Провадження №22-ц/774/8367/13 Головуючий в I інстанції - Гнєзділов В.Є.
Справа № 2/209/166/13
Категорія 19/20 Доповідач - Городнича В.С.
08 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Городничої В.С.
суддів - Лисичної Н.М., Баранніка О.П.
при секретарі - Новицькій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус Дніпродзержинського міського округу ОСОБА_3, управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради про визнання договору купівлі-продажу недійсним, стягнення грошових коштів та моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - приватний нотаріус Дніпродзержинського міського округу ОСОБА_3, управління головного архітектора міста Дніпродзержинської міської ради про стягнення грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за договором купівлі-продажу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 20 вересня 2011 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме магазину. Згідно з п. 2.1 договору, продаж вчинено за 232 000 грн., з яких 80 000 грн. Покупець передав Продавцю при оформленні цього договору, а решту 152 000 грн. зобов'язався сплатити до 01.09.2012 року. У період оформлення договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1 стало відомо, що біля придбаного ним магазину, на відстані менш одного метру проходить каналізаційний колектор діаметром 1000 мм, охоронна зона якого 20 м, а з іншого боку магазину на відстані 2,5-3 м проходить газопровід середнього тиску, охоронна зона якого 20 м. За таких умов оформлення договору оренди земельної ділянки неможливо. ОСОБА_2 знав про ці недоліки, але свідомо не повідомив Покупцю про це. Для подальшої роботи ОСОБА_1 поніс певні збитки, зробивши ремонт в магазині, на суму 114 776,17 грн. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 20 000 грн.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 просив визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, як такий що вчинений під впливом обману. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь 160 000 грн. - подвійну суму завдатку за невиконання зобов'язання за договором з вини кредитора, подвійну суму понесених позивачем збитків 229 552,32 грн., які він витратив на поліпшення магазину та 20 000 грн. моральної шкоди, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі.
ОСОБА_2 не погодився з позовними вимогами та звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що 20 вересня 2011 року між ним та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу магазину. Згідно з п. 2.1 договору, продаж вчинено за 232 000 грн., з яких 80 000 грн. Покупець передав Продавцю при оформленні цього договору, а решту 152 000 грн. зобов'язується сплатити до 01.09.2012 року. Відчужуване майно знаходиться на земельній ділянці площею 347 кв.м., яка дана в оренду ОСОБА_2 строком до 25.03.2013 року. З боку ОСОБА_2 умови договору виконані, передано майно ОСОБА_1, а останній його прийняв. Таким чином, договір купівлі-продажу відбувся. Строк виконання зобов'язань, які ОСОБА_1 взяв на себе за договором, закінчився 01.09.2012 року. Однак ОСОБА_1 не виконує свої зобов'язання та намагається їх не виконувати шляхом розірвання договору в судовому порядку.
Просив стягнути на його користь з Ружина 152 000 грн. за договором та 370 грн. за прострочення виконання зобов'язань, а всього - 152 370 грн. Крім того, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір - 1738,30 грн. та за оплату надання юридичної допомоги адвоката - 1400 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 січня 2013 року у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 152 000 грн. у рахунок виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу від 20 вересня 2011 р., 370 грн. - 3 % річних за невиконання грошового зобов'язання, 1400 грн. - оплата правової допомоги, 1738,30 грн. - повернення судових витрат, всього стягнуто 155 508,30 грн.
Не погодившись з даним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 вересня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу магазину, розташованого за адресо. АДРЕСА_1, на земельній ділянці загальною площею 0.0347 га (кадастровий номер 1210400000:01:019:0044). Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим номером 2069. Продаж вчинено за 232 000 гривень, з яких 80 000 гривень Покупець передав Продавцю при оформленні цього договору, а решту, 152 000 зобов'язується сплатити до 01 вересня 2012 року.
ОСОБА_1 після укладення договору купівлі-продажу магазину, почав збирати документи для оформлення договору оренди земельної ділянки, на якій розташований магазин та дізнався, що біля придбаного ним магазину, на відстані менш одного метру проходить каналізаційний колектор діаметром 1000 мм, охоронна зона якого 20 м, а з іншого боку магазину на відстані 2,5-3 м проходить газопровід середнього тиску, охоронна зона якого 20 м., визначивши для себе самостійно, що це перешкоджає йому укласти договір оренди земельної ділянки та що є небезпечним при експлуатації магазину.
Відчужуване майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,0347 га., кадастровий номер 1210400000:01:019: 0044, яку дано в оренду строком до 25.03.2013 року. ОСОБА_2 звернувся до Дніпродзержинської міської ради з заявою щодо оформлення документів на вилучення земельної ділянки у зв'язку із продажем нерухомого майна, розташованого на ній. 30 березня 2012 р. Дніпродзержинська міська рада прийняла рішення №412-21 /VI. згідно якого вирішено вилучити з користування ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1. загальною площею 0,0347 га у зв'язку з продажем нерухомого майна, а також вирішено зобов'язати ОСОБА_1 оформити документ на землекористування.
Звернувшись з заявою щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_1 під розміщення майстерні до Дніпродзержинської міської ради, ОСОБА_1 отримав відмову в зв'язку з тим, що в заяві та документі на право власності на об'єкт нерухомого майна є розбіжності у вказаному ОСОБА_1 цільовому використанні земельної ділянки. Окрім того, строк виконання зобов'язань, які ОСОБА_1 взяв на себе за договором купівлі-продажу магазину, закінчився 01 вересня 2012 р. Однак ОСОБА_1 не виконує свої зобов'язання і намагається їх не виконувати шляхом розірвання договору в судовому порядку. Будь-які обмеження у користуванні земельною ділянкою, на якій розташований предмет спору магазин за адресою АДРЕСА_1, на теперішній час відсутні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до управління земельних відносин з заявою на укладення договору оренди земельної ділянки для розміщення майстерні, в той час, як за договором купівлі-продажу нерухомого майна предметом купівлі-продажу був магазин. ОСОБА_1 було відмовлено в розгляді зазначеного питання, оскільки мало мали місце розбіжності цільового використання земельної ділянки у заяві та документі про право власності на об'єкт нерухомості. Крім того, будь-яких дій по укладенню договору оренди земельної ділянки згідно цільового призначення об'єкту нерухомого майна ОСОБА_1 не вчиняв, будь-які перепони чи перешкоди у користуванні земельною ділянкою, укладенні договору оренди земельної ділянки згідно цільовим призначенням об'єкту нерухомого майна відсутні.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що наявність біля магазину, на відстані менш одного метру каналізаційного колектора діаметром 1000 мм. охоронна зона якого 20 м, а з іншого боку магазину на відстані 2.5-3 м газопроводу середнього тиску, охоронна зона якого 20 м. може бути при певних умовах лише підставою для встановлення для власника обмежень користуванні об'єктом нерухомого майна, а не в якому разі обмежень щодо його експлуатації.
У судовому засіданні встановлено той факт, що позивач ОСОБА_1 до укладення договор купівлі-продажу нерухомого майна - магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_1, мав змогу ознайомитися з усіма необхідними документами, оглянути майно, технічний паспорт та договір оренди земельної ділянки з додатками йому були надані, що зазначено в договорі купівлі-продажу нерухомого майна, ніяких претензій та зауважень не мав.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 та задовольнив зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 в силу вимог ст.ст. 215,216,229,230,236, 526,527,530,536,625 ЦК України.
З'ясувавши в достатньому обсязі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
В своїй скарзі апелянт посилається на те, що ОСОБА_2 навмисно ввів його в оману, приховавши той факт, що біля магазину проходять каналізаційний колектор діаметром 1000 мм, охоронна зона якого 20 м, а з іншого боку магазину на відстані 2,5-3 м проходить газопровід середнього тиску, охоронна зона якого 20 м. Це значно знищує цінність магазину, а якщо трапиться аварія, то це позбавить можливості використовувати магазин за цільовим призначенням.
Проте такі доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.
Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Ознакою обману є умисел у діях однією із сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
Однак, всупереч ст. 60 ЦПК України апелянтом не надано доказів, що при укладенні договору купівлі-продажу ОСОБА_1 був введений в оману ОСОБА_2 Ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того факту, що йому чинились перешкоди для належного ознайомлення з документами на відчужуваний об'єкт та інше. Доказів на підтвердження неможливості експлуатації придбаного магазину апелянтом також не надано.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, приведені в його апеляційній скарзі, є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду судом апеляційної інстанції не встановлено.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Дніпровського суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 січня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: