09 жовтня 2013 року Справа № 8/5005/2535/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Корсак В.А.
судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)
розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р.
у справі господарського суду№8/5005/2535/2012 Дніпропетровської області
за позовомдержавного підприємства "Придніпровська залізниця"
допублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
про за участю представників сторін: позивача - відповідача - стягнення 16 162,86грн. Хлабистін Д.М. дов. № 27 від 01.01.2013 не з'явився
У березні 2012 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 4566,03грн. 3% річних, 11596,83грн. інфляційних збитків, що нараховані за період з 12.03.2009 по 12.03.2012, на підставі ст. 625 ЦК України за невиконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2006 у справі №22/362, яким з відповідача на користь позивача було стягнуто 50641,20грн. штрафу за неправильне заповнення залізничної накладної, про що видано наказ на примусове його виконання та відкрито виконавче провадження.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012 у справі № 8/5005/2535/2012 позов ДП "Придніпровська залізниця" був задоволений.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012 у зазначеній справі скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2012 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Під час нового розгляду справи Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2013 у справі №8/5005/2535/2012 (суддя Кеся Н.Б.) в задоволені позову відмовлено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 (головуючого судді Орешкіної Е.В., суддів Пруднікова В.В., Кузнецової І.Л.) за апеляційною скаргою державного підприємства "Придніпровська залізниця" Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2013 скасовано та прийнято нове, (з урахуванням Ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 про виправлення описки), яким позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" 11442,67 грн. інфляційних збитків та пропорційно судовий збір. В іншій частині Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2013 залишено без змін.
Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційного суду, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, просить Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 скасувати, а Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2013 залишити в силі.
Заслухавши присутнього представника залізниці, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2006 у справі №22/362 з ВАТ "Павлоградвугілля", найменування якого змінено на ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнуто 49968,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у залізничних накладних коду одержувача вантажу та судові витрати, на примусове виконання якого судом 10.08.2007 виданий наказ.
Постановою відділу державної виконавчої служби Павлоградського МРУЮ від 07.09.2007 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2007 у справі №22/362.
Постановою відділу ДВС Павлоградського МРУЮ від 17.09.2007 вищезазначене виконавче провадження на підставі п.15 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" зупинено в зв'язку з тим, що ВАТ" Павлоградвугілля" за рег.№47 від 28.11.2005 внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу згідно Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
ДП"Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4566,03грн. та інфляційних втрат у сумі 11596,83грн., які нараховує на всю суму за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2007. у справі №22/362 за прострочення з 12.03.2009 по 12.03.2012 в межах трирічної позовної давності, вважаючи, що загальна сума є грошовим зобов'язанням, яке виникло з рішення суду.
Вирішуючи справу по суті, суд апеляційної інстанції підставно виходив із ст.509 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредиторові певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 5 ст.11 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що така правова позиція зазначена у Постанові Верховного Суду України від 05.12.2011 №16/164(2010), і згідно із приписами ст.111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.
Грошовим, за змістом ст.ст.524, 533-535 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином, що визначено ст. 599 Цивільного кодексу України.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання зобов'язання. Така правова позиція зазначена у Постанові Верховного Суду України від 12.09.2011 у справі № 6/433-42/183.
Вирішуючи справу по суті, суд апеляційної інстанції виходив з того, що коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення судом залишається незмінною, і тому на неї в силу припису ч.2 ст.550 Цивільного кодексу України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до ст.625 названого Кодексу.
Позивачем надано доказ виконання відповідачем 28.12.2012 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2006 у справі №22/362, тому вимогу ДП "Придніпровська залізниця" щодо стягнення з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" інфляційних нарахувань у заявлений період апеляційний суд визнав обґрунтованою частково в розмірі 11442,67грн., а саме нарахування на суму 49968,00грн. основного боргу за рішенням суду.
В решті позовних вимог державному підприємству "Придніпровська залізниця" апеляційним судом відмовлено. У відмовленій частині постанова суду апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржена.
Судом апеляційної інстанції підставно відхилені доводи відповідача про те, що на час зупинення виконавчого провадження з підстав, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" не могло виконати наказ в зв'язку з обставинами, які від нього не залежали, - оскільки боржник не був позбавлений можливості виконати судове рішення у добровільному порядку.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, апеляційним судом їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.
Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. у справі №8/5005/2535/2012 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Головуючий В. Корсак
Судді М. Данилова
Т. Данилова