справа № 570/371/13- к
провадження № 1/570/34/2013
23 квітня 2013 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.
з участю потерпілої ОСОБА_1
її представника адвоката ОСОБА_2
підсудних ОСОБА_3
ОСОБА_4
їх захисника адвоката ОСОБА_5
при секретарі судового засідання Терешкович Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду ( м.Рівне вул.Дубенська 25 б ) матеріали кримінальної справи про обвинувачення
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Руда Красна Рівненського району Рівненської області, українки, громадянки України, непрацюючої, пенсіонерки, не судимої, проживаючої по АДРЕСА_1,
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с.Нова Басань Бобровнецького району Чернігівської області, українки, громадянки України, одруженої, працюючої вчителем НВК №2 м.Рівного, не судимої, проживаючої по АДРЕСА_1
у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у тому, що 29 липня 2010 року близько 19 години між будинками 24 і 26 по вул.Вишневій в с.Вересневе Рівненського району Рівненської області на ґрунті особистих неприязних відносин ОСОБА_3 умисно жбурнула камінням у потерпілу ОСОБА_1, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження у виді садна та крововиливу на правій гомілці, а ОСОБА_4 умисно нанесла лопатою удари по тілу потерпілої ОСОБА_1, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження у виді піднігтьової гематоми другого пальця лівої кисті, крововиливу на лівому стегні, саден та крововиливу на задній поверхні лівого ліктьового суглобу та на лівому передпліччі, садна на правому передпліччі.
Дії підсудних кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні підсудні заявили клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття даної кримінальної справи. Їх думку підтримав їх захисник. Потерпіла заперечує проти задоволення даного клопотання, оскільки їй нанесена і не відшкодована ні матеріальна, ні моральна шкода. Її представник підтримує її позицію.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, прийшов до таких висновків.
На підставі матеріалів справи і даний факт не заперечується потерпілою встановлено, що дії, в яких обвинувачуються підсудні, мали місце 29 липня 2010 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки. За умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження (ч.1 ст.125 КК України) може бути визначено покарання не суворіше ніж виправні роботи на строк до одного року, а тому відповідно до ч.2 ст.12 КК України це є злочином невеликої тяжкості.
З дня скоєння вказаного вище злочину минуло два роки, дані про вчинення нового злочину чи ухилення підсудних від суду в справі відсутні, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності не заперечують.
Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, а підставою такого звільнення настання певної події, у даному випадку закінчення строків давності. Звільнення від кримінальної відповідальності не є виправданням особи, а є відмовою держави від засудження особи, яка вчинила злочин, та застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру. Закриття справ щодо таких осіб є законодавчим втіленням державного гуманізму, наданням державою людині, яка оступилася, можливості виправитися. Суд переконався, що діяння, яке поставлене особі за провину, дійсно мало місце, воно містить склад злочину, умови і підстави її звільнення передбачені КК, дана особа погоджується на закриття справи з таких підстав.
Відповідно до ст.11-1 КПК України суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.49 КК України, закриває кримінальну справу у зв»язку із закінченням строків давності. Ст.282 КПК України передбачає, що, якщо під час судового розгляду справи будуть встановлені підстави для закриття провадження в справі, передбачені ст.11-1 КПК України, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, своєю мотивованою постановою закриває справу. Тобто, якщо на день розгляду справи судом минули строки давності, суд зобов»язаний звільнити підсудних від кримінальної відповідальності і провадження в справі закрити.
За таких умов суд вважає, що клопотання підсудних підлягає до задоволення, підсудні підлягають звільненню від кримінальної відповідальності згідно ст.49 КК України, а справа закриттю на підставі ст.11-1 КПК України.
Згідно ст.28 КПК України ( 1961 року ), п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна", в разі закриття кримінальної справи цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілих можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного, ст.49 КК України, керуючись ст.ст.11-1, 28, 81, 282 КПК України ( 1961 року ), суд
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності звільнити.
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, провадженням закрити.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду. Роз'яснити потерпілій ОСОБА_1 її право подачі відповідного позову в порядку цивільного судочинства.
Запобіжний захід відносно підсудних у вигляді підписки про невиїзд скасувати.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя: Кушнір Н.В.