Провадження №22-ц/774/8267/13 Головуючий в I інстанції - Нізік О.В.
Справа № 2-756/11
Категорія 2 Доповідач - Городнича В.С.
08 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Городничої В.С.
суддів - Лисичної Н.М., Баранніка О.П.
при секретарі - Новицькій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, треті особи - Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Росинка-9" , комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на садовий будинок, -
В червні 2010 року позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вона є членом ОК «Садівничого товариства «Росинка-9». Фактично вона користувалася і користується земельною ділянкою НОМЕР_1 в зазначеному садовому товаристві. З 2001 року позивачка збудувала садовий будинок «А-1» з прибудовами «а», «а1-1» та «а2-1». Крім цього, на земельній ділянці розташовані: душова «Б», вбиральня «В». 28.09.2009 року було складено акт за № 1/605 готовності об'єкта до експлуатації і рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 29.10.2009 року за № 2899 зазначений акт було погоджено. Довідкою про погодження прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію виданого виконкомом Дніпропетровської міської ради від 30.12.2009 року було надане погодження прийняти в експлуатацію вищезазначений садовий будинок з прибудовами. Зазначена земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю. Між позивачкою та ОСОБА_2 було укладено договір дарування ВМР № т126432 земельної ділянки.
Позивач просила суд визнати за нею право власності на самочинно збудований садовий будинок «А-1» з прибудовами «а1-1» та «а2-1», ганок «а», а також душову «Б», вбиральню «В» та зобов'язати КП ДМБТІ зареєструвати право власності на її ім'я садовий будинок «А-1» з прибудовами «а1-1» та «а2-1», ганок «а», а також душову «Б», вбиральню «В».
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований садовий будинок «А-1» з прибудовами «а1-1» та «а2-1», ганок «а», який складається з наступних приміщень: № 1-1 коридор, площею 5,8 кв.м., № 1-2 кухня, площею 4,9 кв.м., № 1-3 коридор, площею 4,1 кв.м., № 1-4 кімната, площею 10,0 кв.м., № 1-5 кімната, площею 11,3 кв.м., основною площею 21,3 кв.м., загальною площею - 36,1 кв.м., а також душову «Б», вбиральню «В». В решті заявлених відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду Дніпропетровська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 2001 року ОСОБА_1 є членом ОК «Садівничого товариства «Росинка-9» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Василівська, буд. 132 Д, що підтверджується довідкою ¹ 21 від 01.06.2010 р. та № 25 від 03.06.2010 року та списком членів ОК «СТ «Росинка-9», де вона зазначена під ¹ 21 (а.с. 20-30,31,32,33).
ОК «СТ «Росинка-9» створений та зареєстрований на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської районної ради народних депутатів № 302/1 від 10.11.1988 р. (а.с. 9,10,11).
В користуванні ОК «СТ «Росинка-9» знаходиться земельна ділянка площею 4,6 га, в тому числі земельна ділянка, якою також користується ОСОБА_1, що підтверджується державним актом на право користування серія Б № 097689, зареєстрований 01.02.1988 року (а.с. 12-13).
Розпорядженням Дніпропетровського міського голови № 522-р від 18.04.2008 року ОК «СТ «Росинка-9» присвоєна адреса: вул. Василівська, 132Д (а.с. 64).
Земельна ділянка належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування, який посвідчено 11.03.2010 року (а.с. 34).
Земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 1210100000:07:006:0182 (а.с. 67). Фактично ОСОБА_1 користується земельною ділянкою з 2001 року, коли відповідачка ОСОБА_2 її передала, що підтверджується довідкою № 25 від 03.06.2010 року (а.с. 33).
На вказаній земельній ділянці позивачка власними силами та за власні кошти побудувала садовий будинок літ. А-1 з прибудовами літ. а, літ. а1-1 та літ. а2-1, душову літ. Б та вбиральню літ. В. Вказаний садовий будинок згідно технічного паспорту від 17.12.2008 року складається з приміщень № 1-1 - коридор, площею 5,8 кв.м., № 1-2 кухня, площею 4,9 кв.м., № 1-3 коридор, площею 4,1 кв.м., № 1-4 кімната, площею 10,0 кв.м., № 1-5 кімната, площею 11,3 кв.м., загальною площею - 36,1 кв.м., основною площею 21,3 кв.м. (а.с. 45-50).
Побудований ОСОБА_1 садовий будинок з господарськими спорудами введений в експлуатацію, що підтверджується актом № 1/605 від 28.09.2009 року готовності об'єкта до експлуатації (а.с. 39-42), погодженим рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 29.10.2009 року № 2899 (а.с. 38), та довідкою про погодження прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, виданою виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 30.12.2009 року, якою погоджено прийняття в експлуатацію вищезазначений садовий будинок із господарськими спорудами (а.с. 44).
На підставі зазначених документів ОСОБА_1 було видано сертифікат відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам (реєстраційний № ДП 000104) (а.с. 66), що відповідає вимогам Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ № 1035 від 09.09.2009 р., який регулював ці правовідносини на момент побудування садового будинку та прийняття його в експлуатацію.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в силу вимог ст. 331 ЦК України, ч.4 ст. 346 ЦК України, ст.ст. 375,376 ЦК України.
З'ясувавши в достатньому обсязі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
В своїй скарзі апелянт посилається на те, що згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації. Спірний садовий будинок та інші будівлі є самочинним будівництвом, однак на день розгляду справи документ, який підтверджує право власності на землю позивачка до суду не надала. За таких обставин апелянт вважає, що посилання суду на договір дарування земельної ділянки від 11.03.2010 року є безпідставними, оскільки в ньому чітко визначено, що даний договір підлягає державній реєстрації відповідно до ст. 182 ЦК України. Згідно цієї статті право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
З такими доводами апелянта погодитися не можна, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Тобто реєстрація права власності - це не виникнення самого права, а визнання і підтвердження такого права. Реєстрація права власності є похідною від встановленого факту виникнення, переходу або припинення права. Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка, на якій розташований спірний будинок належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування, який посвідчено 11.03.2010 року (а.с. 34). Таким чином позивач отримала земельну ділянку правомірно, до суду апеляційної інстанції вона надала копію Державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку серії ЯЛ № 044486.
Відповідно до ст. 331 ЦК України «право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна) Якщо договором або законом встановлено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту прийняття в експлуатацію…». Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, побудований ОСОБА_1 садовий будинок з господарськими спорудами введений в експлуатацію, що підтверджується актом № 1/605 від 28.09.2009 року готовності об'єкта до експлуатації (а.с. 39-42), погодженим рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 29.10.2009 року № 2899 (а.с. 38) та довідкою про погодження прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, виданою виконкомом Дніпропетровської міської ради від 30.12.2009 року, якою погоджено прийняття в експлуатацію вищезазначений садовий будинок із господарськими спорудами (а.с. 44).
Посилаючись на ч. 4 ст. 346 ЦК України, ст. 375 ЦК України, п. 1.6. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, суд першої інстанції дійшов до вірного та обгрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог позивачки в частині визнання за нею права власності на садовий будинок з господарськими прибудовами.
Таким чином, доводи апелянта, приведені в його апеляційній скарзі, є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду судом апеляційної інстанції не встановлено.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради - відхилити.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: