14 серпня 2013 року Справа № 5002-15/349-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Кота О.В.,
суддів:Демидової А.М.,
Першикова Є.В.,
Плюшка І.А.,
Шевчук С.Р.
розглянувши заяву Міністерства оборони України
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 27.11.2012
у справі№5002-15/349-2012
за позовомВійськового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
доПриватного підприємства "Таврійський правовий центр"
провизнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.04.2012 у справі №5002-15/349-2012 позов задоволено частково, витребувано у Приватного підприємства "Таврійський правовий центр" на користь держави в особі Міністерства оборони України нерухоме майно - нежитлові приміщення: літер Г - склад, площею 672,4 кв.м., Д - склад, площею 673,8 кв.м., О - адміністративне приміщення, площею 145,7 кв.м., Э - сушилка, площею 364,0 кв.м., 1Н - туалет, А - адміністративна будівля, площею 128,3 кв.м., Б - адміністративна будівля, площею 611,4 кв.м., В - склад, площею 207,7 кв.м., М - учбове приміщення, площею 712,7 кв.м., Н - склад, площею 583,8 кв.м., Р - адміністративне приміщення, площею 52,2 кв.м., Т - склад, площею 66,1 кв.м., У -майстерня, площею 76,1 кв.м., Ф - щитова, площею 24,1 кв.м., Ч - склад, площею 43,5 кв.м., 1В-склад 77,2 кв.м., 1Г - пожежно-інвентарний пункт, площею 7,9 кв.м., 1Д - адміністративне приміщення, площею 51,2 кв.м., 1К - склад, площею 7,7 кв.м., 1Л - склад, площею 109,00 кв.м. військового містечка №215, розташовані по вул. Ангарській, 38-Б в м. Сімферополі, загальною вартістю 4530019,58 грн.
У частині позовних вимог про визнання права власності та витребування нежитлових приміщень літер Е - склад, площею 689,3 кв.м., Ж - склад, площею 712, 9 кв.м., Щ - сушилка, площею 207,5 кв.м., Ю - ангар, площею 1426,5 кв.м. та Я - ангар, площею 1439,6 кв.м. провадження у справі припинено. У іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 у справі №5002-15/349-2012 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.04.2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2012 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 у даній справі залишено без змін.
Міністерство оборони України звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.11.2012 у справі №5002-15/349-2012, у якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 25.10.2012 у справі №5002-19/378-2012, від 16.02.2011 у справі №5020-12/111-1/052-12/265-11/344-2/673-4/148, від 21.06.2011 у справі №6/27-77, від 01.06.2011 у справі №20-2/514, від 12.06.2008 у справі №2-8/17305.1-2007(2-19/16868-2004) мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, зокрема статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статей 330, 388 Цивільного кодексу України та Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України".
Також зі змісту заяви вбачається, що Міністерством оборони України заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.11.2012 у справі №5002-15/349-2012, яке колегія суддів вважає за можливе задовольнити.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Як вбачається зі змісту постанови від 27.11.2012 у справі
№5002-15/349-2012, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов, враховуючи, що право власності на спірні об'єкти нерухомості визнано за відповідачем на підставі рішення господарського суду у іншій справі, яке в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось, тобто набрало законної сили; документи, які слугували підставою реєстрації права власності за відповідачем на спірні об'єкти, на момент розгляду справи є чинними, у встановленому законом порядку не скасовані та не визнанні недійсними; крім того, вибуття спірного майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі позивачем не доведено.
Водночас у постанові від 01.06.2011 у справі №20-2/514 судами попередніх інстанцій встановлено факт вибуття спірного державного майна з володіння держави поза її волею та перебування цього майна в набувача без правових підстав, у зв'язку з чим Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про витребування спірного нерухомого майна на користь держави та відмови в позовній вимозі про визнання оспорюваних договорів купівлі-продажу недійсними.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2011 у справі №6/27-77 залишено без змін рішення та постанову судів попередніх інстанцій, якими задоволено позов про витребування нерухомого майна на користь держави Україна в особі Міністерства оборони України, скасування реєстрації права власності за відповідачем - 1 та відновлення реєстрації права власності на це майно за державою в особі Верховної Ради України та Міністерства оборони України. При цьому суд касаційної інстанції, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходив з преюдиційного факту визнання недійсними договору про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення та договору про компенсацію пайової участі, на підставі яких спірне майно вибуло з власності позивача; також судами встановлено, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача поза його волею, оскільки було відчужене неуповноваженою особою на підставі нікчемної довіреності без прийняття будь-якого рішення позивачем.
Крім того, у постанові Вищого господарського суду України 16.02.2011 у справі №5020-12/111-1/052-12/265-11/344-2/673-4/148, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову в частині витребування спірного майна на користь держави в особі Міністерства оборони України, Вищий господарський суд України виходив з того, що спірне майно вибуло із володіння ДП Міністерства оборони України "Балаклавський судноремонтний завод "Металіст" поза його волею, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено факти визнання нечинним з моменту видання наказу Міністерства оборони України від 13.11.2003 про реорганізацію ДП Міністерства оборони України "Балаклавський судноремонтний завод "Металіст" шляхом приєднання як відособленого підрозділу до ДП Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод" з поверненням сторін у первинний стан та скасування ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди, якою передбачено порядок реалізації спірного майна в рахунок погашення боргу ДП Міністерства оборони України "Феодосійський судномеханічний завод" перед ТОВ "Об'єднання "Технохімкомплект".
Разом з тим, у постанові від 12.06.2008 у справі
№2-8/17305.1-2007(2-19/16868-2004), залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові щодо визнання за позивачем права власності на об'єкти нерухомості, придбані у відповідача на підставі контрактів, Вищий господарський суд України виходив із встановлених місцевим господарським судом обставин справи, зокрема того, що при укладенні контрактів відповідач не був визначений Кабінетом Міністрів України таким, якому надані повноваження на реалізацію військового майна на внутрішньому та/або зовнішньому ринку.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Вищим господарським судом України постановою від 25.10.2012 у справі №5002-19/378-2012, на яку також посилається заявник, скасовано рішення судів попередніх інстанцій, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на неї не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.
У зв'язку з цим відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи №5002-15/349-2012 до провадження Верховного Суду України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Міністерству оборони України у допуску справи №5002-15/349-2012 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяО.Кот
Судді: А. Демидова
Є. Першиков
І.Плюшко
С.Шевчук