09 жовтня 2013 року Справа № 5013/1172/11(02-1/372/10-22/14)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі),
Коваленка В.М.,
Короткевича О.Є.,
розглянувши касаційну скаргу гр. Михайлова В.О. (голова комітету кредиторів), м. Новоукраїнка Кіровоградської області
на ухвалувід 25.07.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі№ 5013/1172/11(02-1/372/10-22/14) господарського суду Кіровоградської області
про банкрутствозакритого акціонерного товариства "Гарант-Цукор", м. Новоукраїнка Кіровоградської області
ліквідаторДоценко П.Ю., м. Новоукраїнка Кіровоградської області
Подана 12.08.2013 гр. Михайловим В.О. (далі - скаржник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Вимоги касаційної скарги полягають у скасуванні ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 у справі № 5013/1172/11(02-1/372/10-22/14) про банкрутство закритого акціонерного товариства "Гарант-Цукор".
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Підпунктом 17 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4212-VI) визначено розмір ставки судового збору з апеляційних і касаційних скарг у справі про банкрутство, а саме 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
У порушення казаної норми чинного законодавства скаржником до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Посилання скаржника у тексті касаційної скарги на пункт 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" у якості підстави для звільнення від сплати судового збору є безпідставними, оскільки скаржник не відноситься до категорії осіб, які в силу норм вказаної статті звільняються від сплати судового збору.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Разом з тим, після усунення зазначених недоліків скаржник не позбавлений права повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку з клопотанням про відновлення пропущеного строку касаційного оскарження, заявленого згідно зі ст. 53 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу гр. Михайлова В.О. на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 у справі № 5013/1172/11(02-1/372/10-22/14) повернути її заявнику.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич