243/3063/13-ц
2/243/1382/2013
07 жовтня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді - П.І. Профатило,
при секретарях - Д.В. Савчук, К.М. Каліух,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Маяківської сільської ради Слов'янського району, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про продовження строку для прийняття спадщини за заповітом -,
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Територіальної громади Маяківської сільської ради Слов'янського району, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про продовження строку для прийняття спадщини за заповітом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_5. Після її смерті залишилось спадкове майно, яке вона заповідала, а саме: ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими та побутовими будовами та спорудами до нього, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 земельну частку (пай) у землі, посвідчене сертифікатом серії ДН №0087273, виданого за розпорядженням голови Слов'янської райдержадміністрації від 17.12.1996 року за №807. ОСОБА_3, є спадкоємницею за законом після свого померлого батька - сина спадкодавця. При оформленні спадщини, в грудні 2007 року, нотаріус повідомила, що у неї багато звітів, тому вона запропонувала їм укласти договір про розподіл спадкового майна, при цьому читко вказала, що інших дій щодо оформлення спадщини за заповітом вона вчиняти не буде. ОСОБА_3 не заперечувала, щоб при розподілі майна все залишилося так, як зазначила в заповіті спадкодавець. Тому нотаріус видала свідоцтва про право на спадщину за законом, а потім вони уклали договір про розподіл спадкового майна, в якому їм залишалося майно як зазначено в заповітах. Рішенням Слов'янського суду Донецької області №2-494-2011 від 29.04.2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, за участю державного нотаріуса другої Слов'янської нотаріальної контори Грецької Т.П. про визнання недійсним договору про розподіл спадкового майна задоволено, договір про розподіл спадкового майна, укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом другої Слов'янської нотаріальної контори, визнано недійсним. Позивач звернулася до нотаріуса, однак отримала усну відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки свідоцтва про право на спадщину за законом судом не скасовані. Після звернення до суду, рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області №2/0544/277/2012 від 11.05.2012 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, за участю державного нотаріуса другої Слов'янської нотаріальної контори Грецької Т.П. про визнання свідоцтва про право власності на спадщину за законом та визнання права на спадкування за заповітом задоволені частково, визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом. 15 березня 2013 року вона звернулася з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом, однак отримала відмову, оскільки вона пропустила строк, передбачений ст. 1270 ЦК України. Тому просить суд визнати причини пропуску подання заяви про прийняття спадщини поважними та визначити строк для подачи заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, строком у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
В судове засідання позивач, ОСОБА_1 не з'явилася, однак до суду надала заяву, в якій просила слухати справу у її відсутності.
Представник позивача ОСОБА_1, ОСОБА_7 в судовому засіданні вимоги позивача підтримав, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача Територіальної громади Маяківської сільської ради Слов'янського району в судове засідання не з'явився, але направив в адресу суду лист, в якому просить розглянути дану цивільну справу без його участі, не заперечував проти задоволення вимог позивача.
Третя особа: ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, однак до суду надала заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутності, вимоги позивача не визнала.
Третя особа: ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_8 в судовому засіданні вимоги позивача не визнали, просили суд відмовити у їх задоволенні з-за відсутністю підстав, оскільки ОСОБА_3 було відомо про існування заповітів та вона в строк подала заяву про прийняття спадщини за законом, що не чинило їй перешкод подати заяву про прийняття спадщини за заповітом. Всі судові тяжби, на які посилається позивач стали існувати вже після отримання нею свідоцтва про право власності на спадщину. Крім того, є рішення суду, яке набрало законної сили, яким ОСОБА_1 у задоволенні вимог про поновлення права на спадкування за заповітом відмовлено. Тому просили суд відмовити у задоволенні вимог позивача.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_7, третю особу: ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_8, вважає, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не оскаржується, що позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4-7).
З копії заповіту, складеного 25.09.2001 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Маяківської сільської ради Слов'янського району Донецької області, вбачається, що ОСОБА_5, заповідала житловий будинок з господарськими та побутовими будовами та спорудами до нього, що знаходяться в АДРЕСА_1, у власність ОСОБА_1 (а.с. 8).
З копії заповіту, складеного 25.09.2001 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Маяківської сільської ради Слов'янського району Донецької області, вбачається, що ОСОБА_5, заповідала належне їй право на земельну частку (пай) у землі, посвідчене сертифікатом серії ДН № 0087273, виданого за розпорядженням голови Слов'янської райдержадміністрації від 17.12.1996 року за №807, у власність ОСОБА_4 (а.с. 9).
Постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.03.2013 року, державним нотаріусом Другої слов'янської державної нотаріальної контори Донецької області, відмовлено ОСОБА_1 у прийняття заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_5 у зв'язку з пропущеним строком згідно п.1 ст. 1270 ЦК України (а.с. 19).
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що вона не відмовлялася від прийняття спадщини за заповітом, прийшла до нотаріуса скласти заяву про прийняття спадщини за заповітом, однак нотаріус роз'яснив їй, що заповіт на земельну ділянку не відповідає вимогам чинного законодавства, та запропонувала інший варіант оформлення спадкового майна.
Суд приймає дані посилання позивача до уваги, оскільки вони підтверджені судовим рішенням № 2-494-2011 від 29.04.2011 року, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, за участю державного нотаріуса другої Слов'янської нотаріальної контори Грецької Т.П. про визнання недійсним договору про розподіл спадкового майна, яке набрало законної сили 10.05.2011 року та в яком зазначено: «третя особа по справі - державний нотаріус другої слов'янської нотаріальної контори Грецька Т.П., суду пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зверталися з заявами про прийняття спадщини. Ознайомившись з наданими ними документами, вона роз'яснила їм, що заповіт ОСОБА_5 на землю не є чинним, у зв'язку із порушеннями при його складанні, а також роз'яснила їм які є варіанти оформлення спадщини в нотаріаті розподілу спадщини між спадкоємцями.» (а.с. 11-13).
