Справа № 642/970/13. Головуючий 1 інст.: - Ольховський Є.Б. Провадження №22-ц/790/6308/13. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.
Категорія: договірні.
9 жовтня 2013 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - Кокоші В.В.,
суддів: - Бобровського В.В., Шевченко Н.Ф.,
при секретарі: - Гелашвілі Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2013 року по справі за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_7, ОСОБА_6 - про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2013 року ПАТ «Комерційний банк «Надра» звернулося в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначало, що 27 серпня 2007 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_7 укладено кредитний договір №6/4/1/2007/840-К354, за умовами якого банк надав останньому кредит у сумі 70 600 доларів США на придбання квартири зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,99 % річних, з кінцевим терміном повернення 26 серпня 2037 року, а позичальник зобов'язався прийняти та повернути кредит і сплатити проценти за його користування.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.3.1 вказаного договору ОСОБА_7 зобов'язався повертати кредит банку та сплачувати відсотки за його користування щомісячно до 26 числа поточного місяця шляхом щомісячної сплати мінімально необхідного платежу, розмір якого становив 763, 54 долари США.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 27 серпня 2007 року ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_6 уклали договір поруки №6/4/1/2007/840-П/356, згідно з яким ОСОБА_6 зобов'язалася перед банком відповідати як солідарний боржник за своєчасне та повне виконання своїм чоловіком ОСОБА_7 зобов'язань за кредитним договором від 27 серпня 2007 року.
ВАТ «Комерційний банк «Надра» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши ОСОБА_7 кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу банку на підставі його особистої заяви.
На порушення умов договору та вимог закону, ОСОБА_7 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим станом на 19 квітня 2013 року його заборгованість за кредитом складає 106 555, 77 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 851 700 грн. 27 коп.
Добровільно сплатити банку заборгованість за кредитним договором позичальник та її поручитель не бажають.
Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 509, 526, 554, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ПАТ «Комерційний банк «Надра» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_6 на його користь заборгованість за кредитним договором №6/4/1/2007/840-К/354 від 27 серпня 2008 року у сумі 851 700 грн. 27 коп., судовий збір у сумі 3441 грн.
Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися.
Заочним рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №6/4/1/2007/840-К/354 від 27 серпня 2008 року в розмірі 851 700 грн. 27 коп., судові витрати в розмірі 3441 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2013 року заяву ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2013 року - залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позичальник та його поручитель не виконують свої зобов'язання за кредитним договором та договором поруки, а у зв'язку з чим з них на користь позивача необхідно стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема договорів та інших правочинів ( ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З матеріалів справи вбачається, що 27 серпня 2007 року ВАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_7 уклали кредитний договір №6/4/1/2007/840-К/354, за умовами якого банк надав ОСОБА_7 кредит у сумі 70 600 доларів США для придбання квартири зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,99 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту 26 серпня 2037 року, а позичальник зобов'язався прийняти та повернути кредит і сплатити проценти за його користування.
Згідно пунктів 3.3, 3.3.1 вказаного договору ОСОБА_7 зобов'язався повертати кредит банку та сплачувати відсотки за його користування щомісячно до 26 числа поточного місяця шляхом щомісячної сплати мінімально необхідного платежу, розмір якого складав 763, 54 долари США (а. с. 12-14).
На забезпечення виконання вказаного договору ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_7, 27 серпня 2007 року уклали договір іпотеки №6/4/1/2007/980-И355, згідно з яким останній передав в іпотеку банку належну йому на правові власності АДРЕСА_1, заставною вартістю 78 513 доларів США (а. с. 73-74).
Крім того, для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №6/4/1/2007/840-К/354, 27 серпня 2007 року ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_6 уклали між собою договір поруки №6/4/1/2007/840-П/356, згідно з яким остання зобов'язалася перед банком відповідати як солідарний боржник за своєчасне та повне виконання ОСОБА_7 своїх зобов'язань за кредитним договором від 27 серпня 2007 року (а. с. 15-16).
ВАТ «Комерційний банк «Надра» виконало свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши ОСОБА_7 кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу банку на підставі його особистої заяви (а. с. 24).
