07 жовтня 2013 року Справа № 5024/1297/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСаранюка В.І. - доповідача у справі
суддівКролевець О.А. Попікової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра"
на рішення від господарського суду Херсонської області 05.11.2012
та на постанову відОдеського апеляційного господарського суду 05.02.2013
у справі господарського суду№ 5024/1297/2012 Херсонської області
за позовомАкціонерного товариства "Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті"
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейдплюс" 2. Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_1
провизнання договору недійсним, зняття заборони на майно та обтяження іпотекою
за участю представників:
від позивача - не з'явились
від відповідача 1 - не з'явились
від відповідача 2 - Астахов Р.М.
від третьої особи - не з'явились
Акціонерне товариство "Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейдплюс" та Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 20.07.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротрейдплюс" та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра", зняття заборони за № 5337047 на нерухоме майно: виробничі приміщення ІІІ поверху літ. "Б", номер за РПВН: 18984860, Херсонська обл., АДРЕСА_1, накладену приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_1 20.07.2007, шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису за № 5337047, а також зняття обтяження іпотекою виробничих приміщень ІІІ поверху літ. "Б", номер за РПВН: 18984860, Херсонська обл., АДРЕСА_1 шляхом вилучення з Державного реєстру іпотек запис від 20.07.20011 за № 5337172.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.11.2012 (суддя Соловйов К.В.) позов Акціонерного товариства "Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" задоволено частково. Визнано недійсним укладений 20.07.2007 між ВАТ "Комерційний банк "Надра" та ТОВ "Агротрейдплюс" договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 3370. Припинено провадження щодо вимоги про зняття заборони за № 5337047 на нерухоме майно шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису за № 5337047 від 20.07.2007. Припинено провадження щодо вимоги про зняття обтяження іпотекою майна шляхом вилучення з Державного реєстру іпотек запису від 20.07.2011 за № 5337172. Стягнуто з ТОВ "Агротрейдплюс" на користь АТ "Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет" 536, 50 грн. компенсації по сплаті судового збору. Стягнуто з ПАТ "Комерційний Банк "Надра" на користь АТ "Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет" 536, 50 грн. компенсації по сплаті судового збору.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 у справі № 5024/1297/2012 (колегія суддів у складі: головуючого судді Воронюка О.Л., суддів Єрмілова Г.А., Лашина В.В.) за наслідками розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" рішення господарського суду Херсонської області від 05.11.2012 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 05.11.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника відповідача 2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, а також правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.07.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротрейдплюс" (іпотекодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Комерційний Банк "Надра", правонаступником якого згідно із п. 1.2. свого статуту є Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Надра" (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованим в реєстрі під номером 3370, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейдплюс" прийняло на себе зобов'язання передати в іпотеку Публічному акціонерному товариству "Комерційний Банк "Надра" виробничі приміщення третього поверху (дослідно-експериментальну базу) загальною площею 489 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Вказане приміщення було передано з метою забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за кредитним договором № 804/20/07/2007/840-К/17 від 20.07.2007.
При нотаріальному посвідченні договору іпотеки приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_1 накладено заборону відчуження на виробничі приміщення та внесено відомості про обтяження іпотекою виробничих приміщень до Державного реєстру іпотек.
Згідно із договором купівлі-продажу від 28.10.1998 нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 були придбані фірмою "Мінер Отомотів Санаї Ве Тіджарет Анонім Шир кеті". Право власності фірми на ці приміщення зареєстроване в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації 28.10.1998 за № 431/2.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 16.05.2007 фірма "Мінер Отомотів Санаї Ве Тіджарет Анонім Шир кеті" передала у власність фізичної особи - ОСОБА_2 за обумовлену у договорі плату виробничі приміщення третього поверху (дослідно-експериментальну базу) загальною площею 489 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 11.11.2010 у справі № 2-3813/10 за позовом Акціонерного товариства "Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет" (згідно з офіційним бюлетенем Торгового реєстру Туреччини, випуск № 7211 від 22.12.2008 фірма змінила назву на Акціонерне Товариство "Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шир кеті") до ОСОБА_3, ОСОБА_2 та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейдплюс" про визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу від 16.05.2007 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 16.05.2007, витребувано на користь позивача виробничі приміщення третього поверху, літера "Б" (дослідно-експериментальна база), загальною площею 489 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а також зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейдплюс" звільнити вказані виробничі приміщення. Вказане рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 21.12.2011 та набрало законної сили з 21.12.2011.
На виконання рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 11.11.2010 у справі № 2-3813/10 ВДВС Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні було відкрито виконавче провадження ВП № 25237988, за результатами якого спірні виробничі приміщення передано позивачу.