Так, зі змісту цього рішення вбачається, що ОСОБА_1 мала намір отримати спадщину за заповітом, однак з - за порад нотаріуса, фахівця в галузі спадкового права, який повідомив, що заповіт на землю складено не вірно, вона запропонувала їй інший спосіб отримати у спадок будинок.
В судовому засіданні встановлено, та підтверджено рішенням Слов'янського суду Донецької області №2-494-2011 від 29.04.2011 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, за участю державного нотаріуса другої Слов'янської нотаріальної контори Грецької Т.П. про визнання недійсним договору про розподіл спадкового майна, що ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом. Їх доля в спадковому майні складає по 1/3 частці за кожним укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом другої Слов'янської нотаріальної контори. Між сторонами було укладено договір про розподіл спадкового майна, який визнано недійсним.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11.05.2012 року № 2/0544/277/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи - державного нотаріуса Грецької Т.П. про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом та визначення права на спадкування за заповітом - задоволено. Визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також визнано недійсною відмова ОСОБА_1 від прийняття спадщини за заповітом спадкодавця ОСОБА_5 та відновлено право ОСОБА_1 на спадкування за заповітом спадкодавця ОСОБА_5 (а.с. 14-15).
Рішенням апеляційного суду Донецької області рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11.05.2012 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи - державного нотаріуса Грецької Т.П. про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом та визначення права на спадкування за заповітом скасовано в частині визнання недійсною відмови від прийняття спадщини за заповітом та відновлення право ОСОБА_1 на спадкування за заповітом, в цій частині ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи - державного нотаріуса Грецької Т.П. про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини за заповітом та відновлення права на спадкування за заповітом відмовлено. Підставою для скасування рішення є те, що в спадковій справі відсутня відмова ОСОБА_1 від прийняття спадщини за заповітом, а навпаки є заява про прийняття спадщини за законом, а тому ОСОБА_1 не доведено, що її право на спадкування за заповітом порушено, оскільки вона не відмовлялася від прийняття спадщини за заповітом. В іншій частині рішення залишено без змін (а.с. 16-17).
Тому суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_8, на ті обставини, що вимоги позивача про продовження строку для прийняття спадщини за заповітом не підлягають задоволенню, з тих підстав, що є рішення суду, яке набрало законної сили та яким ОСОБА_1 відмовлено у відновленні права на спадкування за заповітом, оскільки зі змісту цього рішення вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у відновленні права на спадкування за заповітом з тих підстав, що відмова ОСОБА_1 від заповіту у спадковій справі відсутня. Крім того відновлення права на спадкування та встановлення строку для прийняття спадщини не є тотожними поняттями, та не є синонімами, оскільки при вирішенні питання про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суди визначають саме період, строк, у який позивач повинен звернутися до нотаріальної контори та подати відповідну заяву, після чого він буде вважатися таким, що прийняв спадщину.
Згідно з ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, та підтверджено рішенням суду № 2-494-2011 від 29.04.2011 року (а.с. 11-13), що нотаріус дійсно, в усній формі, відмовив ОСОБА_1 в прийнятті у неї заяви про прийняття спадщини за заповітом, обґрунтовуючи відмову тим, що заповіт, складений спадкодавцем на землю не є чинним, а тому їй необхідно надати заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері, ОСОБА_5.
Суд вважає, що причина пропуску строку для прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_1, є поважною, так як позивач, звернувшись у встановлений законом строк із заявою про бажання прийняти спадщину за заповітом, а саме: житловий будинок з господарськими та побутовими будовами та спорудами до нього, що знаходяться в АДРЕСА_1, у власність ОСОБА_1, який їй заповідала ОСОБА_5, була проти її волі та позбавлена можливості здійснити відповідну дію: подати заяву про прийняття спадщини за заповітом, оскільки нотаріусом було роз'яснено, в усній формі, що вона прийняти спадок по заповіту не може, оскільки заповіт, в якому спадкодавець ОСОБА_5 заповідала земельну ділянку ОСОБА_4 не є чинним, та роз'яснено інший порядок прийняття спадщини. Тому суд вважає, що ОСОБА_1 була позбавлена можливості своєчасно зробити волевиявлення, подати заяву про прийняття спадщини за заповітом не по своїй волі, а з - за відповідних роз'яснень нотаріуса.
А тому суд вважає, що причини пропуску, на які позивач вказує, є поважними, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, оскільки вона не подала в строк, передбачений ст. 1272 заяву про прийняття спадщини по заповіту не по своїй вині, що позбавило її права отримати спадщину відповідно до ст.ст. 1217, 1223 ЦК України, а також стало причиною пропуску строку подачи заяви для прийняття спадщини за заповітом, а тому суд вважає належним визначити ОСОБА_1 строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10,131,213,215,221 ЦПК України, Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати строк для прийняття спадщини за заповітом, який посвідчений 25.09.2001 року секретарем Маяківської сільської ради народних депутатів Слов'янського району Донецької області, Меркуловою Л.М., зареєстрованого в реєстрі за №60, після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, пропущеним ОСОБА_1 з поважних причин.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду П.І. Профатило