вимогами Правил приймання… У цьому ж пункті сторони зазначили перелік гранично допустимих концентрацій для даного підприємства (мг/дмі або г/мі).
Розділом 5 договору сторони зазначили розмір і порядок оплати послуг водопостачання і водовідведення.
Договір набирає чинності при досягненні згоди по всім суттєвим умовам договору і діє з 1 січня 2013 р. по 31 грудня 2013р. (п.11.2).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення боргу за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації КП «Словміськводоканал», сторони перебували у договірних відносинах.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 01.02.2013р. представниками відповідача, а саме:- пробовідбиральником Горшковою Н.А. та начальником ХБЛ Плужник Г.С. було проведено відбір проб стічних вод - ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» за адресою: Донецька область, м.Слов»янськ, вул.Свободи, 85, що надходять до міської каналізації, для проведення аналізу їх якості та перевірки дотримання допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, про що було складено Акт відбору проб стічних вод від 01.02.2013р. №1/2, який підписаний представниками та представником ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай», визначеним п.2.21 договору, головним енергетиком Гочапським С.В. та Васильченко Е.С. ( а.с. 25).
За результатами проведеного хімічного аналізу хіміко-бактеріологічною лабораторією КП Слов»янської міської ради «Словміськводоканал», яка згідно свідоцтва про атестацію №ВЛ-133/2012 від 11.07.2012р. (дійсна до 11.07.2015р.) (а.с.184) атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, було виявлено перевищення рівня вмісту допустимих концентрацій (ДК) в стічних водах за хлоридами, сульфатами та нітритами, про що складено Аналіз стічних вод (а.с.26)
Даний аналіз підписаний начальником хіміко-бактеріологічною лабораторією Плужник Г.С. та інженером Кузник Л.В. ( а.с.26).
На підставі даного Акту, відповідачем було виставлено до сплати рахунок №426 від 04.06.2013р. за підвищений тариф на стоки за ПДК на суму 233967грн.32 коп. (а.с. 24).
Проте вищезазначена сума позивачем сплачена не була.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» вважає, що дії відповідача, КП Слов»янської міської ради «Словміськводоканал», які полягають у нарахуванні плати за стічні води з перевищенням гранично допустимих концентрацій є неправомірними, а відтак відсутні підстави для нарахування плати за стічні води з перевищенням гранично допустимих концентрацій за договором №426 від 01.01.2013р. у розмірі 233967грн.32коп., у зв'язку з чим заявлено даний позов.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року N 37, зареєстрованими в Мін'юсті України 26.04.2002р. за № 403/6691 (далі-Правила), встановлено, що вони поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).
Дані Правила спрямовані на запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод підприємств.
Правилами встановлено загальні вимоги до порядку відбирання проб, методики відбирання передбачено Національними стандартами України.
На підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за №402/6990 (далі - Інструкція), водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.
Інструкція встановлює єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів і поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі -водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).
Пунктом 1.3 Інструкції передбачено, що:
водоканали здійснюють скиди у водні об'єкти очищених стічних вод з умістом забруднюючих речовин у відповідності до лімітів, що встановлюються органами Мінекоресурсів України, та сплачують збір за забруднення навколишнього природного середовища згідно з Порядком та Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки та Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999р. №162/379, із змінами та доповненнями, внесеними наказами Мінекоресурсів та ДПА України від 27.01.2000р. №24/37 та від 28.02.2001р. №75/76 (далі - Інструкція Мінекоресурсів та ДПА); підприємства скидають стічні води в системи комунальної чи відомчої каналізації та сплачують їм за послуги водовідведення відповідно до договорів з водоканалами. Договори укладають на підставі місцевих Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста (далі - місцеві Правила приймання), Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 №65, зареєстрованих у Мін'юсті України 22.07.1994р. за №165/374 (далі - Правила користування), та цієї Інструкції.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується апелянтом, 01.02.2013р. представниками відповідача було здійснено відбір стічних вод на підприємстві позивача за участю представника позивача.
Проби стічної води були доставлені до хіміко-бактеріологічної лабораторії Комунального підприємства Слов»янської міської ради «Словміськводоканал».
За результатами досліджень проб стічних вод встановлено факт скиду стічних вод з перевищенням ДК складу забруднюючих речовин, що підтверджено Аналізом стічних вод, у зв'язку з чим на підставі п.п.9.4, 9.6 Правил прийняття стічних вод підприємств до системи каналізації КП Слов»янської міської ради «Словміськводоканал» позивачу розрахована додаткова плата за скид стічних вод з перевищенням ДК складу забруднюючих речовин на загальну суму 233967,32грн.
Пунктом 8.16. "Місцевих правил приймання..." встановлено, що при виявленні перевищення ДК забруднень, встановлених Договором або Правилами, КП «Словміськводоканал» після завершення аналізу надсилає Підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) у термін не більш 15 днів.
Пунктом 8.17 "Місцевих правил приймання..." встановлений порядок відбору проб стічних вод на аналіз, порядок їх оформлення, а також порядок проведення аналізу проб, наводяться у додатку до цих правил.
Згідно з приписами п.9.6. "Місцевих правил приймання...", при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємства, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими Правилами ДК, підприємства сплачують КП «Словміськводоканал» плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб.м. стічних вод з умістом забруднень у межах допустимої концентрації, обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод та коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойму.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач при виявленні перевищення ДК забруднень, діяв відповідно до вимог законодавства, а відтак відсутні підстави вважає його дії неправомірними.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Згідно з ч.1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст.2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами осіб, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав мають особи визначені ст.1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження.
Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Реалізуючі передбачене ст.55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи даний спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
З матеріалів справи вбачається, що вимогою позивача є визнання неправомірними дії відповідача, які полягають у нарахуванні плати за стічні води з перевищенням гранично допустимих концентрацій за договором №426 на надання послуг з питного водопостачання і водовідведення від 01.01.2013р. у розмірі 233967,32грн.
Порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими; обов'язком позивача, відповідно до ст. 33 ГПК України є доведення в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.
Враховуючи викладене, положення ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що чинним законодавством України не передбачений такий спосіб захисту цивільного права та інтересу як визнання дій неправомірними. Вказана вимога позивача за своєю правовою природою є вимогою про встановлення факту неправомірності дій відповідача при існуванні договірних відносин між сторонами договору на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення.
Розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників правовідносин.
Визнання дій неправомірними є нічим іншим, як встановленням факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення як елемент оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Така вимога є предметом доказування та не може бути предметом спору та самостійно розглядатися в окремій справі.
До того ж, визнання дій відповідача щодо нарахування плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій неправомірними, тобто встановлення господарським судом лише факту, що має юридичне значення, не призведе до відновлення прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» м.Київ, чи його законних інтересів.
Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено, що дії відповідача, Комунального підприємства Слов»янської міської ради «Словміськводоканал» є протиправними та неправомірними.
Також, скаржник не довів, яким чином його права або законні інтереси за договором або за законом порушені відповідачем на момент звернення до суду з даним позовом, адже метою судового процесу є саме захист порушених та оспорюваних прав та інтересів особи.
Отже, колегія суддів вважає, що обґрунтованість та правомірність нарахування плати за стічні води з перевищенням гранично допустимих концентрацій за рахунком №426 від 04.06.2013р. на суму 233967,32грн., потребує дослідження та з»ясування за іншим позовом постачальника води про стягнення даного боргу, а предмет позову не відповідає встановленим законом та договором №426 від 01.01.2013р. способам захисту порушеного права.
Щодо доводів апелянта стосовно відсутності у нього заборгованості за період з лютого по червень 2013 року за договором №426 на надання послуг з питного водопостачання і водовідведення від 01.01.2013р., колегія суддів зазначає, що плата за скид понаднормативних забруднень є окремою платою, яка визначена умовами діючого договору та стягується з позивача у разі виявлення перевищення забруднюючих речовин у стічних водах підприємства.
Стосовно доводів апелянта щодо порушення судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції були дотримані норми процесуального закону.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 06.08.2013 року у даній справі повинно бути залишено без змін за мотивами, викладеними у даній постанові, а апеляційна скарга такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 06.08.2013 року у справі № 905/5381/13 - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 06.08.2013 року у справі № 905/5381/13 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.О.Радіонова
Судді І.В.Зубченко
О.А.Марченко
Надр.4 прим:1 -у справу; 1 -позивачу;1 -відповідачу; 1 -ДАГС;1-ГС Донецької обл.