Посилаючись на те, що предметом іпотеки за договором іпотеки від 20.07.2007 є майно, яке не належить іпотекодавцю, оскільки договір купівлі-продажу від 16.05.2007, на підставі якого вказане майно вибуло у позивача, визнано недійсним, Акціонерне товариство "Мінер Отомотів Ложістік Деполама Гюмрюклеме Ітхалят Іхраджат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" звернулось до суду з позовом про визнання вказаного договору іпотеки недійсним, зняття заборони на майно та обтяження іпотекою.
Рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані посиланням на ст.ст. 182, 203, 215, 236, 316, 317, 319, 321, 546, 572, 575 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 17 Закону України "Про іпотеку", п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. При цьому суди попередніх інстанцій виходили з того, що предметом іпотеки в оспорюваному договорі стало майно, яке не належить відповідачу 1 як іпотекодавцю на праві власності. Суди зазначили, що вказане майно належить позивачу, який позбавлений можливості ним розпоряджатися. Припиняючи провадження у справі в частині вимог про зняття заборони на нерухоме майно та обтяжень його іпотекою шляхом вилучення записів із реєстрів, апеляційний господарський суд виходив із того, що суд не має повноважень щодо вилучення записів з відповідних реєстрів.
В обґрунтування касаційної скарги Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Надра" посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст.ст. 3, 23 Закону України "Про іпотеку", ст. 203 Цивільного кодексу України. При цьому скаржник зазначає, що при укладенні оспорюваного договору сторонами було дотримано вимоги закону щодо наявності дієздатності сторін угоди, волевиявлення, формі, спрямованості на настання відповідних результатів. Заявник касаційної скарги вказує на те, що на дату укладання оспорюваного договору предмет іпотеки перебував у власності відповідача 1, а визнання договору іпотеки недійсним позбавляє банк його права звернути стягнення на предмет іпотеки. Крім того, скаржник стверджує, що особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки набуває статусу іпотекодавця, має усі його права і несе усі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: законність змісту правочину, наявність в особи, яка його вчиняє, необхідного обсягу цивільної дієздатності, вільне волевиявлення учасника правочину, відповідність форми вчинення правочину вимогам закону, певна спрямованість правочину.
Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Як встановлено судами, рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 11.11.2010 у справі № 2-3813/10 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 16.05.2007.
Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що набуття права власності на виробничі приміщення фізичною особою Тараном Андрієм Миколайовичем за договором купівлі-продажу від 16.05.2007 не відбулось.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
З огляду на те, що відповідач 1 на момент укладення оспорюваного договору іпотеки не був власником предмета іпотеки, то вказаний договір суперечить нормам ст. 5 Закону України "Про іпотеку", що і стало підставою для визнання його недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку, що спір у даній справі в частині вимог про визнання договору від 20.07.2007 недійсним вирішено відповідно до норм матеріального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують вказаних висновків попередніх судових інстанцій, а тому підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в цій частині колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, судова колегія не погоджується з рішенням судів попередніх інстанцій в частині припинення провадження у даній справі, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі позивачами та відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено вимогу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Частиною другою ст. 84 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються, зокрема, найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
Із вказаних правових норм вбачається, що не є можливим покладення на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, та на інших осіб, які не є учасниками судового процесу, будь-яких матеріально-правових обов'язків, а також установлення чи захист їхніх прав.
Згідно з п. 2 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 № 410 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) реєстраторами є державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.
За змістом п. 26 Тимчасового порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) реєстратор вносить до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису в день надходження повідомлення чи рішення суду.
Крім того, відповідно до п. 2.5. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) відомості про накладені (зняті) заборони та арешти на об'єкти нерухомого майна вносяться Реєстратором до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у день їх надходження.
Згідно з п. 1.5. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) реєстраторами Реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу; державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейдплюс" та Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Надра" не є реєстраторами Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а відтак не є належними відповідачами за зазначеними позовними вимогами у даній справі.
При цьому пред'явлення позову до неналежного відповідача у справі є підставою для відмови у позові, а не припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування прийнятих у даній справі судових рішень в частині припинення провадження у справі та прийняття в цій частині нового рішення про відмову у позові.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 111 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Херсонської області від 05.11.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 в частині припинення провадження у справі щодо вимог про зняття заборони на нерухоме майно шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису за № 5337047 від 20.07.2007 та про зняття обтяження іпотекою майна шляхом вилучення з Державного реєстру іпотек запису від 20.07.2011 за № 5337172 скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В решті рішення господарського суду Херсонської області від 05.11.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 у справі № 5024/1297/2012 залишити без змін.
Головуючий суддя Саранюк В.І.
Судді Кролевець О.А.
Попікова О.В.