Позичальник ОСОБА_7 свої зобов'язання за договором не виконує та станом на 19 квітня 2013 року має заборгованість за кредитом в розмірі 106 555, 77 доларів США, з яких: - заборгованість за кредитом - 66 673,35 доларів США, що за курсом НБУ дорівнює 532 920 грн. 09 коп.; заборгованість за відсотками - 29 078,04 доларів США, що за курсом НБУ дорівнює 232 420 грн. 77 коп.; заборгованість за пенею - 3 744,38 доларів США, що за курсом НБУ дорівнює 29 928 грн. 83 коп.; заборгованість за штрафом 7 060 доларів США, що за курсом НБУ дорівнює 56 430 грн. 58 коп., а всього 851 700 грн. 27 коп. (а. с. 22-24).
Добровільно погасити заборгованість за кредитним договором №6/4/1/2007/840-К354 від 27 серпня 2007 року відповідачі не бажають.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що позичальник та його поручитель не виконують умов кредитного договору, договору поруки та обґрунтовано стягнув солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_6, на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №6/4/1/2007/840-К354 від 27 серпня 2007 року в розмірі 851 700 грн. 27 коп., судовий збір у сумі 3441 грн.
Вирішуючи спір, суд з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи позивача, дослідив надані суду докази, дав їм належну оцінку та ухвали законне й обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що суд не з'ясував питання, чи було звернуто стягнення не предмет іпотеки, коли це відбувалося та які вимоги позивача були задавлені при цьому, не можуть бути прийняті до уваги колегіє суддів.
Судовим розглядом встановлено, що на забезпечення виконання кредитного договору №6/4/1/2007/840-К354 ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_7 уклали 27 серпня 2007 року договір іпотеки №6/4/1/2007/980-И355, згідно з яким ОСОБА_7 передав в іпотеку банку належну йому на правові власності квартиру АДРЕСА_1, заставною вартістю 78 513 доларів США (а. с. 73-74).
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2009 року задоволено позов ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки та звернуто стягнення на АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_7 (а. с. 83).
Від реалізації предмету іпотеки ПАТ «Комерційний банк «Надра» 22 січня 2010 року отримано 25 500 доларів США, що за курсом НБУ дорівнювало 204 255 грн. (а. с. 84).
Вказані кошти зараховані банком для погашення, процентів, пені, кредиту ОСОБА_7 та ця сума врахована позивачем при визначенні розміру заборгованості за кредитним договором станом на 19 квітня 2013 року (а. с.22).
Не можуть бути прийняті до уваги колегії суддів доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що строк пред'явлення вимоги до поручителя, встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України, сплинув у 2010 році, у зв'язку з чим її порука за договором поруки №6/4/1/2007/840-П/356 від 27 серпня 2007 року є припиненою.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Згідно п. 5.3 договору поруки №6/4/1/2007/840-П/356 від 27 серпня 2007 року укладеного між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_6, дія цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань, згідно з умовами цього договору.
Позичальник ОСОБА_7 та поручитель ОСОБА_6 не виконали свої зобов'язання за кредитним договором та договором поруки. В той же час, днем настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором №6/4/1/2007/840-К/354 від 27 серпня 2007 року є строк 26 серпня 2037 року (пункт 1.4 договору).
Не можуть бути прийняті до уваги колегії суддів доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 й про те, що згідно п. 1.1 договору поруки вона поручилася за виконання зобов'язань ОСОБА_7 за кредитним договором №6/4/1/2007/840-К/356 від 27 серпня 2007 року, в той час як ним укладено з банком кредитний договір № №6/4/1/2007/840-К/354, а також сплати відсотків із розрахунку 12,49 % річних.
Із пояснень представника банку Гончаренка Д.С., наданих в судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що у п. 1.1 договору поруки від 27 серпня 2007 року сторонами договору допущено описки в номері кредитного договору, замісто останніх трьох цифр « 354», помилково вказано «356» та розміру відсотків, замісто 12,99 %, помилково вказано 12,49 %. Вказані обставини були виявлені банком під час проведення службової перевірки, однак накласти стягнення на працівників банку, що їх допустили не надалося можливим через їх звільнення з роботи.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_6, не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1. ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: