13 вересня 2013 року Справа № 5015/3773/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Першикова Є.В.,
суддів:Данилової Т.Б.,
Козир Т.П.,
Панової І.Ю.
Малетича М.М.,
розглянувши заяву Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про перегляд постановиВищого господарського суду України від 16.04.2013
у справі№ 5015/3773/12
за позовомПублічного акціонерного товариства "Львівобленерго"
доЛьвівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
провизнання недійсними пунктів 2, 3 рішення від 12.07.2012 №60
Рішенням господарського суду Львівської області від 13.11.2012, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2013, задоволено позов про визнання недійсними пунктів 2, 3 рішення Адміністративної колегії відділення Антимонопольного комітету України від 12.07.2012 №60.
Постановою Вищого господарського суду України 16.04.2013 у справі №5015/3773/12 рішення господарського суду Львівської області від 13.11.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 залишено без змін.
Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМК України) звернулось з заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16.04.2013 у справі № 5015/3773/12, в якій просить її задовольнити, скасувати постанову Вищого господарського суду України від 16.04.2013, справу направити на новий розгляд.
Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 31.10.2006 у справі №8/278, від 27.11.2007 у справі №16/432/07, від 26.06.2012 у справі №5019/2666/11.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не знайшла підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 16.04.2013 у справі №5015/3773/12, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, яким задоволено позов про визнання недійсними пунктів 2, 3 рішення Адміністративної колегії відділення АМК України від 12.07.2012 №60 про порушення позивачем законодавства по захист економічної конкуренції. При цьому, суд касаційної інстанції, виходив з того, що у спірному рішенні АМК України не доведено вчинення позивачем порушення конкурентного законодавства, оскільки умови досліджених в рішенні АМК України договорів відповідають змісту типового договору про постачання електричної енергії та за погодженням сторін конкретизовані умовами, що узгоджуються з Правилами користування електричною енергією, які є обов'язковими для виконання як постачальниками електричної енергії, так і споживачами; умови договору конкретизовані за погодженням сторін цих правочинів в контексті вимог чинного законодавства, що регулює питання постачання електричної енергії, та не є різними умовами, що застосовуються до рівнозначних угод.
У постанові від 31.10.2006 у справі №8/278, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій, якими відмовлено у задоволенні позову щодо визнання недійсним рішення адміністративної колегії АМК України, яким встановлено порушення позивачем законодавства про економічну конкуренцію. При цьому, суд касаційної інстанції, виходив з того, що монопольне (домінуюче) становище позивача на ринку виробництва хліба та хлібобулочних виробів визначено територіальним відділенням АМК України відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку; наявність значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання на зазначеному ринку позивачем не доведено; з боку позивача мало місце застосування різних умов (в частині строків оплати товару, що поставляється) до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання без об'єктивного виправданих на те причин.
У постанові від 26.06.2012 у справі №5019/2666/11, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій, в частині що стосуються доводів заявника, якими відмовлено у задоволенні позову щодо визнання недійсним рішення адміністративної колегії АМК України, яким встановлено порушення позивачем законодавства про економічну конкуренцію. При цьому, касаційної інстанції, виходив з того, що у діях позивача на ринку послуг забезпечення можливості розповсюдження телепрограм з використанням технічних засобів телекомунікації, по встановленню різної вартості оплати за надані послуги у 2008-2009 роках, є наявним порушення, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг забезпечення можливості розповсюдження телепрограм з використанням технічних засобів телекомунікації, шляхом встановлення таких цін реалізації послуг, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку та застосування різних умов до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання, без об'єктивно виправданих на те причин.
Твердження про подібність правовідносин у оскаржуваній постанові та наданих заявником копіях постанов касаційного суду не має фактичного обґрунтування, оскільки на відміну від оскаржуваної постанови, при прийнятті рішень у наданих для порівняння копіях постанов, Вищий господарський суд України виходив з доведеності обставин встановлених в рішеннях адміністративних колегій АМК України щодо наявності порушень позивачів в сфері економічної конкуренції.
Таким чином, різний результат вирішення справ касаційним судом не є наслідком різного застосування положень пункту 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а є наслідком доведеності чи недоведеності фактичних обставин справи в процесі їх доказування.
Посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 27.11.2007 у справі №16/432/07 не може бути прийнято до уваги, оскільки вказаною постановою скасовані судові рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на такі судові рішення не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 11116 цього Кодексу.
В зв'язку з цим відсутні підстави для допуску справи № 5015/3773/12 до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Львівському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у допуску справи № 5015/3773/12 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяЄ.Першиков
Судді Т.Данилова
Т.Козир
І.Панова
М.Малетич