28 серпня 2013 року Справа № 5011-69/8757-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Кота О.В., Демидової А.М., Козир Т.П., Мирошниченка С.В., Панової І.Ю.,
розглянувши заявуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 30.04.2013
у справі № 5011-69/8757-2012
за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
доПублічного акціонерного товариства "Київенерго"
простягнення заборгованості
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 42 600 226,78 грн. основного боргу, 39 585 087,99 грн. пені, 2 358 070,36 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 8 446 268,17 грн. (з урахуванням уточнень позовних вимог).
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.12.2012 у справі № 5011-69/8757-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013, провадження у справі в частині стягнення основного боргу - припинено. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.04.2013 у рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось із заявою в порядку розділу ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.04.2013 у справі № 5011-69/8757-2012, у якій просить зазначену постанову, постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат задовольнити повністю.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 08.04.2013 у справі № 5011-42/10739-2012, від 31.10.2011 у справі № 17/191 та від 07.03.2013 у справі № 5011-69/7246-2012 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статті 20 Закону України "Про теплопостачання", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" від 11.06.2012 № 517, частини третьої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статей 219, 233 Господарського кодексу України та статті 625 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 30.04.2013 у справі № 5011-69/8757-2012, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних за порушення виконання ним зобов'язань за договором поставки природного газу (в частині, що стосується доводів заявника), виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що: заборгованість за договором поставки природного газу виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування; вина відповідача відсутня; останнім вжиті заходи, необхідні для належного виконання зобов'язання в частині погашення заборгованості за спожитий газ.
Водночас, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій у частині наявності підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем природного газу у постановах від 08.04.2013 у справі № 5011-42/10739-2012, від 31.10.2011 у справі № 17/191 та від 07.03.2013 у справі № 5011-69/7246-2012, суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи щодо наявності у відповідача на момент звернення з позовом непогашеної заборгованості за поставлений природний газ. Крім того, у вказаних справах № 17/191 та № 5011-69/7246-2012, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення пені, Вищий господарський суд України виходив також із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про наявність у відповідних договорах поставки природного газу умов, якими передбачено сплату пені у разі порушення порядку та строків розрахунку за поставлений природний газ.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
Крім того, вищевказана постанова Вищого господарського суду України від 08.04.2013 у справі № 5011-42/10739-2012, на яку посилається заявник, не може бути врахована колегією суддів у частині позовних вимог про стягнення пені, оскільки зазначеною постановою рішення місцевого господарського суду в частині стягнення пені скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, а тому на відповідні судові рішення не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, передбаченої розділом ХІІ2 ГПК України.
З огляду на викладене, підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України відсутні.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у допуску справи № 5011-69/8757-2012 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяО. Кот
Судді А. Демидова
Т. Козир
С. Мирошниченко
І. Панова