№ 421/3530/13-к
Провадження № 1-кп/421/182/2013
10 жовтня 2013 р. Первомайський міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Мозолєвої Т.В.
при секретарі Махлаю Ю.В.
за участю прокурора Кіріна Д.Ю.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська матеріали кримінального провадження № 1-кп/421/182/2013, внесені в ЄРДР за №12013030290000932 від 29.04.2013року, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Золоте Луганської області, громадянина України, українця, маючого неповну середню освіту,одруженого,невійськовозобов'язаного, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, засудженого 26.09.2012р. Первомайським міським судом Луганської області за ст. 185 ч.3 КК України до 4-х років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним терміном на строк 2 роки, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.1 ст. 353, ч.2 ст. 190 КК України, -
ОСОБА_2, будучі раніше засудженим 26.09.2012р. Первомайським міським судом Луганської області за ст. 185 ч.3 КК України до 4-х років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним терміном на строк 2 роки, але на шлях виправлення не став та знов скоїв умисний злочин при наступних обставинах:
Повторно 17 березня 2013 року, приблизно о 12.00 годин, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, маючи намір на самовільне привласнення владних повноважень посадової особи з метою полегшення проникнення до житла та вчинення заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, прийшли за адресою: АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_4 та представились ОСОБА_4 співробітниками міліції, повідомили їй, що відносно неї надійшла заява до міліції та запропонували їй вирішній питання про не притягнення її до відповідальності за 300 грн. ОСОБА_4, сприймаючи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як робітників міліції, та не бажаючи притягнення до юридичної відповідальності будь-якого виду, передала їм гроші в сумі 300грн. Таким чином ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_4, обманним шляхом заволоділи грошима потерпілої в сумі 300 грн., після чого з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись грошима на свій розсуд.
18.03.2013 року, в період часу з 07 до 08 години. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний намір, направлений на самовільне привласнення владних повноважень посадової особи та на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, прийшли за адресою: АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_4, якій вони раніше представлялись співробітниками міліції, знову вимагали від неї гроші за не притягнення її до відповідальності. ОСОБА_4, сприймаючи ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як співробітників міліції, та не бажаючи притягнення до юридичної відповідальності будь-якого виду, передала їм гроші у сумі 100 грн. Таким чином ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_4, обманним шляхом заволоділи грошима потерпілої в сумі 100 грн., після чого з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись грошима на свій розсуд, а всього злочинними діями спричинили потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 400 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнав повністю, щиросердно розкаявся, повністю підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, від пояснень відмовився.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що вдень, зайшли двоє чоловіків, сказали, що з міліції, що вона отруїла чоловіка, який лежить у лікарні, прізвище ОСОБА_5, треба дати 300 грн., гроші треба у міліцію, бо буде штраф. Вона побоялась, щоб не вдарили по голові, віддала гроші. Потім вони прийшли знову, вона їм сказала, що міліція так не робить. Вона їм сказала, що грошей нема, її послали позичити грошей до сусідки. Вона позичила та віддала їм 100 грн. Вони приходили і третього разу, спитали чи пізнає їх. Вона сказала, щоб убивали її, а грошей вона не дасть. Вимагали 150 грн., коли вони пішли, вона знайшла папку яку вони забули, де було написано «ОСОБА_2». Вона зателефонувала до міліції. Матеріальна шкода їй відшкодована, просить суворо не наказувати ОСОБА_2.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 353 ч.1, ст.190 ч.2 КК України, його вина також доведена і підтверджується зібраними по справі доказами, дослідження яких щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, а вину обвинуваченого доведеною.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст.353 КК України, оскільки він своїми умисними діями скоїв самовільне присвоєння владних повноважень службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він своїми умисними діями скоїв заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який характеризується негативно за місцем проживання, який повністю визнав вину, щиросердечно розкаявся, враховуючи думку потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні для обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення можливе тільки в містах позбавлення волі.
Оскільки ОСОБА_2, раніше засуджений 26.09.2012р. Первомайським міським судом Луганської області за ст. 185 ч.3 КК України до 4-х років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним терміном на строк 2 роки, кримінальні правопорушення скоїв в період випробувального терміну, у зв'язку з чим суд вважає остаточно призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України.
До пом'якшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_2 обставин суд відносить визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, суд відносить рецидив злочину.
Цивільний позов не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 88/178 від 25.03.2013р. в розмірі 489,44грн. не підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2, так як стягненні в повному обсязі з ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у пред'явленому йому обвинуваченні за ст. ст. 353 ч.1, 190 ч.2 КК України та призначити йому покарання:
за ст. 353 ч.1 КК України - у вигляді 2 (двох) років обмеження волі;
за ст. 190 ч.2 КК України - у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1, ст. 72 КК України, остаточне покарання ОСОБА_2 призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до вказаного покарання приєднати частину невідбутого покарання згідно вироку Первомайського міського суду Луганської області від 26.09.2012р. у вигляді позбавлення волі строком на 2(два) роки та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Термін відбування покарання обчислювати з 11.08.2013р.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_2 не змінювати, залишивши тримання під вартою.
Речові докази - папку з документами, яка зберігається в камері схову речових доказів Первомайського МВ ГУМВС, повернути ОСОБА_2
Речові докази - 10 слідів пальців рук та 1 слід долонної поверхні - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12013030290000619 від 22.03.2013р.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Луганської області через Первомайський міський суд протягом 30 діб із моменту його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - з моменту вручення йому копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Первомайського міського суду Т.В. Мозолєва