Справа № 905/2385/2012
09 жовтня 2013 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Гайдича Р.М.
секретаря Гурак Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася в суд із позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_3, який був зареєстрований 13.06.2007 року відділом РАЦС Городенківського районного управління юстиції, актовий запис № 61.
Від шлюбу в сторін народився син - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.
У позовні заяві посилається на те що, протягом п'яти років вони не проживають разом, не пов'язані спільним побутом та не ведуть спільного господарства, вони з відповідачем втратили взаєморозуміння та повагу, через те, що з часу виїзду з України з червня 2007 року, відповідач не цікавиться сімєю, у зв'язку з чим у кожного з них склалися своє коло спілкування та життєві інтереси. За таких обставин позивач вважає, що їх шлюб існує лише формально і зберегти його вже не можливо.
В судове засідання позивач не з'явилася. Подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, зазначила, що збереження сім'ї вважає не можливим, а тому строк на примирення просить не давати.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Згідно протоколу який складено компетентним органом Польщі, відповідач проти розгляду справи Городенківським районним судом без його участі та проти задоволення позову не заперечує.
Передбачених ч.1 ст.169 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Нормами ст.13 Сімейного кодексу України передбачено функціонування в якості частини національного сімейного законодавства України міжнародних договорів, що регулюють сімейні відносини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і в разі, якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.
Згідно п.2 статті 26 Договору між Україною і Республікою Польща від 24.05.1993 року (далі Договору) якщо в момент порушення справи один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - громадянином іншої Договірної Сторони, розірвання шлюбу проводиться згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої вони мають місце проживання. Якщо один з подружжя має місце проживання на території однієї Договірної Сторони, а другий - на території іншої Договірної Сторони, застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, орган якої порушив справу.
В пункті 4 Договору У справах про розірвання шлюбу, в випадку, передбаченому в пункті 2, компетентним є орган тієї Договірної Сторони, на території якої подружжя має місце проживання. Якщо один з подружжя має місце проживання на території однієї Договірної
Сторони, а другий - на території іншої Договірної Сторони, компетентними є органи обох Договірних Сторін.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 13.06.2007 року у відділі РАЦС Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 61, що стверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.06.2007 року (а.с.4)
Від спільного проживання в шлюбі в них народився син: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджено скороченою випискою зі свідоцтва про його народження (а.с.5-6)
14.08.2013 року до Городенківського районного суду Івано-Франківської області поступив протокол допиту відповідача ОСОБА_3, в якому зазначено, що відповідач не заперечує щоб справа слухалася Городенківським районним судом Івано-Франківської області у його відсутності та не заперечує проти розірвання шлюбу з ОСОБА_1 та щоб їхній син залишився проживати біля матері. (а.с.25-29)
На даний час сторони разом не проживають та не ведуть спільного господарства, що ними не заперечується.
Дані факти ніким не спростовано.
24.05.1993 року був укладений Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, вказаний Договір, яким зокрема регулюються і сімейні відносини, набрав чинності 14.08.1994 року по наслідках здійснення його ратифікації 04.02.1994 року Постановою Верховної Ради України № 3941-XII (далі по тексту - Договір між Україною і Республікою Польща від 24.05.1993 року).
Відповідно до ч. 3. ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути предявлений одним з подружжя.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку зреєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
В ст.160 СК України зазначено, що місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків.
На підставі наведеного суд, враховуючи, що сторони не заперечують проти цього, приходить до переконання, що даний позов слід задовільнити, та розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_3, дитину ОСОБА_5 залишити проживати біля матері, за позивачем після розлучення залишити прізвище «ОСОБА_1».
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 214-215, 218 ЦПК України суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, який був зареєстрований 13.06.2007 року відділом РАЦС Городенківського районного управління юстиції, актовий запис № 61 - розірвати.
Неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року залишити проживати із матір'ю - ОСОБА_1.
Після розірвання шлюбу за позивачем залишити прізвище « ОСОБА_1»
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня тримання копії цього рішення.
Суддя: Гайдич Р.М.