єдиний унікальний номер №245/138/13-к
провадження № 1-кп/245/150/2013
08 жовтня 2013 року с.Старобешеве
Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючої судді - Сазонової М.Г.
при секретарі - Євсєй Ю.М..
з участі прокурора - Калашнікової Т.О.
потерпілої - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Старобешівського районного суду Донецької області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050730001021 від 23.07.2013 року та за № 12013050730001193 від 22.08.2013 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Софьє-Кондратіївка м.Єнакієво Донецької області, громадянина України, офіційно не працює, із середньою спеціальною освітою, одруженого, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 164 та ч.1 ст.310 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_2 на початку квітня 2013 року, більш точну дату в ході розслідування встановити не представилось можливим, діючи умисно, знаходячись за адресою місця своєї реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 - вніс в грунт за вищевказаною адресою на ділянці місцевості сада-огорода з тильної сторони домоволодіння за гаражем та господарськими будівлями, насіння рослин роду конопель в результаті чого, незаконно посіяв рослини конопель, після чого шляхом культивування рослин та створення всіх належних умов для його суцвіття з метою доведення рослин до стадії дозрівання, доглядав за його сходами для придатності у майбутньому виготовлення наркотичних засобів. Таким чином, ОСОБА_2 незаконно посіяв та вирощував рослини конопель за вказаною адресою, до виявлення працівниками міліції 22.07.2013 року при обшуку домоволодіння АДРЕСА_1.
На момент обшуку було виявлено та вилучено рослини у кількості 19 штук які згідно висновку експерта №3524/12, 3525/16 від 24.07.2013 року є рослинами роду коноплі, містять психотропний тетрагідроканабінол та належить до рослин, які містять наркотичні засоби - рослини роду коноплі.
Відповідно до постанови судді Старобешівського районного суду Донецької області від 19.06.2003 року, ОСОБА_2 зобов»язаний виплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 14.05.2003 року і до її повноліття, але не менше ніж ? неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину.
Проте, ОСОБА_2, будучи працездатним і достовірно знаючи про необхідність виплати аліментів на утримання дитини та про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України, в період з 24.02.2012 року по 31.07.2013 року, умисно, злісно ухилявся від їх сплати, з цією метою на облік в центр зайнятості населення не став, офіційно не працевлаштувався, маючи матеріальний доход за рахунок випадкових заробітків аліменти не виплачував, матеріальної та іншої допомоги дитині не надавав.
У результаті злісного ухилення від сплати аліментів у ОСОБА_2 в період з 24.02.2012 року по 31.07.2013 року, утворилась заборгованість, яка відповідно до довідки - роздруківки державної виконавчої служби в Старобешівському районі, станом на 31.07.2013 року становить суму у розмірі 22621, 07 грн. Заборгованість нарахована як безробітному, виходячи із середньомісячної заробітної плати для Старобешівського району.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 310 КК України, оскільки він незаконно посіяв та вирощував рослини конопель та за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати установлених рішенням суду коштів на утримання дітей.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.310 ч.1 та ст. 164 ч.1 КК України визнав повністю, пояснив судові що напочатку квітня 2013 року, за місцем свого проживання посіяв насіння рослин роду конопель на кучі добрив, які були виявлені під час обшуку 22.07.2013 року. Пояснив, що сіяв їх для власних цілей.
Також пояснив, що йому відомо, що він зобов»язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 для утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, проте в період з 24.02.2012 року по 31.07.2013 року жодних коштів на утримання доньки не надавав, маючи випадковий доход за рахунок випадкових заробітків. У скоєному щиро кається.
Враховуючи те, що обвинуваченим не оспорювались фактичні обставини провадження стосовно висунутого обвинувачення і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, та роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
При цьому, згідно ст.337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Показання обвинуваченого дані під час судового розгляду про обставини вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутих обвинуваченнях, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об'єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у незаконному посіві та вирощуванні рослин конопель ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 310 КК України. Так само, ОСОБА_2 вчинив злісне ухилення від сплати установлених рішенням суду коштів на утримання дітей, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст.164 ч.1 КК України.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.ст. 65, 66, 69-1 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених діянь, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та дані, що його характеризують, відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, вік, сімейні обставини, стан здоров'я, повне визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, матеріальне становище, та приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому остаточного покарання, у виді арешту в межах санкції визначеної частини статті кримінального закону, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства і є доцільним в умовах поміщення до установи виконання покарань - арештного дому. Судом також враховується, що ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, будь-яких доходів не має. Обставина, яка пом»якшує покарання згідно ст.66 КК України є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
При цьому покарання у вигляді арешту є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Остаточне покарання призначити відповідно до ст. 70 ч.1, ст.72 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Долю речового доказу необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Міру запобіжного заходу, обрану ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов»язання до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.
Процесуальні витрати за проведену судову експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів слід стягнути із обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді ста годин громадських робіт.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України та призначити йому покарання у виді двох місяців арешту.
На підставі ч.1 ст.70 КК України із урахуванням вимог ст. 72 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточно ОСОБА_2 покарання у виді двох місяців арешту.
Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання - залишити попереднім до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку у виконання.
Речові докази по справі (квитанція ФЭ №043417), а саме 19 стеблів коноплі- знищити.
Стягнути із ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведену судову експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у розмірі 734,40 грн. на користь держави.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя:
11.10.2013