09 жовтня 2013 року Справа № 922/1096/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Корсак В.А.
судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)
розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Ла Віта Феліче"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.07.2013р.
у справі господарського суду№922/1096/13 Харківської області
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Ла Віта Феліче"
доприватного підприємства "Ла Віта Феліче"
третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Сана-Мед"
про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи - захист ділової репутації та спростування поширеної неправдивої інформації пр. Каракулов В.А. - дов. №12 від 15.03.13р. не з'явився не з'явився
У березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ла Віта Феліче" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до приватного підприємства "Ла Віта Феліче" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю "Сана-Мед" про захист ділової репутації позивача та спростування поширення неправдивої інформації.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що в січні 2013 року в мережі Інтернет на сервері ТОВ "ІТЛ" під доменними іменами http/www.surrogate-mother.ru; mother-surrogate.com; surrogate-mother-cost.com була розміщена інформація про припинення діяльності компанії "Ла Віта Феліче" та повідомлено, що в подальшому діяльність по наданню кандидатур сурогатних матерів і донорів ооцитів та юридичне супроводження буде здійснювати лікарня професора Феськова з зазначенням контактних телефонів та електронної адреси лікарні.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.05.2013р. (суддя Ковальчук Л.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2013р. (судді Істоміна О.А., Білецька А.М., Могилєвкін Ю.О.) відмовлено в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не було підтверджено належними доказами факту поширення стосовно нього недостовірної інформації шляхом розміщення такої інформації на веб-сайті відповідача в мережі Інтернет, а відтак відсутні підстави стверджувати, що завдано шкоди діловій репутації позивача та наявності факту порушення його особистих немайнових прав.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Ла Віта Феліче" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення і постанову по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що в січні 2013 року в мережі Інтернет на сервері ТОВ "ІТЛ" під доменними іменам http/www.surrogate-mother.ru; mother-surrogate.com; surrogate-mother-cost.com була розміщена інформація про припинення діяльності компанії "ЛА Віта Феліче" та повідомлено, що в подальшому діяльність по наданню кандидатур сурогатних матерів та донорів ооцитів та юридичне супроводження буде здійснювати лікарня професора Федькова, на сайті вказані контактні телефони та електронна адреса лікарні.
20.02.2013р. листом №11 позивач звернувся до ТОВ "ІТЛ" з проханням видалити або заблокувати розміщення цієї інформації відносно центра сурогатного материнства "ЛА Віта Феліче" на хостизі.
В свою чергу, компанія ІТЛ листом №11 від 26.02.2013р повідомила, що представником ПП "ЛА Віта Феліче" Чуприновою В.О. було надано пояснення, що на інтернет-ресурсах зроблено посилання на адміністрацію ПП "ЛА Віта Феліче" і будь-якої інформації про ТОВ "Ла Віта Феліче" на її ресурсах не розміщено, а тому після з'ясування цього питання надання послуг було поновлено.
Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ч.1 ст.94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
Частиною 3 статті 277 ЦК України встановлено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Згідно із ст.14 Закону України "Про інформацію", поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.
Правова позиція, наведена у постанові Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009р. №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", зазначає про те, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову у справі про захист ділової репутації юридичної особи внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Згідно з положеннями ст.277 ЦК України і ст.10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
При розгляду справи по суті, судами встановлено, що підприємство відповідача ПП "Ла Віта Феліче" також є центром сурогатного материнства. Ним було розміщено в мережі Інтернет інформацію стосовно припинення діяльності саме Приватного підприємства "Ла Віта Феліче", а не ТОВ "Ла Віта Феліче".
Крім того, факт припинення діяльності безпосередньо ПП "Ла Віта Феліче", підприємством відповідача шляхом ліквідації також підтверджується публікацією в газеті "Харківський Кур'єр".
Суди попередніх інстанцій, враховуючи, що позивачем ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не було доведено документально, що поширення відповідачем зазначеної інформації були порушені права та/або інтереси позивача як юридичної особи, а також не було доведено факту наявності негативних наслідків через розміщення інформації, щодо припинення діяльності ПП "Ла Віта Феліче", дійшли правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ла Віта Феліче", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ла Віта Феліче" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2013р. у справі №922/1096/13 господарського суду Харківської області залишити без змін.
Головуючий В. Корсак
Судді М. Данилова
Т. Данилова