Справа № 2-1030/11
07 жовтня 2013 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області,
в особі головуючого судді Ходак С.К.,
при секретарі Максимюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому, братові ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_4 належить на праві приватної власності по 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. 28 квітня 2010 року мати ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ГЮ №090870 від 28 квітня 2010 року.
Після її смерті відкрилася спадщина на майно, а саме на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом являється він, його брат ОСОБА_3 та чоловік покійної матері ОСОБА_2.
У спадщину згідно ст. 1268 ЦК України, як спадкоємець за законом вступив своєчасно, шляхом подання заяви на прийняття спадщини в нотаріальну контору м. Дубно. Оскільки, в нього відсутні правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1, то не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріуса.
Відтак, просить визнати право власності на 1/9 частину вказаної квартири за ним, ОСОБА_1.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та пояснив, що не відповідає дійсності покликання позивача про відсутність правовстановлюючих документів на спірну квартиру, це чергова спроба використати судову процедуру для незаконного привласнення нерухомості тільки на свою користь. Є безпідставне покликання позивача на норму матеріального права, а саме на ст. 392 ЦК України, яка передбачає захист права власності, такий спір врегульовується іншими нормами матеріального права. З метою позбавлення права власності відповідачів, серед яких є неповнолітній та інвалід другої групи за важким захворюванням, позивач не вказує про те, що приватизація квартири відбулася незаконно з порушенням вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» де він набув незаконно свою частку у власність. Позивачем не надано ніяких доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, а відтак позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідачів ОСОБА_5 в зал судового засідання не з'явились, хоча про день та час слухання справи повідомлялись належним чином.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 (а.с. 202).
28 квітня 2010 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ГЮ №090870 від 28 квітня 2010 року (а.с. 4).
У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на майно, а саме на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом являються сини померлої ОСОБА_1, ОСОБА_3 (а.с. 118, 120), чоловік померлої - ОСОБА_2 (а.с. 119).
Згідно ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 вчасно звернулись в нотаріальну контору із заявами про прийняття спадщини, отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, а саме: житловий будинок, що знаходиться в с. Круки Радивилівського району Рівненської області, земельні ділянки та банківські вклади. (а.с. 144).
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами виник спір, щодо спадкування частини спадкового майна (1/3 частини квартири АДРЕСА_1), після смерті ОСОБА_4, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовляються надати правовстановлюючі документи на спірну квартиру ОСОБА_1, що позбавляє можливості позивача реалізувати свої спадкові права шляхом оформлення належної йому часки у спірному спадковому майні.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають до задоволення.
Керуючись: ст.ст. 3, 6, 10, 57, 60, 212, 218 ЦПК України, ст.ст. 392, 1261, 1267 ЦК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, а саме на 1/9 частини квартири АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :