Справа № 570/2661/13-к
номер провадження 1/570/38/2013
23 липня 2013 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.
з участю прокурора Синюка А.В.,
підсудних ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
їх захисника адвоката ОСОБА_3,
при секретарі судового засідання Данчук Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області ( м.Рівне вул.Дубенська 25 б ) кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, проживаючого по АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою вищою освітою, військовозобов'язаного, розлученого, має на утриманні малолітню дитину- сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, на день вчинення злочину працював молодшим інспектором в Городищенській ВК № 96, на даний час офіційно не працюючий, раніше не судимого,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Підліски Гощанського району Рівненської області, проживаючого по АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, військовозобов'язаного, неодруженого, на день вчинення злочину працював молодшим інспектором в Городищенській ВК № 96, на даний час офіційно не працюючий, раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
ОСОБА_2, працюючи на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Городищенської виправної колонії № 96 в червні 2007 року, в порушення вимог ст.7 Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів" та Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та зловживання ними", поблизу комплексу "Бімер", що по вул.Курчатова в м.Рівному придбав у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який в подальшому перевіз та зберігав за місцем проживання в АДРЕСА_1.
20 червня 2007 року ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, в порушення вищевказаних вимог закону, громадським транспортом перевіз особливо небезпечний наркотичний засіб до Городищенської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області № 96 та за попередньою змовою з молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки Городищенської виправної колонії № 96 сержантом внутрішньої служби ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_1 отримав особливо небезпечний наркотичний засіб для перенесення через КПП з метою його подальшого збуту в Городищенській виправній колонії.
Того ж дня, у ОСОБА_1, при особистому огляді на КПП Городищенської виправної колонії № 96 оперативними працівниками колонії капітаном внутрішньої служби ОСОБА_4 та капітаном внутрішньої служби ОСОБА_5 в нагрудній кишені кітеля виявлено пачку з-під цигарок "Море", в якій знаходився згорток з упаковки з-під чаю "Бесіда"обмотаний скотчем, у якому знаходились подрібнені верхівкові частини рослини коноплі (каннабіс) вагою 8,483 грама ( у перерахунку на суху речовину), які містять основний наркотично активний компонент коноплі - тетрагідроканнабінол.
Підсудний ОСОБА_2 в суді свою вину в пред'явленому визнав і суду показав, що в червні 2007 року він придбав у невстановленої особи подрібнену наркотичну речовину- коноплю, щоб передати для засудженого, прізвища якого він не знає. 20.06.2007 року біля КПП передав пачку з-під цигарок "Море" із згортком коноплі ОСОБА_1, щоб той переніс наркотик через КПП, а потім мав забрати цей згорток у нього. Ваги наркотику не знає, але було небагато. Завчасної домовленості про скоєння злочину у них з ОСОБА_1 не було.
На даний час зрозумів свою негативну поведінку, у вчиненому розкаюється, злочин вчинив через важкий матеріальний стан, так як заробітна плата платилась у невеликому розмірі і нерегулярно, а його сім'я перебувала у скрутному матеріальному становищі, якраз народилась дитина і необхідні були значні кошти.
Підсудний ОСОБА_1 в суді свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав і суду показав, що 20.06.2007 року на КПП Городищенської ВК № 96 у нього вилучили пачку з-під цигарок "Море", де знаходився згорток з наркотичною речовиною. Завчасної домовленості про скоєння злочину у них з ОСОБА_2 не було, останній попросив його перенести цю пачку через КПП і, будучи в дружніх відносинах з ним, він на це погодився. Будь-якої винагороди ОСОБА_2 йому не обіцяв, сказав, що на території виправної колонії до нього підійдуть і заберуть згорток, хто саме мав підійти, не знає. Про те, що в згортку наркотик, знав, бо йому про це сказав ОСОБА_2, але де той взяв наркотичну речовину, йому не відомо.
Це був перший випадок порушення ним закону, він зразу ж звільнився з роботи. У вчиненому щиро розкаюється, зрозумів свою негативну поведінку.
У відповідності до ст.299 КПК України, враховуючи думку учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які повністю не оспорюються сторонами. При цьому суд переконався в тому, що підсудні правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню. Ці обставини ними не заперечуються, сумнівів в добровільності та істинності їх позиції нема. Підсудним роз'яснено, що вони при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, будуть позбавлені можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудні настояли на істинності позиції у визнанні вини і викладених обставин справи.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою групою осіб незаконно придбали, зберігали, а ОСОБА_2 ще і перевозив, та збували особливо небезпечний наркотичний засіб в місця позбавлення волі, тому їх дії суд кваліфікує за ч.2 ст.307 КК України.
При визначені підсудним міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ними злочину, який є тяжким злочином, а також особу підсудних, які за місцем проживання характеризуються позитивно, у характеристиці за місцем роботи вони в цілому характеризуються позитивно, але зазначено, що потребують контролю за станом виконання службових обов'язків, раніше не судимі, після вчинення злочину були звільнені з роботи і з того часу ведуть нормальний спосіб життя, працюють, ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності не притягувалися, у ОСОБА_2 на утриманні є неповнолітня дитина. Обоє усвідомили свою негативну поведінку, активно сприяли розкриттю злочину, у вчиненому щиро розкаялися, що суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання підсудних. Обставин, що обтяжують покарання підсудних, ні на досудовому слідстві, ні судом не встановлено.
Вищевказане свідчить про відсутність у підсудних стійкої установки на антигромадське життя, тому суд вважає, що їх виправлення та перевиховання можливе без відбування покарання, але в умовах постійного контролю за їх поведінкою з боку органів кримінально-виконавчої системи, тому вважає за можливе звільнити їх від покарання з випробовуванням, поклавши на них певні обов"язки. Суд вважає, що дане покарання буде необхідним та достатнім на виправлення винних та попередження вчинення ними нових злочинів.
Суд вирішує питання про речові докази на підставі ст.81 КПК України.
Судових витрат по справі немає, цивільний позов не заявлявся. Щодо стягнення коштів за проведення експертиз, то суд вважає, що вони стягненню з підсудних не підлягають, оскільки відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про судову експертизу» проведення судових експертиз у кримінальних справах спеціалізованими установами здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з державного бюджету України. Отже, визначені кошти не є судовими витратами і у додатку до обвинувального висновку вказані помилково.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на п»ять років.
На підставі ст.75 КК України звільнити підсудного ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.
Зобов»язати підсудного ОСОБА_2 не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на п»ять років.
На підставі ст.75 КК України звільнити підсудного ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.
Зобов»язати підсудного ОСОБА_1 не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід щодо підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишити попереднім - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі:
- пакет з речовиною каннабісом та цигаркову пачку з 4-ма цигарками, вилучені під час огляду 20.06.2007 року у ОСОБА_1, які передані на зберігання в кімнату для зберігання речових доказів Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області, знищити;
- копію журналу обліку проведення профілактичних бесід, інструктажів про попередження відповідальності за вступ у неслужбові стосунки співробітників колонії з засудженими, їх родичами та знайомими, який знаходяться в матеріалах справи, залишити в матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення.
Суддя Кушнір Н.В.