ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13391/13 26.09.13
За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Страхування»
До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»
Простягнення 19 635,67 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Сукорянський Є.О. -за дов.
Від відповідача не з'явився
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» 19 512,18 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу, 118,68грн. 3% річних, а всього19 635,67 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте 22.08.2013р. надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог не заперечує.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
09.09.2012 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Фольксваген, д.н.з. АА9115ІС, під керуванням Гринчука Ігора Анатолійовича, та автомобіля TOYOTA Yaris, д.н.з. АА6837МА під керуванням Виногородської Ольги Андріївни.
Транспортний засіб TOYOTA Yaris, д.н.з. АА6837МА, був застрахований по договору добровільного страхування транспортних засобів № 06-R\01 -044-00901 від 06.06.2012 року в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант».
Згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2012 року по справі № 2607/11178/2012 дорожньо-транспортна пригода сталась у зв'язку з порушенням Гринчук Ігорем Анатолійовичем Правил дорожнього руху.
Вартість пошкодженого майна, підтверджується звітом № 782 від 24.10.2012 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу TOYOTA Yaris, д.н.з. АА6837МА та Рахунком №000032921 від 25.09.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт ЛТД» та складає 20 604,20 грн.
Оскільки, транспортний засіб TOYOTA Yaris, д.н.з. АА6837МА був застрахований по договору добровільного страхування транспортних засобів № 06-RA01-044-00901 від 06.06.2012 року в Товаристві з додатковою відповідальністю «СК «Альфа-Гарант», останнім було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 19 512,18 грн.
Гринчук Ігор Анатолійович повідомив ТДВ СК «Альфа-Гарант», про те, що його цивільно-правова відповідальність застрахована відповідно до Полісу № АВ/5420186 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».
Суду доведено, що 22.01.2013р. Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» звернулось до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» з вимогою, про відшкодування суми страхового відшкодування в розмірі 19 635,67 грн.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав:
Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі ст. 993 Цивільного кодексу України 2004 р. та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь гр. Виногородської О.А. до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-страхування» перейшло право зворотної вимоги, яке гр. Виногородська О.А. має до особи відповідальної за завдані збитки.
Особою, відповідальною за завдані збитки, є відповідач в силу наступних обставин.
Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2012р. по справі № 2607/11178/2012, ДТП сталася внаслідок здійснення водієм Гринчуком І.А. адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП., гр. Гринчук І.А. визнано винним у вчиненні вищезгаданого правопорушення.
Цивільно-правова відповідальність Гринчука І.А. застрахована у Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (Поліс АВ № 5420186).
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 22.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Згідно п. 37.4. ст. 37 Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам, організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно до ст.9 Закону України „Про страхування", страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст.27 Закону України „Про страхування").
Згідно постанови пленуму Верховного суду України №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.
22.01.2013р. в порядку досудового врегулювання спору Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (позивач) звернулося до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (відповідача) з претензією на суму 19512,18 грн. Проте відповідач залишив дану претензію без задоволення.
Оскільки ліміт відповідальності страховика за полісом (Поліс АВ № 5420186) становив 50 000,00 грн. та франшиза рівна 0,00 грн., на підставі Договору Позивач виплатив належне страхове відшкодування в розмірі 19 512,18 грн., до стягнення з відповідача підлягає 19 512,18 грн.
З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У статті 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальникові грошову суму (страхову виплату). Оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних так само, як інфляційні втрати на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання. Така позиція викладена Верховним судом України в аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування.
Позивач, виплативши страхове відшкодування, отримав право регресної вимоги до відповідача на стягнення цієї суми, відтак, зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував 3% річних в сумі 118,68 грн., які підлягають до стягнення.
Враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 19 512,18 грн. та 3% річних у сумі 118,68 грн., тобто позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 19512,18 грн. суми страхового відшкодування та 118,68 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його позовні вимоги в частині стягнення 19635,67 грн. суми страхового відшкодування з врахуванням 3% річних (118,68 грн.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Витрати по судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) 19 512 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 18 коп. страхового відшкодування, 118 (сто вісімнадцять) грн. 68 коп. 3% річних та 1720(одна тисяча сімсот двадцять)грн.50коп. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 07.10.2013р.